Економічні науки / 10. Економіка підприємства

к.е.н. Богацька Н.М., Соєцька І.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Інвестиційна стратегія підприємства

Для того, щоб вижити в умовах ринкових відносин, сучасне підприємництво змушене займатись багатоплановою діяльністю, що передбачає наявність сукупності взаємопов’язаних стратегій, які за сутністю є стратегічним набором (портфелем стратегій) підприємства. Ефективність впровадження стратегії підприємства залежить, насамперед, від того, наскільки точно на стадії розробки був побудований механізм її формування [3, c.45].

Нормальний розвиток підприємництва неможливий без залучення коштів, що мають спрямовуватися на оновлення і розширення виробництва, впровадження енергозберігаючих технологій, комп’ютеризацію, підвищення кваліфікації персоналу та на інші потреби. Правильне спрямування інвестицій дозволяють підприємству суттєво покращувати конкурентні позиції, підвищувати конкурентоспроможність своєї продукції, збільшувати прибуток. Особливо актуальним для підприємств на даному етапі економічного розвитку є залучення інвестицій. Потреба в інвестиціях обумовлена необхідністю відновлення та розширення матеріально-технічної бази підприємства, збільшення обсягів виробничої діяльності, освоєння нових видів діяльності, підвищення якості продукції. У зв’язку з розвитком інвестиційної діяльності важливою є розробка та обґрунтування механізмів формування інвестиційної стратегії підприємства[2, c.41].

Інвестиційна стратегія підприємства – це комплекс довгострокових цілей в області капіталовкладень та вкладень у фінансові активи, розвиток виробництва, формування оптимальної структури інвестування, а також сукупність дій з їхнього досягнення. У загальному виді інвестиційна стратегія реалізується у розробці плану та програми його здійснення на певному етапі розвитку підприємства. Планування інвестиційної діяльності є необхідним процесом, оскільки для реалізації стратегій, підприємство може використовувати різні види інвестицій, різний обсяг інвестиційних коштів, тому доцільно розробляти декілька альтернативних проектів; планування сприяє зниженню ризику, що пов’язаний із прийняттям інвестиційних рішень. Інвестиційна стратегія підприємства формується з урахуванням існуючих джерел та форм інвестування, їхньої доступності і потенційної ефективності використання.

Процес вибору стратегії підприємства передбачає сукупність послідовних заходів щодо формулювання цілей і дій компаній з урахуванням мінливості середовища для оптимального використання наявного потенціалу й забезпечення сприйнятливості до зовнішніх вимог. Створення стратегічного набору підприємства є особливим видом його діяльності, що здійснюється на всіх рівнях його ієрархії. Такий набір складається із загальнокорпоративної стратегії, яка формується й розробляється для всього підприємства; загальних конкурентних стратегій за окремими бізнес-напрямками чи сферами діяльності; ресурсних стратегій, які спрямовані на досягнення стратегічних цілей [4, c.16-17].

На сучасному етапі інвестиційна діяльність підприємств зводиться не тільки до задоволення їхніх поточних інвестиційних потреб, а й до передбачення напрямів і форм цієї діяльності на перспективу. У сучасних умовах все більше підприємств пріоритетного значення надають формуванню перспективних напрямів інвестиційної діяльності підприємства, і визначають такі основні цілі інвестиційної діяльності підприємства, як максимізація прибутків від інвестиційної діяльності, а також мінімізація інвестиційних ризиків. Стратегія визначає напрям інвестиційної діяльності підприємства, орієнтує на заощадження всіх видів витрат та мобілізацію і структуризацію капіталу для підтримки маркетингових, виробничих та інших функціональних стратегій [1, c. 23].

Процес розробки інвестиційної стратегії є складовою частиною загальної системи стратегічного вибору підприємства, що включає також такі елементи, як місія, загальні стратегічні цілі розвитку, функціональні стратегії, способи формування й розподілу ресурсів. Основною метою інвестиційної діяльності є забезпечення ефективного здійснення інвестиційної стратегії підприємства, яка досягається шляхом реалізації таких програм: досягнення високих темпів економічного розвитку підприємства; максимізація прибутків(доходів) від інвестиційної діяльності; забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства. У ході розробки інвестиційної стратегії виділяють об’єкти стратегічного управління підприємства, це такі основні їх групи: інвестиційна діяльність компанії в цілому; інвестиційна діяльність стратегічної зони господарювання. Як об’єкт стратегічного інвестиційного управління підприємство є відкритою комплексною системою, що інтегрує всі напрями й форми інвестиційної діяльності всіх його структурних підрозділів [3, c.46].

Формування інвестиційної стратегії підприємства здійснюється в полі перетину взаємних інтересів компанії та інвестора. Інвестиція є особливим товаром, який здійснює обіг на ринку, тому можливість її отримання часто залежить від розуміння й урахування взаємних інтересів партнерів, від уміння бачити об’єкт інвестування з позицій стратегічного інвестора та оцінювати його інвестиційну привабливість. Потенційні інвестори, котрі працюють на інвестиційному ринку та розглядають підприємства як потенційні об’єкти інвестування, постійно оцінюють інвестиційну привабливість підприємств. Таку оцінку вони проводять у процесі визначення доцільності капітальних вкладень, вибору альтернативних об’єктів, купівлі акцій певних підприємств. Під поняттям «інвестиційна привабливість підприємства» розуміють інтегральну характеристику окремих підприємств як об’єктів майбутнього інвестування з позицій перспективності розвитку, обсягу й перспектив збуту продукції, ефективності використання активів, їх ліквідності, стану платоспроможності й фінансової стійкості; це сукупність характеристик її діяльності, перспектив стратегічного розвитку й можливості залучення інвестиційних ресурсів [3, c.48].

Таким чином, формування стратегії підприємства має містити в собі довгострокові стратегічні цілі, технології, ресурси й систему управління, що забезпечує конкурентну дієздатність і адаптацію до реальної економічної ситуації, та систему критеріальної оцінки результативності інвестиційної стратегії. При розробці й коригуванні стратегії треба проводити аналіз і оцінку не лише фінансових і матеріальних можливостей впровадження плану інвестиційного розвитку, а й можливих трансформаційних процесів на підприємстві.

Отже, в умовах загострення конкурентної боротьби та прискорення економічного й технологічного розвитку в першу чергу треба чітко визначити головні орієнтири й напрями змін у господарській і науково-технологічній політиці, розробити стратегію та сконцентрувати потрібні для її реалізації ресурси. При розробці стратегії підприємства має бути взаємоузгодженість та взаємозв’язок стратегічних цілей, завдань і програм, відсутність суттєвих перешкод на шляху до реалізації стратегії, адекватне та ресурсне забезпечення стратегії.

Література:

1. Правик Ю.М. Визначення засад активності інвестиційної діяльності в Україні //- Фондовый рынок. – 2008. - №39. – с. 22-25.

2. Пугачова М.В. Дослідження інвестиційної політики українських підприємств // - Статистика України. – 2009. - №1. – с. 41-48.

3. Хрущ Н.А. Стратегії підприємства: механізми формування й адаптації в сучасному інвестиційному середовищі // - Фінанси України. – 2008. - №8. – с. 45-52.

4. Чигиринець О.А. Інвестиційна стратегія підприємств в системі стимулів активізації інвестиційних процесів в національній економіці // Економіка. Фінанси. Право. – 2009. -№3. – с. 12-16.