«Рекреаційні ресурси Чернівецької області: стан, проблеми, перспективи»

Сучасна ситуація на ринку зумовлює пошук нових раціональних методів та способів активізації розвитку тих видів діяльності, для яких існують усі необхідні умови і які за своєю соціальною результативністю та економічною віддачею можуть конкурувати з традиційними галузями господарства. Серед таких своєрідних «ядер зростання» пріоритетне місце займає туризм. Сприятливі умови для даного виду підприємництва склалися у Чернівецькій області.[4, 96]

Чернівецька область – це край, на території якого розташовано багато компонентів рекреаційних ресурсів, являючи собою рекреаційний регіон багатопрофільного літнього і зимового, масового пізнавально – оздоровчого відпочинку. Геологічні та геоморфологічні утворення Північної Буковини мають велике естетичне значення. Серед них виділяються печера Довбуша, скелі "Кам’яна багачка" та "Чорний Діл", дністровські "стінки" біля сіл Василiв i Звенячин. Область має сприятливі кліматичні умови, високий природно – ресурсний потенціал і курортний потенціал, який в основному визначає соціально – економічний профіль краю та привабливість його як для українських туристів, так і для іноземців. Найбільш потенційно рекреаційними є території Путильського, Вижницького та Сторожинецького районів. Гірські масиви Буковинських Карпат створюють сприятливі можливості для розвитку альпінізму, гiрсько - пiшохiдного i спортивного кваліфікаційного туризму. Туристичний потенціал формується також за рахунок історичних та архітектурних пам’ятників, релігійних споруд, пам’яток культури і мистецтва, наявності традиційних народних промислів та ремесел. Найбільший інтерес викликає обласний центр, що має достатній потенціал для розвитку ділового (конференції, семінари) та культурного туризму. [1]

Незважаючи на великий потенціал даної області рекреаційно – туристична сфера є не достатньо розвиненою і помітно відстає від Закарпатської, Львівської та Івано – Франківської областей, туристична діяльність більше імпортує послуг, ніж експортує, хоча протягом останніх років значно активізувалась робота з розвитку туризму, значно зросла кількість в’їздних туристів, які перетинаючи прикордонну область, виїздять з України або повертаються назад[2, 99].

Основними причинами є те, що недостатньою мірою розроблено раціональні методи та способи активізації розвитку цього перспективного виду діяльності та недостатнє з боку держави, не враховуються особливості функціонування курортно – туристського комплексу і специфіка цього виду послуг. Недосконалість законодавчої та нормативно-правової бази в галузі туризму, недостатність забезпеченості автомобільних доріг туристичною, сервісною та інформаційною структурою (відсутність рекламних щитів та єдиної системи маркування автошляхів щодо закладів туризму, в тому числі сільського зеленого), недостатність якості та асортименту туристичних послуг, неналежний стан туристичних маршрутів (брак обладнаних місць перепочинку, гірських притулків, відсутність єдиної системи знакування), недосконалість бази даних щодо туристично-рекреаційних об’єктів, недостатність туристичних карт, рекламної продукції, інформації про область зумовлють неефективне функціонування даної галузі.[3]

Як бачимо, дані проблеми надання туристичних послуг вказують на потребу швидкого впровадження іновацій. Прийнятною формою для цього є будь - які структури, які дозволяють сконцентрувати фінансові і матеріальні ресурси на інноваційному розвитку. На нашу думку, найперспективнішою формою є залучення вкладів приватних осіб, хоча важливу роль повинна відігравати держава.

Формування ефективного механізму управління в індустрії туризму в сучасних умовах виявляється фактично неможливим без проведення виваженої регіональної політики, покликаної децентралізувати державні управлінські функції у цій сфері шляхом делегування широкого обсягу адміністративних, соціально – економічних та фінансових прав місцевим владним структурам. [1]

Стратегічною метою розвитку туристичної індустрії в Чернівецькій області можна визначити створення конкурентоспроможного на ринку туристичного продукту в Україні , здатного максимально задовольнити потреби населення у розширенні внутрішнього та в’їзного туризму.

Ми підтримуєм думку професора В. Ф. Кифяка про те, що найперспективнішим шляхом вирішення ряду проблем туризму на Буковині є створення туристично – рекреаційного кластера на Буковині. Дана сукупність взаємопов’язаних туристичних компаній та зв’язаних між ними організацій дасть змогу ефективно використовувати природні та антропогенні рекреаційні ресурси, історичну та культурну спадщину, привернути більшу увагу органів влади та значно посилити вплив сфери рекреації і туризму на економічний вплив регіону також вдосконалить роботу працівників асоціації «туристична Буковина». Наслідком даного утворення стане підвищення ефективності управління туристично – рекреаційної системи, відбуватиметься вільний обмін інформацією та швидке поширення іновацій серед туристичних операторів, здійснюватиметься певна спеціалізація окремих фірм, об’єднання розрізнених фінансових, матеріальних, рекреаційних, трудових ресурсів сприятиме ефективному їх розподілу та залучення інвестицій у цю перспективну сферу.

Література

1. Перспективи соціально-економічного розвитку області [Електронний ресурс]:[програма розвитку Чернівецької області] - Електрон. Дані. - http://www.bucoda.cv.ua/document/3/26_1.html - Назва з екрану.

2. Захарченко П. В. Стратегії підвищення конкурентноспроможності

організацій курортно – рекреаційного комплексу / П. В. Захарченко// Економіка і підприємництво. - 2009.- №2. ст. 71- 75.

3. Анотації проектів (програм) - переможців Всеукраїнського кого проекту розвитку регіонів[Електронний ресурс]:[анотація] - електрон. Дані. - http://www.municipal.gov.ua/1222 - назва з екрану.

4. Кифяк В. Ф. Організаційно – економічні засади створення та функціонування рекреаційно – туристичного кластера на Буковині/В. Ф. Кифяк // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007- №11. - С. 96-100.