Економічні науки / Інвестиційна діяльність і фондові ринки

доц. Ліщинська Л.Б.,Сіденко Л.Ю.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Формування ефективної інвестиційної політики України

Необхідною передумовою розвитку економіки є підвищення інвестиційної активності інвесторів у країні, збільшення інвестиційних ресурсів та ефективне їх використання. Адже в умовах відкритої економіки країна не може розраховувати тільки на внутрішні ресурси соціально-економічного розвитку. Без належних капіталовкладень, гарантованих доходами від оновлених і новостворених виробництв, неможливо забезпечити стійкий економічний стан суспільства. Тому дослідження тенденцій розвитку ринку інвестицій є актуальним і має важливе практичне значення. Для досягнення економічної стабільності в Україні необхідно вирішити проблеми, пов’язані з управлінням розвитком інвестиційного процесу. Проблеми інвестиційної діяльності та залучення інвестиційного капіталу в економіку України досліджували зарубіжні учені, зокрема Л. Гітман, В. Беренс, Я. Хонко, І. Бланк, А. Діброва, І. Дорош, М. Кисіль, Саблук, В. Савчук, О. Старіков, Т. Хачатуров, В. Хобта та вітчизняні науковці, як Бандур С.І., Бойко Є.І., Кузьмін О.Є., Мельник М.І., Пересада А.А., Сиденко В.Р., Філіпенко А.С., Шевчук В.Я. та інші. Метою даної статті є дослідження сучасного стану інвестиційної діяльності в Україні, визначення основних принципів інвестиційної політики та обґрунтування заходів щодо стимулюючого впливу інвестиційної політики з боку держави. Дослідження наукових праць, присвячених проблемам інвестиційної політики свідчить про те, що саме поняття «інвестиція» в різних галузях економічної науки трактується по-різному. З точки зору фінансової науки, інвестиції – це всі види активів, що вкладаються у господарську діяльність з метою отримання доходу. У макроекономіці інвестиції розглядаються як довгострокові вкладення капіталу у власній країні або за кордоном в підприємства різних галузей. У мікроекономіці відповідно – як процес створення нового капіталу (засобів виробництва і людського капіталу). Особливого значення набуває поділ інвестицій на реальні і фінансові. Так, під реальними інвестиціями розуміють вкладення коштів у реальні активи – як матеріальні, так і нематеріальні. В свою чергу під фінансовими інвестиціями розуміють вкладення коштів у різноманітні фінансові інструменти (активи). Економічні реформи, що відбуваються протягом останніх 10-15 років в Україні, вимагають значних довгострокових вкладень капіталу, тобто фінансових інвестицій. Однак, на сьогоднішній день в Україні інвестиційна активність внутрішніх та зарубіжних інвесторів значною мірою стримується за рахунок несприятливого інвестиційного клімату. Так, серед основних факторів, що стримують активність інвестиційних процесів, необхідно виділити наступні: - нестабільна політична ситуація в країні; - слабка розвиненість фондового ринку і ринку капіталів; - недосконалість і часті зміни законодавчої і нормативно-правової бази; - відсутність системи страхування ризику інвесторів. Таким чином, залучення іноземних інвестицій в економіку країни залежить саме від формування ефективної інвестиційної політики. Інвестиційна політика країни – це комплекс цілеспрямованих заходів, які проводяться державою щодо створення сприятливих умов для всіх суб’єктів господарювання з метою забезпечення стабільного зростання економіки, підвищення ефективності виробництва і вирішення соціальних проблем Основними принципами інвестиційної політики України мають стати: - забезпечення інвестиційної безпеки при залученні іноземних інвестицій; - дотримання норм інвестування по відношенню до ВВП; - забезпечення рівного розподілу інвестицій у територіальному розрізі; - комплексне використання інвестиційного потенціалу та інвестиційно-орієнтованих форм підприємництва [ 4, с.10-29]. Основними завданнями залучення іноземних інвестицій в економіку України є поповнення дефіциту капіталу, що дозволяє оживити виробництво без інфляційних ускладнень, забезпечення динамічного функціонування ринку капіталу та впровадження сучасних технологій і менеджменту в економіку країни для підвищення конкурентоспроможності. Складовою державної політики у сфері залучення іноземних інвестицій є регіональна політика [3, с.44-49]. Під регіональною інвестиційною політикою слід розуміти систему заходів, проведених на рівні регіону, що сприяють мобілізації інвестиційних ресурсів і визначенню напрямів їх найбільш ефективного і раціонального використання. Основним завданням регіональної інвестиційної політики є забезпечення необхідної структурної динаміки, тобто підвищення спроможності економіки здійснювати відтворювання. При формуванні галузевої інвестиційної політики треба враховувати багато чинників, що впливають на інвестиційну діяльність: місце галузі в економіці країни, насиченість ринку продуктами галузі й наявність потенційного платоспроможного попиту споживачів, експортний потенціал тощо. Для створення сприятливого інвестиційного клімату в реальному секторі економіки також необхідно здійснити ряд концептуальних змін в існуючих механізмах інвестування, що вимагає нових політичних і законодавчих рішень, зокрема прийняття пакета законів, які створюватимуть стабільний правовий режим для вітчизняних та зарубіжних інвесторів. Разом з цим, для активізації інвестиційного ринку повинна бути принципово змінена кредитна політика держави, а саме полегшити доступ підприємств і організацій незалежно від форм власності до пільгових кредитних ресурсів з одночасним зниженням банківських облікових кредитних ставок. Особливу роль у створенні сприятливого інвестиційного клімату відіграє взаємодія органів влади з інвесторами, що досягається завдяки: - забезпеченню публічності державного управління; - чіткому визначенню взаємних зобов’язань і можливих санкцій при їх порушенні; - фінансовій участі регіону в розвитку підприємства тощо. Підсумовуючи наведене, можна зазначити, що поняття «інвестиції» є занадто широким, щоб можна було дати єдине і вичерпне визначення. У різних сферах практичної діяльності його зміст має свої особливості. З розвитком світової економіки мотивація інвесторів ускладнюється,умови залучення інвестицій та механізми їх використання розгалужуються. На нашу думку, найбільш сприятливі умови мають створюватися тим інвесторам, які здійснюють інноваційні інвестиції, спрямовані на удосконалення процесів виробництва, поліпшення соціально-економічного добробуту населення. Тому для формування ефективної інвестиційної політики України необхідно враховувати особливості, тенденції та мотиви міжнародного руху капіталів.

Список використаних джерел: 1. Кириленко В.І. Принципи формування інвестиційної політики // Формування ринкової економіки: Міжвід. наук. зб. - К.: КНЕУ, 2005. – Вип. 14. – С.54-63. 2. Колосов О. Напрямки трансформації інвестиційної політики України в контексті сучасних тенденцій іноземного інвестування // Фінанси України. – 2005. - № 9. – С.75-81.

3. Крейдич И.Н. Региональная инвестиционная политика // Економіка: проблеми теорії та практики . Зб. наук. пр. –К.: КНЕУ 2007.- № 64. – С.44-49. 4. Сухоруков А.І. Принципи інвестиційної політики України // Інвестиційно-інноваційна стратегія розвитку національної економіки: Зб. наук. пр. - К.: КНЕУ 2008. - 139с.