Бачинська Оксана,

Луцький національний технічний університет

Залучення іноземного капіталу на страховий ринок України: контекст збереження та захист інтересів його суб’єктів

Ще зовсім недавно страховий ринок України був важкодоступним для іноземного капіталу. Причиною цього стала протекціоністська спрямованість вітчизняного законодавства, зокрема участь іноземних інвесторів обмежувалася 49-відсотковою часткою у статутному капіталі страхової компанії тощо. Проте сьогодні відповідно до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Союзом, страховий ринок нашої країни став відкритим для іноземного капіталу.

Вивченню проблем присутності іноземного капіталу присвятили свої паці В.Д. Базилевич, О.І. Барановський, Н.М. Внукова, С.С. Осадець, Я.П. Шумелда та інші. Водночас сьогодні в умовах зростання обсягів залучення іноземного капіталу до страхової системи України дослідження цих аспектів набуває особливої актуальності та значення.

Політику щодо іноземних страховиків слід розглядати з позиції цілей, які має на меті держава. Цілі будь-якої держави у цьому процесі зводяться до двох груп. По-перше, кожна держава при проведенні політики щодо допуску іноземних страховиків на свій національний ринок намагається захистити національні інтереси – інтереси страхувальників і страховиків. По-друге, залучення іноземних інвестицій у страхування має на меті підвищення капіталізації ринку. Однак наведені цілі до певної міри взаємно виключають одна одну. Так, бажання збільшити приплив іноземного капіталу спричиняє створення сприятливого інвестиційного клімату, а бажання захистити національних страховиків неминуче призводить до усіляких обмежень. Основним завданням оптимальної політики у цій сфері є збалансування обмежувальних і стимулювальних заходів [5].

Зазначене вище дає змогу систематизувати переваги та недоліки відкриття українського страхового ринку для іноземців залежно від інтересів суб’єктів страхового ринку, які подані у табл. 1. [1]

Таблиця 1

Переваги та недоліки відкриття іноземними інвесторами українського страхового ринку

Суб’єкт страхового ринку	Переваги	Недоліки
Держава	- підвищення авторитету в міжнародному співтоваристві; - підвищення загальної кваліфікації страхового ринку; - розвиток фінансових ринків та їхньої інфраструктури; - інтеграція у світове співтовариство; - можливість ефективного розвитку страхування та конкуренції.	- ускладнення страхового нагляду; - посилення іноземного втручання у страхову систему країни; - відтік коштів за кордон; - ризик появи інструментів для швидкого вилучення прибутку та виходу з ринку; - недовговічність відносин.
Українські страховики	- запровадження міжнародного досвіду ведення страхової справи; - підвищення якості страхового продукту; - покращення організаційного та фінансового менеджменту; - створення нових робочих місць, підвищення кваліфікації кадрів; - підвищення фінансової стійкості компанії.	- надлишкова конкуренція; - загроза банкрутства та злиття.
Українські страху- вальники	- поява нових страхових послуг; - можливість великого вибору серед страхових компаній; - зниження тарифів з окремих видів страхування через конкуренцію.	- ризик шахрайства з боку іноземних страховиків.
Іноземний інвестор	- отримання високих доходів від інвестування страхових резервів; - організація розгалуженої системи обслуговування інших економічних суб’єктів-нерезидентів; - освоєння нових ринків; - отримання довгострокового капіталу на ринку страхування життя.	- нестабільність інвестування резервів в українську економічну систему; - брак сприятливого інвестиційного клімату; - політичні ризики; - низький рівень життя населення й розвитку виробничої сфери економіки

Вихід на новий неосвоєний ринок для іноземних інвесторів є необхідністю. У більшості західних країн застраховані понад 90% ризиків, тобто можливості для розвитку страхових компаній майже вичерпані. У цьому разі проникнення на ринки інших країн просто неминуче, враховуючи те, що в Україні застраховано менш ніж 10% ризиків, а на ринку страхування життя і того менше – 1% [2].

Іноземний капітал на страховому ринку України представлений 30 країнами. Найбільшу частку в загальній сумі іноземного капіталу становить капітал Великобританії, Північної Ірландії, США, Польщі, Кіпру, Нідерландів, Росії, Австрії. В Україні вже працюють Allianz, Generali, AXA, PPF, Wiener Stadtische, Vienna Insurance Group, UNIQA, Fortis, ТуранАлем, «Росгосстрах». У роздрібному сегменті ризикового страхування лідерами є українська СК «Орната» та італійська Дженералі Гарант. Вибитися в десятку лідерів намагаються Allianz, ПРОВІДНА (група «Росгосстрах») і Княжа (Vienna Insurance Group). У сегменті страхування життя поширені такі компанії, як Alico AIG Life (США), вітчизняна група «ТАС» і Дженералі Гарант Страхування Життя з італійськими інвестиціями [3].

Стратегічні й портфельні інвестори звертають перш за все увагу на такі критерії: робота в реальному страховому бізнесі, наявність широкої філіальної мережі, наявність портфеля страхових продуктів для корпоративних і для приватних клієнтів, наявність достатнього числа кваліфікованого персоналу [2].

Схеми виходу на страховий ринок України, які застосовують іноземні інвестори, найчастіше передбачають відкриття дочірньої компанії або купівлю вітчизняної страхової компанії із подальшим інвестуванням значної кількості фінансових ресурсів. При цьому іноді операції можуть проводитися не прямо, а через афілійовані компанії. При купівлі компаній з розвиненою мережею філій, налагодженими каналами реалізації страхових послуг інвестори привносять новітні технології збуту та корпоративні традиції роботи. При купівлі дрібних та маловідомих компаній інвестор змінює назву, стратегію просування на ринку, яка повністю запозичує методи роботи материнської компанії [4].

Світовий досвід розширення присутності страхових компаній з іноземним капіталом дає можливість виділити такі особливості: проникнення іноземного страхового капіталу на національні фінансові ринки зазвичай позитивно впливає на конкурентоспроможність місцевої страхової системи; страхові компанії з іноземним капіталом концентрують свою діяльність насамперед на роботі із страхувальниками – фізичними особами; іноземні страхові компанії значний інтерес виявляють до страхування життя; останніми роками частка страхових активів, які контролюють іноземні страховики, постійно зростає.

1. Добош Н.М. Диверсифікація структури джерел капіталу страховиків – один з аспектів впливу на їхню фінансову стійкість / Н.М. Добош // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. – № 20.4. – С. 196–201.

2. Журавка О.С. Вплив іноземного капіталу на розвиток страхового ринку України [Електронний ресурс] / О.С. Журавка. – Режим доступу: www.lib.academy.sumy.ua/library/Article%5CZhuravka_2.pdf.

3. Музика О.М. Стан та тенденції розвитку страхового ринку в Україні [Електронний ресурс] / О.М. Музика. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/.../246_Muzyka_19_2.pdf.

4. Пластун В.Л. Іноземний капітал на страховому ринку України / В.Л Пластун, В.С. Домбровський //Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 3. – С. 182–189.

5. Ткаченко Н.В. Вплив іноземного капіталу на розвиток страхової системи України / Н.В. Ткаченко // Фінанси України. – 2007. – № 6. – С. 115–121.