Особливості реалізації антикризових програм і планів національних господарств

Добрій Тетяна Анатоліївна

Студентка групи ФП – 55

Мартинюк Тетяна Миколаївна

Студентка групи ДФ – 53

Особливості реалізації антикризових програм і планів національних господарств

Вступ. Ключовим інструментом державного регулювання економіки, що забезпечує досягнення перспективних цілей і задач за допомогою визначеного обсягу ресурсів, є державні програми.

В умовах сучасної фінансово-економічної кризи уряди країн світу розробляють і впроваджують державні антикризові програми та плани на коротко- і середньострокову перспективу. Ці програми включають комплекс заходів, спрямованих на виведення національних економік із кризового стану і стимулювання розвитку у посткризовий період.

Постановка задачі. Розробка та впровадження антикризових програм і планів дозволяють реалізувати програмно-цільовий підхід в подоланні кризових явищ, а рівень їх якості визначає ефективність антикризової політики.

Метою статті є аналіз антикризових програм високорозвинених країн, країн Єврозони, СНД, Китаю, визначення їх переваг та недоліків, а також оцінка досягнутих проміжних результатів щодо подолання кризових явищ.

Основні результати досліджень. Основними сферами впливу антикризової політики урядів країн світу є грошово-кредитна політика, підтримка населення, банківської системи, реального сектора економіки. Механізм застосування та набір антикризових інструментів у кожній країні світу відрізняється масштабами, спрямованістю, акцентами ті ін.

Розглянемо основні напрями та перші результати реалізації антикризових програм високорозвинених країн, Китаю та країн СНД.

Антикризова програма США. У США діє два основних документи, спрямовані на подолання кризових явищ у національній економіці – План Полсона (The Troubled Asset Relief Program, TARC) і Акт американського відновлення та реінвестування (American Recovery and Reinvestment Act).

Антикризовим планом Полсона (прийнятий у жовтні 2008 року) передбачено виділення 700 млрд. дол. для викупу вироблених банківських активів та капіталу. У рамках реалізації плану здійснено підтримку таких гігантів, як страхова група American Insurance Group (на суму понад 170 млрд. дол.), Bank of America (138 млрд. дол.), автовиробників General Motors (13,4 млрд. дол.) та Chrysler (4 млрд. дол.) тощо.

Основними заходами Акту американського відновлення та реінвестування, прийнятого у лютому 2009 р. і розрахованого на 3 роки, є[1]:

· збереження та створення 3 млн. робочих місць;

· стимулювання виробництва альтернативних джерел енергії із зростанням його обсягу в 2 рази протягом 3 років;

· реконструкція 75% будівель, що знаходяться у федеральній власності;

· модернізація системи охорони здоров’я;

· збільшення фінансування грантів для 7 млн. студентів;

· зниження податкового тиску на домогосподарства.

Крім цих програм, навесні 2009 року в США була реалізована програма cash – for – clunkers (готівка за автохлам), якою передбачено виділення покупцеві нового автомобіля 4,5 тис. дол. за умови утилізації старого. За станом 2009 року в рамках цієї програми реалізовано понад 250 тис. нових авто, що дозволило призупинити спад у галузі автомобілебудування[1].

Загалом заходи антикризової політики США щодо оздоровлення фінансового сектора економіки мають характер короткострокової дії і не вирішують проблематики економічного зростання в довгостроковій перспективі.

Антикризові програми країн Європейського Союзу. Першою реакцією країн ЄС на виклики фінансово-економічної кризи, що мала міждержавний характер, стала декларація щодо спільного плану дій країн Єврозони (проголошена на самміті ЄС 12 жовтня 2008 року) [3].

Від моменту проголошення декларації країни ЄС знаходились у постійній співпраці щодо впровадження антикризової політики, основний принцип якої можна сформулювати так: не нашкодити сусіду, але лобіювати власні національні інтереси.

У грудні 2008 року країнами ЄС було прийнято рішення про впровадження Європейського плану відновлення економіки (European Economic Recovery Plan - EERP) [4]. План включає два ключових положення: перше – виділення 200 млрд. євро (1,5 ВВП ЄС) на подолання кризових явищ; друге – впровадження короткострокових антикризових заходів має стати фундаментом для забезпечення конкурентоспроможності у довгостроковій перспективі. Поряд із загальними положеннями проведення спільної антикризової політики кожна з країн ЄС розробляє власні механізми виходу з кризи, що відображають специфіку національних господарств, рівень розвитку галузей економіки, інституціональні аспекти. У 2009 році реалізація антикризової програми ЄС дала перші позитивні результати. На ринках країн Єврозони відбувся перехід до уповільнення темпів падіння національних економік (табл.1).

Таблиця 1. Динаміка основних макроекономічних показників Єврозони

(зміна в річному обчисленні,%)

Показники	2008 рік		2009 рік
Показники	липень	грудень	Березень	Червень
Індекс споживчих цін	4,0	1,6	0,6	-0,1
Індекс цін виробників	9,1	1,2	-3,2	-6,6
ВВП	-	-1,7	-4,9	-4,6
Промислове виробництво (за винятком будівництва)	-1,1	-12,4	-19,2	-17,0
Рівень безробіття, у % до економічно активного населення	7,5	8,2	9,0	9,4

Джерело: [2]

Антикризова програма Китаю. Масштабна підтримка економіки уряду Китаю розпочалась у жовтні 2008 року. Китайський план підтримки економіки включає [5,6]:

1. Стимулювання внутрішнього попиту. На реалізацію цього заходу планувалось виділити протягом 2009 – 2010 років 584 млрд. дол. США.

2. Стимулювання розвитку 10 найважливіших галузей, на які припадає третина ВВП.

3. Створення всеохоплюючої системи соціального захисту.

4. Збереження фінансової стабільності задля підтримки економічного розвитку.

Ці заходи у 2009 році дали як позитивні, так і негативні результати. Серед позитивних можна відмітити: зростання реальних доходів міського населення на 11,2%; підвищення мінімального рівня заробітної плати; зниження податкового тиску; підтримка курсу юаня. Та поряд з цим відбувалося падіння зовнішньої торгівлі , в т.ч. скорочення експорту, а також продовжувалось падіння обсягів прямих іноземних інвестицій.

Антикризові програми і плани СНД. Негативний вплив світової фінансової кризи на країни СНД виявився пізніше, ніж у високорозвинених країнах, але наслідки цього впливу мали стрімко наростаючий, руйнівний характер. Реакцією країн СНД стала розробка та впровадження антикризових програм та планів.

Зокрема, у Росії реалізувалась Програма антикризових заходів Уряду Російської Федерації на 2009 рік [7], у Білорусії – План першочергових заходів лібералізації умов здійснення економічної діяльності у 2009 році [8]; у Вірменії – Антикризова програма Вірменії на 2009 рік [9], у Казахстані – План спільних дій Уряду Казахстану, Національного банку Республіки Казахстан та Агентства Республіки Казахстан з регулювання і нагляду фінансового ринку і фінансових ринків щодо стабілізації економіки та фінансової системи на 2009 – 2010 роки т.д. Не прийняті антикризові програми (станом на 1 вересня 2009 року) лише в Україні та Молдові, що значною мірою зумовлено політичною нестабільність і конфронтацією політичних еліт цих країн. Як наслідок, відсутність системного підходу до подолання кризових процесів зумовила найглибше падіння економіки України серед країн СНД (табл.2).

Таблиця 2. Динаміка ВВП та обсягу промислової продукції країн СНД у 2009 році

Динаміка ВВП та обсягу промислової продукції країн СНД у 2009 році
Країна		Січень	Січень-лютий	Січень-березень	Січень-квітень	Січень-травень	Січень-червень	Січень-липень
Азербайджан	ВВП*	97,4	103,4	104,2	104,3	104,4	103,6	102,7
Азербайджан	ПП*	94,9	97,4	97,8	100,5	101,3	101	100,1
Білорусь	ВВП	104,2	102,3	101,1	101,2	101,4	100,3	100,4
Білорусь	ПП	101,2	97,7	95,5	96,4	96,6	96,4	96,1
Вірменія	ВВП	99,3	96,3	93,9	90,3	84,3	83,7	81,5
Вірменія	ПП	93,5	90,3	90,5	88,9	89,5	88,5	88
Грузія	ВВП	-	102,1	102,1	102,1	102,1	94,1	94,1
Казахстан	ВВП	97,1	96,3	95,5	94,9	94,7	95,9	96,1
Казахстан	ПП	98,2	96,8	95,4	95,2	95,4	97,3	97,9
Киргизстан	ВВП	103,7	98,9	100,2	100,5	99,1	100,3	101,5
Киргизстан	ПП	85,4	74,9	80,5	84,4	79,8	81,1	85,7
Молдова	ВВП	-	107,2	107,2	-	93,1	93,1	93,1
Молдова	ПП	74,9	73,7	75,8	74,3	74,7	75,1	75,3
Росія	ВВП	87,5	88,4	87,7	90,2	86,4	86,6	89,8
Росія	ПП	84	85,4	85,7	85,1	84,6	85,2	85,8
Таджикистан	ВВП	103,5	103,9	103,5	102,9	103,2	102,8	103,1
Таджикистан	ПП	95	-	91,8	88,1	87	86,7	87,3
Узбекистан	ВВП	-	-	107,9	107,9	107,9	108,2	108,2
Узбекистан	ПП	-	-	109,9	109,9	109,9	109,1	109,1
Україна	ВВП	-	-	79,7	-	-	82	-
Україна	ПП	65,9	67,2	68,1	68,1	68,1	68,9	69,6
СНД	ВВП	-	90	89	91	91	91	91
СНД	ПП	-	85	85	84	84	85	85
ВВП – валовий внутрішній продукт (у постійних цінах, у % до відповідного періоду попереднього року)
ПП – обсяг промислової продукції (у постійних цінах, у % до відповідного періоду попереднього року) )

Джерело: [12]

Слід зазначити, що урядом України розроблено та зареєстровано у Верховній Раді Програму діяльності КМУ «Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток [10]. Однак, на думку деяких вітчизняних і зарубіжних вчених, ця програма має декларативний характер. У програмі відсутній конкретизований план антикризових заходів і, головне, терміни виконання, джерела та обсяги їх фінансування. Існують в Україні і альтернативні програми, наприклад, антикризова програма «Прагматичний вибір» [11].

Ще одним напрямом співпраці країн СНД у подоланні кризових явищ є інтеграція наукових потенціалів у розробці антикризової політики, проведення досліджень щодо ефективності антикризових програм. Так, об’єднаною євразійською мережею у липні 2009 року опубліковано перший рейтинг протидії кризовим явищам у країнах пострадянського простору [13]. Визначення рейтингу, до якого ввійшли, всі республіки СРСР, крім Росії, здійснювалось методом експертних оцінок у сфері політики, економіки та соціальної сфери. Україна у цьому рейтингу посіла разом з Литвою шосте місце з восьми можливих. Найефективнішою визначено антикризові заходи Казахстану. Іншою експертною групою проаналізовано ефективність антикризової політики восьми країн світу (Росія, Україна, Казахстан, Великобританія, Німеччина, Франція, Канада, США) за допомогою індексу антикризової ефективності [14]. Результати для країн СНД наступні: Україна перемістилась з першого місця на 8 (останнє); Росія з третього на сьоме; Казахстан з другого на четверте. Серед антикризових програм країн СНД найкращою визначена програма Казахстану.

Висновки. Ефективність реалізації антикризової політики прямо пропорційно залежить від якості антикризових програм і планів, механізму їх впровадження. Антикризові програми і плани ЄС, Китаю характеризуються комплексністю, системністю, взаємоузгодженістю складових частин, досяжністю поставлених цілей, помірною забезпеченістю фінансовими ресурсами.

Антикризові програми і плани ґрунтуються на засадах анти циклічного регулювання засобами стимулюючої грошово-кредитної і бюджетно-податкової політики. Основною перешкодою на шляху до відновлення економіки є недостатність фінансових та інвестиційних ресурсів. Так, обсяг антикризових заходів та відповідно антикризові пакети країн формувались не в залежності від глибини спаду, а від наявних резервів – витрати США на антикризові заходи на березень 2009 року склали 5,7% ВВП, Німеччини – 2,6% ВВП, Франції – 1,3%, Канади – 1,9%, Китаю – 16,2%, Росії – 12% тощо [15].

Ключовим мірилом ефективності антикризових програм і планів є їх орієнтування на вирішення коротко-, середньострокових проблем відновлення економіки задля реалізації стратегічних пріоритетів довгострокового економічного розвитку.

Список використаних джерел

1. American Recovery and Reinvestment Act [Електронний ресурс] – Режим доступу: http:www.recoveri.gov

2. Бюлетень НБУ (електронне видання) – 2009. – липень [Електронний ресурс ] – Режим доступу: http//www.bank.gov.ua

3. Declaration on a concerted European action plan of the Euro aria countries – 2008, October [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ec.- europa.ue

4. Communication for the spring European council. Driving European recovery / Commission the European communities 04.03.2009 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ec.- europa.ue

5. Бергер Я Антикризисная программа Правительства КНР: первые итоги // “RS Деловой Мир”. – 2009. - №3 (10)

6. «Мы курсом валюты не манипулируем», - Вэнь Цзябао, премьер Госсовета КНР // Ведомости - №18 (2288) от 03.02.2009.

7. Программа антикризисных мер правительства Российской Федерации на 2009 год [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.premier.gov.ru

8. План первоочередных мероприятий по либерализации условий осуществления экономической деятельности [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.economy.gov.by

9. Антикризова програма Вірменії на 2009 рік [Елекронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gov.ua

10. Програма діяльності КМУ «Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www,rada.gov.ua

11.Антикризова програма «Прагматичний вибір» [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.yekhanurov.info

12. Основні показники соціально-економічні показники країн СНД / Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

13. Рейтинг сопротивляемости кризисным явлениям в странах постсоветского пространства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.j-een.com

14. Страны СНГ и мировой кризис: общие проблемы и разные подходы / Аналитический доклад . – М.: ФБК, 2009. – 28 с.

15. Апрельский (2009 г.) саммит G-20 в Лондоне и его основные итоги. Аналитический доклад/ Ин-т развития фондового рынка. – М.,2009 – 58 с.