Добрій Т.А. група ФП – 55

 

Податкова політика як фактор легалізації «тіньової» заробітної плати

 

 

Вступ. «Тіньова» заробітна плата — одна з найактуальніших проблем сьогодення. Доходи населення є основним джерелом забезпечення життєдіяльності, важливою харак­теристикою життєвого рівня сусп­ільства, основою розвитку і реалі­зації людської особистості. Таке визначення доходів населення потре­бує ретельного аналізу їх сучасного стану з позиції впливу тіньової еко­номічної діяльності і згідно з цим проведення цілеспрямованого по­глибленого реформування. Серед негативних наслідків поширення "тіньової" заробітної плати можна назвати недоотримання податкових надходжень бюджетом, фондами соціального страхування, що при­зводить до дефіциту грошових коштів, деформується ринок праці, розвивається недобросовісна конку­ренція, знижується соціальна захи­щеність працівників.

Останні дослідження і публікації. Проблеми функціонування тіньової економіки, особливостей формування, розподілу доходів ак­тивно досліджуються в економічній літературі. Передусім потрібно назвати роботи таких зарубіжних еко­номістів, як Г. Абадински, Д. Блейдс, П. Гутманн, Б. Даллаго, Е. Де Сото, М. Лакко, В. Танзі та ін. Належну увагу цим проблемам приділя­ли російські дослідники, такі як: А. Абалкін, Є. Брагіна, В. Геворгян, Ф. Глісін, М. Єгоров, В. Ісправніков, В. Куліков, Ю. Козлов, Т. Корягіна, А. Косалс, Ю. Латов, А. Шестаков. Творчий внесок у розробку даної проблеми також внесли українські економісти Д. Богиня, А. Гальчинсь­кий, Б. Губський, В. Духов, Г. Задорожний, В. Колот, Е. Лібанова, В. Лисицький, І. Малий, В. Мандибура, М. Павловський, Б. Пасха-вер, В. Попович, М. Соколік. Поряд з цим, окремих дос­ліджень щодо проблем "тіньової" заробітної плати сьогодні немає.

Виклад основного матеріалу. Тіньова економіка має об'єктив­ний характер, тому існує в будь-якій економічній системі, яка складаєть­ся з двох частин, а саме: офіційної складової і тіньової. Поступово тіньовий сектор фактично стає однією з органічних складових економічної системи і у цій якості відіграє певні системні функції. Зокрема, він част­ково вирішує низку поточних про­блем, які виявляються неспромож­ними вирішити легальні економічні відносини та держава забезпечує акумуляцію вільних грошових кош­тів, формує прошарок підприємців, створює умови для самозайнятості та є джерелом доходів широких верств населення, збільшуючи спо­живчий попит. Відомо, що за участі сумнівних підприємств щомісячно з легальної економіки виводиться майже 7млрд. грн., за рахунок чого формується більш як 1,7 млрд. грн. фіктивного податкового кредиту, а також мінімізується податок на прибуток [5].

Серед існуючих видів заробітних плат, включаючи офіційний сектор і тіньо­вий, можна виділити наступні:

1)"біла" заробітна плата — являє собою офіційні виплати працівни­кам, включаючи нарахування і спла­ту відповідних внесків до бюджету і цільових фондів у повному обсязі;

2)"сіра" заробітна плата — це винагорода, яка складається з двох частин, а саме: "білої" заробітної плати і прихованих сум за відсут­ності будь-яких відрахувань, що пе­редбачені законодавством;

3) "чорна" заробітна плата — яв­ляє собою незареєстровані суми, що виплачені працівникові, відповідно будь-які відрахування до цільових фондів не здійснюються [3].

Слід зазначити, що 2 і 3 тип за­робітних плат формують категорію "у конвертах".

За даними Незалежного фонду дослідження заробітних плат в Ук­раїні, 27% працюючих громадян Ук­раїни залучено до "сірих" та "чор­них" зарплатних схем. При цьому 9 % з них отримують "чорну" зарплату, тоді як 18% частину суми отримують офіційно. Крім того, більшість опи­таних (83%) знають про те, що зарп­лата "в конвертах" вплине на розмір майбутніх пенсій, а 12% опитаних просто не враховують такої небезпе­ки [1].

Відповідно до останнього дослі­дження Eurobarometer (служба вив­чення громадської думки при Євро­пейській комісії), частка зарплат "у конвертах" в 27 країнах ЄС коли­вається від 1% до 23%. У середньому по Євросоюзу даний показник скла­дає 5%. Таким чином, найбільш не­прозора для влади система оплати праці зафіксована в найбіднішій країні Євросоюзу — Румунії, де май­же кожна четверта зарплата (23%) "вкладається в конверт". Далі йдуть нові члени ЄС і колишні країни со­ціалістичного блоку (Латвія, Болга­рія, Литва, Польща, Естонія та Угор­щина). З країн Східної Європи се­редній показник ЄС не перевищують тільки Чехія і Словенія (3 і 5 %). З розвинених країн найвищий рівень "сірої" заробітної плати відзначений в Італії (7%) та Бельгії (6%) [4].

Проблема легалізації доходів насе­лення є вкрай актуальною сьогодні для України. Причинами поширення такого явища, як заробі­тної плати "в конвертах", необхідно розглядати з позиції роботодавців і працівників. Заниження фонду опла­ти праці суб'єктами підприємницької діяльності спричинено надмірним рівнем податкового навантаження, складною системою оподаткування та нестабільністю податкового за­конодавства, високим рівнем ко­рупції. Робота державних органів спрямована на оперативне вирішення вищезазначених проблем. На виконання урядових завдань щодо забезпечення надходжень до державної скарбниці, ДПА України проводить операцію «Бюджет», яку розпочато 9 квітня 2010 року. Її мета – виявлення та руйнування схем ухилення від сплати податків, підвищення ефективності контрольно-перевірочної роботи [5].

 

Основним і спільним стимулом до поширення заробітних плат "в конвертах" для працівника і робото­давця є економія на податках і відра­хуваннях до фондів соціального страхування. Звичайно, це формаль­но підвищує доходи працівника. По­ряд з цим, "тіньові" заробітні плати для роботодавці є важливим елемен­том адаптації до ринку праці, оскіль­ки працівники, які не працевлашто­вані офіційно, легко підпадають під скорочення за будь-якого погіршен­ня економічної кон'юнктури. Робо­тодавець, у випадку ускладнень на ринку, повністю або частково поз­бавляє тіньових виплат певні групи працівників. Ще однією проблемою є те, що тіньові схеми оплати дозво­ляють ігнорувати інші вимоги трудо­вого законодавства і економити на оплаті тимчасової втрати працездат­ності та оплаті відпусток, які розра­ховуються, виходячи лише з "офі­ційної" частини заробітної плати . Таким чином, основною причи­ною існування "тіньових" заробітних плат є економія як з боку робото­давців, так і з боку працівників. Ви­користовуючи  дані   про   ставку ПДФО та розміри внесків до пенсій­ного та державних фондів соціаль­ного страхування (беремо до уваги найвищі ставки без врахування будь-яких пільг), обсяги  економії за умов використання тіньових схем виплати заробітної плати, для роботодавців становить приблизно 49,7% від фонду оплати праці, а для працівників лише 18,6% від заробітної плати. Таким чином вигоди для роботодавців від використання схем "тіньових" заробітні плат майже в 3 рази перевищую вигоди для працівників.

Однією з основних причин використання "тіньових" схем оплати праці є податкове наван­таження. В структурі обов'язкових платежів питому вагу займають відрахування до Пенсійного фонду України (33,2% від фонду оплати праці) і становлять майже 90% серед всієї сукупності платежів. Слід заз­начити, що працівники зі свого боку сплачують лише 2% до Пенсійного фонду. Це означає, що держава при­мушує підприємства забезпечувати майбутні пенсійні виплати працівни­кам тоді, коли самі працівники цим не опікуються.

Отже, одним із сегментів виведення доходів через тіньовий сектор – виплата заробітної плати «в конвертах». Протягом I кварталу поточного року податківцями виявлено 33, 2 тис. найманих осіб, працю яких використовували роботодавці, не укладаю трудових угод та не сплачуючи податки (це на 1 тис. осіб більше, ніж за аналогічний період 2009 року). Також статистика свідчить, що минулого року кількість працевлаштованих, які офіційно отримували зарплатню, скоротилася майже на 1,5 млн. осіб, що збільшило ризики тіньової зайнятості населення. Адже незважаючи на те, що в доларовому еквіваленті наша країна посідає одне з останніх місць у Європі за рівнем зарплат, українці продовжують купувати нові дорогі автомобілі, зростання продажу яких спостерігалося у березні. До речі, згідно із ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення законодавчо визначених термінів виплат заробітної плати, виплата її не в повному обсязі тягне за собою накладання штрафу на посадових осіб підприємства, установ та організацій незалежно від форм власності та на фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності від 15 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [5].

З іншого боку, наявність такого явища, як тіньова оплата праці, яка також існує в країнах ЄС, де діють більш сприятливі податкові умови та значно вища податкова дисципліна, не стільки є результатом надзвичай­ного податкового навантаження, скільки підґрунтям для отримання надприбутків. При виплаті частини оплати праці "у конвертах" податки та інші обов'язкові відрахування не здійснюються, але ціна продукції або послуги, а отже і виручка від їх реа­лізації, залишається на тому ж рівні. Тобто не нараховані податки та на­рахування на фонд оплати праці є прибутком, який привласнює недо­бросовісний роботодавець як в Ук­раїні, так і в країнах Європейського Союзу [4].

Основна причина масового ухилення від сплати податків серед на­селення — відсутність довіри до дер­жавних інституцій. Саме довіра до уряду або відчуття "соціальної солідарності" спонукає людей платити податки, навіть якщо раціональною поведінкою було б ухилення від їх сплати. З іншого боку — низька якість державних послуг, передусім тих, що стосуються життєзабезпе­чення громадян і надаються медич­ними установами, закладами освіти та інше. Результати дослідження сфери громадських послуг показу­ють, що якість обслуговування насе­лення державними установами не поліпшується.

На вибір особи щодо прихову­вання чи ні своїх доходів впливає можливість мінімізації втрат, які по­в'язані з таким рішенням. У табл. 3 наведена порівняльна характеристи­ка щодо втрат за умов діяльності в офіційному і тіньовому секторах, яка підготовлена в рамках проекту "По­зиція громадськості щодо урядових пріоритетів та інститутонаціоналізація урядових консультацій з громадсь­кістю".

Таблиця 3. Втрати, пов’язані з перебуванням в офіційному  і тіньовому секторах економіки

Втрати пов’язані з перебуванням в офіційному секторі:

·                     сума сплачений податків;

·                     час, втрачений на з’ясування, як саме декларувати свій дохід;

·                     внески до Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування;

·                     ризик, що навіть сумлінний платник податків буде покараний через якийсь свій «недогляд»;

·                     втрата деяких пільг, на які особа могла претендувати, якби вона приховала частину свого доходу   

Втрати пов’язані з перебуванням в тіньовому секторі:

·                     ризик бути покараним за приховування доходів;

·                     позбавлення участі в соціальній системі, за умови, якщо громадянин не знаходить спосіб користуватися благами системи, не сплачуючи внесків до цієї системи.

 

* За даними Міжнародного центру перспективних досліджень

Висновок. Отже, серед найактуальніших проблем сьогодення – тінізація економіки, ухилення від оподаткування та мінімізація податкового зобов’язання, виплата зарплат «в конвертах», повернення податкового кредиту підприємствам, пошук оптимальний шляхів скорочення заборгованості з ПДВ і інші. Проблема "тіньових" заробітних плат, як і про­блема податкової політики в цілому, залежить від того, як почувають себе конкретні одержувачі трудових  доходів. Якщо праця оцінюється дешево, то їх зацікавленість зрозуміла – будь-якими способами зберегти навіть малу частину доходів, яких часто не вистачає не тільки на те, щоб платити податок,  але й на елементарне споживання. Якщо ж платники податків матимуть кошти на базове споживання, то у них з’явиться можливість не тільки виконати свої фіскальні обов’язки, а й отримати переваги «білих» зарплат, наприклад, доступні споживчі кредити, поїздки за кордон та інше.

Таким чином, детінізація доходів населення повинна стати одним із напрямів економічної політики держави з використанням стимулюючих інструментів впливу. Серед першочергових заходів слід зазначити необхідність вдосконалення податкової політики шляхом перенесення податкового навантаження безпосередньо на фізичних осіб суттєвого скорочення ставок відрахувань до фондів соціального страхування з одночасним продовженням реформи пенсійної системи, яка забезпечила б тісніший зв'язок між розмірам відрахувань і майбутньою пенсією. Нове пенсійне законодавство заклало добре підґрунтя  для розвитку ефективної пенсійні системи, проте головні переваги від реформи стануть очевидними через досить тривалий проміжок часу. Обмеженість ресурсів Пенсійної фонду дає змогу розглядати можливість скорочення ставок відрахувань з фонду заробітної плати лише за умови додаткових кроків, а самі підвищення пенсійного віку, перегляду підходів до нарахування виплат пенсій пільговим категоріям населення. Поряд з цим, необхідні впорядкувати та зробити прозорої схему безоплатних і платних послуг у  сфері охорони здоров'я, чітко визначивши тарифи і можливі пільги для певних категорій громадян., Низька якість системи соціального захисту та пенсійного забезпечення  провокує перехід до неофіційної економіки. Розширення сфери застосування страхових  послуг, зокрема за рахунок розвитку страхового посередництва, дасть можливість перекласти основи обов'язки щодо майбутнього матеріального забезпечення працівника на пенсії та покриття непередбачуваних випадків, що пов'язані з професійної діяльністю, з роботодавців на працівників. У свою чергу, це підвищить відповідальність самих працівників і буде сприяти появі певного стимулу декларувати свої доходи, в тому числі і заробітну плату.

На мою думку, шляхи вирішення проблем легалізації тіньової заробітної плати наступні:

-  накладання санкцій при виявлені  навмисного ухилення від сплати податків і відмивання коштів, отриманих незаконним шляхом;

- накладення адміністративних штрафів при порушені законодавчо визначених термінів виплат заробітної плати або виплати її в не повному обсязі;

- проведення роз’яснювальних заходів щодо негативних наслідків отримання зарплати «в конвертах»;

- укладання трудового договору між роботодавцем і найманим працівником, за яким власник підприємства зобов’язується сплачувати внески до Пенсійного фонду і фондів соціального страхування.

Список використаних джерел

               1.Аналітична доповідь Міжнародного центру перспективних досліджень "Детінізація особистих доходів в Україні".

               2.Звіт  «Doing Business 2009» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www.doingbusiness.org

3.   Ільчук Л. Оплата праці "у конвертах" та її вплив на пенсійне забезпечення в Україні, досвід  країн ЄС/ Ільчук Л.// Вісник Пенсійного фонду. — 2009. — № 1. [Електронний ресурс]. —Режим доступу: http: // www.vpf.spov.com.ua/ua/text.html

4.   Служба вивчення громадської думки при Європейській комісії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// ec/europa.eu/

     5. Швець І. Больові точки наповнення бюджету  // Вісник податкової служби України. – 2010. - №18. – С. 8 – 9.