Економічні науки / 5.Управління трудовими ресурсами

Турчак В.В., Бородій Л.Ю., Хитрук Н.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Безробіття: суть, причини, наслідки

Найбільш гострою проблемою, з якою зустрічається населення України – це феномен безробіття. Причиною такого розповсюдженого явища є неефективність використання робочої сили у минулому й відсутність економічних умов, які дали б змогу людям застосовувати свої навички у продуктивній роботі за пристойну плату. Тому недарма більшість економістів і соціологів розглядають це явище як соціальне зло. Саме з безробіттям пов’язані такі деструктивні явища як падіння виробництва, бідність, соціальна напруга, криміналізація. Якщо взяти ринок праці, то там безробіття є тіньовим боком зайнятості і, виходячи з цього, всі економічні і соціальні ефекти з точки зору безробіття існують також лише зі знаком „мінус”.

Безробіття – багатофакторне явище, воно впливає на всі сфери суспільного життя. Цей феномен містить в собі дві сторони: позитивну і негативну. Наприклад, позитивним є те, що безробіття стимулює людину до ефективної праці і підвищення рівня конкурентоздатності своєї робочої сили, відображає перерозподіл кадрів. Другий бік – воно здійснює удар по мотивації людей до праці, крім того, у статусі безробітного кадрів майже не використовують в економіці [1, с.34-35].

Проблема безробіття є дуже важливою в наш час. Її актуальність полягає в тому, що в нашій країні наявне безробіття у великих обсягах, яке спричиняє збитки та проблеми, які поширюються на усі сфери суспільного та державного життя. Ситуація на ринку праці нестабільна. Проте, за даними моніторингу, який проводить Державна служба зайнятості, ця ситуація починає дещо вирівнюватися.

 Нині працедавці пропонують різні вакансії у багатьох сферах діяльності. Робочі місця є майже в усіх галузях. Активний пошук працівників ведуть державні та комунальні підприємства, що пропонують вакансії слюсарів, електромонтерів, малярів, монтажників, електрогазозварників. Мають попит професії сфери обслуговування – продавці та офіціанти [3, с.14-15].

Щодо вакансій службовців, останнім часом з’являється попит на менеджерів з реклами, менеджерів з продажу, користуються попитом IT-фахівці та працівники страхових компаній. Почали повертатися на свої робочі місця працівники банківської сфери, фахівці по роботі з клієнтами, а також агенти з продажу банківських послуг [2, с.11].

Серйозною проблемою є регіональне безробіття. Його подолання потребує проведення відповідної структурної політики і розроблення регіональних програм забезпечення ефективної зайнятості населення на основі подальшої диверсифікації економіки, залучення та функціонування приватного капіталу, розвитку інфраструктури, відкриття центрів перепідготовки робочої сили, формування спеціальних фондів кредитування приватних підприємців.

Безробіття є проблемою, що безпосередньо відбивається на особі, що не може знайти споживача на свою робочу силу на ринку праці, на її родині, формує помітне психологічне навантаження навіть на тих, хто має роботу. Досить зазначити, що наявність у домогосподарстві хоча б одного безробітного збільшує імовірність бідності наполовину, двох – в 2,3 рази, а трьох та більше – в 2,6 рази. Але втрата роботи для більшості людей означає не лише втрату головного джерела доходів, а й психологічну травму.

В умовах трансформації економіки особливо гострою проблемою є безробіття серед молоді, яке дедалі зростає. Для її вирішення необхідно створити реальні передумови для обгрунтованого вибору професії та місця роботи з урахуванням потреб ринку праці, а також покликання, здібностей і психофізіологічних можливостей молодої людини та її професійної підготовки [4, с.47-48].

Отже, ситуація на ринку праці України потребує ретельного і негайного опрацювання існуючих проблем.

Проаналізувавши існуючі проблеми у цій сфері можна зробити висновок, що вирішення проблеми безробіття на ринку праці України по регулюванню незайнятості населення мають включати заходи, що систематизовані за 7 основними напрямками:

1. Формування нормативно-правової бази в сфері зайнятості населення.

2. Професійна підготовка кадрів, підвищення якості робочої сили.

3. Збереження і створення робочих місць, сприяння розвитку підприємництва та самостійної зайнятості населення.

4. Розв’язання проблеми зайнятості населення у сільській місцевості.

5. Сприяння зайнятості громадян, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних конкурувати на ринку праці.

6. Регулювання соціально трудових відносин.

7. Надання соціальних послуг зареєстрованим безробітним [1, с.36].

Таким чином, активно проводячи дані заходи, можна суттєво зменшити рівень безробіття. Це дозволить підвищити рівень зайнятості, особисті доходи населення, шляхом створення нових робочих місць, що, в свою чергу, призведе до розвитку виробництва і підвищення рівня розвитку національної економіки.

Література:

1. Іващук В.К., Нужна О.В. Безробіття в Україні: вихід є // Економіка&держава. – 2009. – №11. – С. 34-36.

2. Клапків Л. М. Рівень безробіття в Україні нижчий, ніж у Європі? // Статистика України. – 2009. - №14. – С. 10-13.

3. Ткаченко Н.В. Безробіття в Україні б’є рекорди останніх років // Економічний часопис ХХІ століття. – 2009. - №9. – С. 13-16.

4. Шевчук А.М. Рівень безробіття в Україні: на одне робоче місце – 8 людей // Актуальні проблеми економіки. – 2010. - №1. – С. 47-48.

5. Чурилова О.А. Безробіття в Україні: причини, види, наслідки // Наукові доробки молоді – вирішення проблем європейської інтеграції: зб. наук. статей у 2 т. – Х.: Континент, 2010. – №12. - С. 182-184