Экономические науки/6. Маркетинг и менеджмент

 

Ст. викладач Орлова В.М.

Українська державна академія залізничного транспорту, Україна

Взаємозв’язок заходів управління сукупним економічним потенціалом з цілями та завданнями євроінтеграції залізничної транспортної системи України

 

Сутність та особливості сукупного економічного потенціалу залізничного транспорту викладемо  у формі пояснення до теорем про потенціал [1, с. 11-15]:

1)         Теорема 1. Сукупний економічний потенціал є реальною, або ймовірною спроможністю. Як визначено у праці Федоніна О.С. [2, с. 11], потенціал об’єднує в собі як просторові, так і тимчасові характеристики. В одного боку, він надає характеристику минулому, відображуючи ту сукупність властивостей, які було отримано системою в процесі її становлення. З другого боку, він характеризує рівень практичного застосування і використання наявних можливостей. Це забезпечує розмежування реалізованих і нереалізованих можливостей. З третього боку, потенціал дає уявлення про майбутнє (розвиток) об’єкту.

2)         Теорема 2. Сукупний економічний потенціал створюється суб’єктами залізничного транспорту та формується за рахунок внеску зовнішніх учасників. Тобто він створюється на основі об’єднання компетенцій суб’єктів галузі, а також шляхом об’єднання ресурсів, що знаходяться в їх розпорядженні. Крім того, в залежності від можливих джерел формування (внутрішні чи зовнішні) сукупний економічний потенціал залізничного транспорту може включати ресурси, які надійшли ззовні. Це можливо унаслідок формування промислово-транспортно-фінансових об’єднань, створення яких, на думку автора дисертації, могло б стати ефективним механізмом реалізації стратегічних цілей розвитку як промислового, так і транспортного комплексів України.

Кожна із складових сукупного економічного потенціалу, а отже, і він в цілому складається з двох частин: внутрішньої та зовнішньої.

3)         Теорема 3. Сукупний економічний потенціал залізничного транспорту розподіляється на такі категорії як:

-        базовий потенціал, що пов'язаний з основним призначенням залізничного транспорту та дозволяє йому використовувати можливості отримання прибутку. Його тісний зв'язок з конкурентними перевагами вимагає постійного збільшення на якісно новій основі;

-        прихований потенціал, що характеризується рівнем резервів потенціалу підприємства по кожному функціональному потенціалу, що входять до складу сукупного економічного потенціалу. Резерви потенціалів визначаються як різниця між фактичним рівнем функціонального потенціалу і такими, що міг би бути досягнутий за сприятливих умов при необхідному ресурсному забезпеченні.

Участь України у формуванні спільного європейського залізничного транспортного простору має відбуватися на базі удосконалення системи управління сукупним економічним потенціалом залізничного транспорту, що передбачає узгодженість напрямків його розвитку з потребами галузі, національними та глобальними транспортними проблемами. В зв’язку з цим розроблено принципову схему узгодження заходів  управління сукупним економічним потенціалом з цілями та завданнями євроінтеграції залізничної транспортної системи України, причому в розрізі рівнів управління – загальнодержавний, галузевий, рівень суб’єктів залізничного транспорту. Можливий варіант такої схеми наведений в таблиці.

 

 

 Литература:

 

1.      Щелкунов В.І. Виробничий потенціал підприємств оборонно-промислового комплексу України: механізми ефективного використання: монографія / В. І. Щелкунов,  О. В. Різниченко, Г. С. Григор’єв. – К.: Наукова думка, 2002. – 130 с.

2.      Федонін О.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навч. посіб. / О.С. Федонін, І. М. Рєпіна , О. І. Олексюк.— К.: КНЕУ, 2004. — 316 с.

 


Таблиця

Схема взаємозв’язку заходів управління сукупним економічним потенціалом з цілями та завданнями євроінтеграції залізничної транспортної системи України

Цілі євроінтеграції залізничної транспортної системи України

Завдання управління сукупним економічним потенціалом залізничного транспорту України

Рівень управління

Форми та засоби управління сукупним економічним потенціалом

1).Удосконалення послуг.

 

 

2) Розвиток інфраструктури.

 

 

3). Забезпечення експлуатаційної сумісності.

 

 

4). Забезпечення безпеки

1). Оновлення та модернізація основних фондів.

2). Удосконалення технологій перевезень.

3). Збільшення транзитоспроможності залізничної мережі.

4). Збільшення швидкості перевезень.

5). Збільшення інформатизації перевізного процесу.

6). Розвиток логістичного обслуговування перевізного процесу.

7). Зменшення рівня корупції на залізничному транспорті.

8). Забезпечення достатньої фінансової підтримки пріоритетних заходів.

9). Збільшення кількості розроблених та впроваджених інноваційних заходів.

10). Зменшення  екологічного навантаження на навколишнє середовище.

11). Забезпечення безпеки транспортного обслуговування.

12). Формування довготривалих зв’язків з суб’єктами зовнішнього середовища з метою науково-технічного, інформаційного, логістичного, виробничого розвитку галузі тощо.

Загально-державний

1). Державні програми та стратегії розвитку залізничного транспорту.

2). Фінансова підтримка галузі.

3). Заходи податкової, митної, антикорупційної та інших політик.

4). Необхідне нормативно-правове забезпечення діяльності залізничного транспорту тощо.

Галузевий

1). Галузеві програми розвитку на базі адаптивної моделі управління економічним потенціалом залізничного транспорту.

2). Науково-дослідні програми оновлення та модернізації основних фондів галузі.

3). Антикорупційні галузеві заходи.

4). Галузева система менеджменту якості.

5). Розвиток інноваційної та логістичної  системи галузі.

6). Науково-дослідні та виробничі програми та плани з ресурсозбереження.

7). Галузеві екологічні програми.

8). Уніфікація перевізних документів.

9). Заходи  розвитку управлінського персоналу та навчально-виховна система розвитку персоналу.

10). Організаційно-економічний механізм наукової підтримки розвитку суб’єктів галузі тощо.

Суб’єктів залізнич-ного транспорту

1). Мотиваційний механізм залучення робітників у процес інноваційного розвитку галузі.

3). Мотиваційний механізм стимулювання економії ресурсів на підприємствах галузі .

4) Система менеджменту якості на підприємствах галузі тощо