Біологічні науки/8. Фізіологія людини і тварин

Д.п.н. Аносов І.П., к.б.н. Станішевська Т.І., к.б.н. Антоновська Л.В., к.б.н. Хоматоа В.Х., ст.викл. Юсупова О.В., ст.викл. Маньковська Л.М.

Мелітопольській державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького, Україна

Реактивність системи мікроциркуляції крові у дітей на оклюзійну пробу

Відомо, що результативність у роботі системи мікроциркуляції оцінюється за сумарним балансом центрального і місцевого механізмів регуляції кровотоку [1, 2]. Для оцінки стану місцевої регуляції в мікроциркуляторній системі широко використовується 3-х хвилинна оклюзійна проба. Рівень постоклюзійної реактивної гіперемії є одним з інформативних показників функціонального стану судин мікроциркуляторного русла [3, 4].

Оцінка резервних можливостей системи мікроциркуляції показала їх велику залежність від віку і меншу від статі обстежених осіб. У групі дівчаток молодшого шкільного віку тимчасове припинення кровотоку супроводжувалося зниженням вихідного ПМ від 7,9±0,6 перф. од. до мінімального рівня (біологічний нуль) 3,6±0,3 перф. од. Після зняття оклюзії розвивається постішемічна гіперемія з величиною РКК 134±9%, яка, в подальшому змінюється зниженням тканинного кровотоку до фонової величини. При цьому швидкість відновних процесів неоднакова. Комп'ютерна обробка ЛДФ-сигналу дозволяє визначити рівень реактивності за показником часу періоду напіввідновлення. У дівчаток досліджуваної групи період відновлення (Т½) дорівнює 34,2±4,6 с.

Величина РКК у дівчаток 6-9 років достовірно вище в порівнянні з показником функціонального резерву. Важливо відзначити, що, незважаючи на максимальне наповнення мікроциркуляторного русла кров'ю, в постішемічну фазу реактивність мікросудин продовжує підвищуватися зі скороченням часу напіввідновлення до 20,9±3,3 с.

Схожа за характером відповідна реакція мікроциркуляторного русла на оклюзійну пробу відзначається і серед хлопчиків 6-9 років. Так, у випробовуваних чоловічої статі молодшого шкільного віку резервні можливості мікроциркуляторного русла у фазу постішемічної гіперемії практично не відрізняються від значень, отриманих у групі того ж віку дівчаток, і складають 133±8 %.

У хлопчиків величина вихідного параметра мікроциркуляції дорівнює 8,0±0,6 перф. од. і досягає на піку гіперемії 9,6±0,7 перф. од. Рівень біологічного нуля не перевищує 3,5±0,2 перф. од. У віці 6-9 років постішемічна фаза відновлення інтенсивності кровотоку до початкового рівня протікає уповільнено, зі збільшенням часу напіввідновлення 38,8±5,9 с.

Встановлені відмінності в реакції у відповідь у випробовуваних різного віку, на наш погляд, свідчать що процес становлення реактивності мікросудин триває в постнатальному онтогенезі. При цьому кожен тип ЛДФ-грам має свої особливості реакції мікросудин.

Крім вікової динаміки реактивності та резервних можливостей мікроциркуляторного русла нас не меншою мірою цікавило питання про функціональні резерві системи мікроциркуляції в контексті індивідуально - типологічних особливостей ЛДФ-грам.

За результатами дослідження, найбільшим функціональним резервом є мікроциркуляторна система випробовуваних з нормоемічнимм типом мікроциркуляції. Резерв капілярного кровотоку в постішемічному періоді у групі осіб з нормоемічним типом мікроциркуляції становить 203±16 %.

Звертає на себе увагу і той факт, що великі резервні можливості мікроциркуляторного русла поєднуються з високою реактивністю мікросудин, що підтверджує мінімальний час напіввідновлення – 20,5±4,6 с.

У групі осіб з гіпоеміческім типом мікроциркуляції функціональні можливості мікроциркуляторного русла різко знижені. Згідно з результатами дослідження середній показник РКК достовірно нижче в порівнянні з аперіодічними доплерограмами і не перевищує 120±12%. Тобто зниження функціональних можливостей пов'язано з підвищеним вихідним тонусом мікросудин, який, у свою чергу, впливає на тривалість часу відновлення, подовжуючи його до 24,1±5,0 с.

Ще більш низьким функціональним резервом вирізняються обстежені особи з гіперемічним гемодинамічним типом мікроциркуляції. Як видно з таблиці 31, при гіперемічному типі мікроциркуляції показник РКК фактично у 2 рази нижче у порівнянні з нормоемічним типом і не перевищує 107±8%.

У той же час при гіперемічному типі мікроциркуляції, в порівнянні з нормоемічним типом, відзначається достовірне підвищення часу періоду напіввідновлення до 37,6±7,1 с (р<0,05). В даному випадку низький рівень реактивності мікросудин у своїй основі визначається функціональними особливостями стінки мікросудин, заповнених додатковим об'ємом крові. Візуально на доплерограмах це відображається в пологій формі графічного запису відновлення тканинного кровотоку.

Таким чином, рівень функціонального резерву системи мікроциркуляції та реактивності мікросудин на окремих етапах онтогенезу дозволяє визначити оклюзійна проба. Показано, що вікова перебудова системи мікроциркуляції характеризується підвищенням її функціональних можливостей. Це відбувається в результаті підвищення величини резервного капілярного кровотоку і укорочення періоду відновлення кровотоку до вихідних значень.

Крім вікової динаміки існують індивідуально-типологічні особливості реактивності мікросудин і резервні можливості мікроциркуляції. Найбільшими функціональними можливостями при високій реактивності мікросудин характеризуються ЛДФ-грами I типу. Реактивність і функціональний резерв ЛДФ-грам II і III типів достовірно нижче по відношенню до I типу. Відмінності в реакції у відповідь на оклюзійну пробу обумовлені, з одного боку, станом нейрогенного контуру регуляції, який забезпечує рівень тонусу судинної стінки артеріолярної ланки, а з іншого - особливостями кровотоку в посткапіллярно-венулярній ланці.

Адаптаційні особливості мікроциркуляції у хлопчиків і дівчаток віку 6-9 років зумовлені різним рівнем місцевих і центральних механізмів регуляції мікросудин.

При проведенні оклюзійної проби відмічено підвищення функціональних можливостей системи мікроциркуляції, про що свідчить підвищення величини резервного капілярного кровотоку і скорочення періоду відновлення кровотоку до первинних значень.

Порівняльний аналіз реакції мікросудин на оклюзійну пробу у піддослідних осіб жіночої і чоловічої статі не виявив достовірної різниці, що, ймовірно, вказує на єдність механізмів регуляції ланок системи мікроциркуляції жіночого і чоловічого організмів.

Література

1. Безобразова В.Н., Догадкина Т.Б. Функциональное состояние кровообращения головного мозга и конечностей у детей 5-17 лет на разных этапах онтогенеза //Альманах «Новые исследования», выпуск 1.-М.,Вердана, 2003.-с. 200-207.

2. Брискин Б.С., Букатко В.Н., Никитин А.Н. Систематика микроциркуляторных нарушений и ЛДФ-гистограмм (ЛДФ ГГ) в контексте критических состояний //Применение лазерной допплеровской флоуметрии в медицинской практике. Материалы III Всероссийского симпозиума. – М. – 2000. - с. 100-104.

3. Козлов В.И., Мельман Е.П., Шутка Б.В., Нейко Е.М. Гистофизиология капилляров. // СПб. – Наука. – 1994. – с. 139 – 143.

4. Крупаткин А.И., Сидоров В.В. Лазерная допплеровская флоуметрия микроциркуляции крови /А.И. Крупаткин, В.В. Сидоров.-М.: Медицина, 2005.-254 с.