Салюк О. О.

Науковий керівник: Савчук Т. М.

ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР ТА ЙОГО ЕФЕКТИВНІСТЬ В УКРАЇНІ

Постановка проблеми. Податковий контроль є необхідною умовою існування ефективної податкової системи. Він покликаний забезпечити зв’язок платників податків з органами державного управління, що наділені особливими податковими правами і повноваженнями. Податковий контроль є завершальною стадією управління оподаткуванням і одночасно одним з елементів планування податкових доходів бюджету [4,24].

Аналіз останніх досягнень і публікацій. Загальні проблеми податкового контролю знайшли своє відображення у працях вітчизняних вчених – В. Борейка, А. Даниленка, М. Свердан, В. Литвиненка, В.Ревуна, А.Сігаєва, Соколовської. Питанням податкового контролю значну увагу приділяли такі вітчизняні вчені як В. Вишневський, Д. Липницький, С.Каламбет, А.Крисоватий, Ц.Огонь, Л. Тарангул та інші [2;4]. Проте, незважаючи на численні публікації означеної теми, вважаємо, що питання податкового контролю щодо податкової безпеки досліджені ще недостатньо.

Виклад основного матеріалу. Система оподаткування завжди прагне вийти з-під контролю через різні об’єктивні і суб’єктивні причини, але цьому протистоїть система податкового управління і насамперед такий її елемент як податковий контроль. У зв’язку з цим ефективність податкового управління значною мірою визначається тим, як налагоджено систему податкового контролю за діяльністю ділових одиниць.

Фіскальна практика доводить, що проведення ефективної податкової політики і виконання нею повною мірою своїх головних функцій неможливі у випадку, коли податковий контроль буде обмежено лише проведенням перевірок платників податків і застосуванням санкцій до порушників. Без масової пояснювальної роботи, проведення профілактичних заходів, глибокого аналізу економічної ситуації та оперативного вживання необхідних запобіжних заходів не можна реалізувати великий регуляторний, стимулювальний і перерозподільчий потенціал оподаткування. Здійснюючи податковий контроль за підприємництвом, працівники державних органів повинні виявляти відхилення параметрів дохідної частини бюджету від заданих умов, аналізувати їх причини та визначати напрями подальшого розвитку оподаткування суб’єктів підприємництва [1, 365].

До системи контролюючих органів у сфері оподаткування підприємницьких одиниць необхідно внести такі елементи:

- податкові адміністрації – стосовно збору податку на прибуток;

- органи фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування – стосовно внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах компетенції цих органів, встановленої законом;

- органи пенсійного фонду України – стосовно збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих господарських операцій та внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

- митні органи – стосовно акцизного збору та ПДВ [2,33].

Практика свідчить, що у процесі своєї діяльності підприємства як платники податків, найчастіше скоюють такі правопорушення: приховування прибутку, доходу, об’єктів оподаткування; протидія податковим інспекторам з метою приховування правопорушень; неправильне застосування режиму податкових пільг; порушення строків сплати податків та подання податкової звітності; перекручування відомостей обліку та звітності; навмисне приховування податкових злочинів.

Аналіз практики діяльності вітчизняних підприємств дозволяє виокремити найбільш загальні способи ухилення від сплати податків:

– неподання документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів і обов’язкових платежів до бюджетів чи державних цільових фондів (наприклад, декларацій, бухгалтерських звітів і балансів тощо);

– приховування об’єктів оподаткування;

– заниження об’єктів оподаткування;

– заниження сум податків, зборів, обов’язкових платежів, які підлягають сплаті у відповідний бюджет чи фонд;

– приховування втрати підстав на пільги з оподаткування [4, 26].

Поряд із загальними способами ухилення від сплати податків існує і низка специфічних способів здійснення злочинів у сфері підприємництва:

– ухилення від сплати податків при інвестуванні будівництва житла;

– ухилення від сплати податку на прибуток необґрунтованим збільшенням процентів по вкладах фізичних осіб;

– використання дочірних структур для переведення частини капіталу за кордон і таким чином зменшення реальної суми прибутку [3,17].

У фундаментальній книзі «Фінансова політика та податково-бюджетні важелі її реалізації» правильно стверджується, що «в Україні великим є ризик неефективного використання державних фінансових ресурсів внаслідок високого рівня корумпованості чиновників, відсутності відпрацьованих механізмів відбору ефективних напрямів вкладення державних коштів та контролю за їх використанням» [1, 155]. Цю тезу можна поширити на систему податкового контролю, роль та значення якого зростає.

Зростання вимог до організації податкового контролю та підвищення його ефективності зумовлено, на нашу думку, такими причинами:

– уникнення податків та ухилення від їх сплати, що набуло загрозливих масштабів;

– зростання обсягів податкових пільг, передусім індивідуальних;

– збільшення невчасного виконання чи невиконання податкових зобов’язань перед державою.

На теперішній час в Україні з метою кодифікування податкового законодавства розроблено проект Податкового кодексу України. Так, главою 19 проекту Податкового кодексу України передбачено визначення таких термінів як «податковий контроль» та «методи податкового контролю».

Податковий контроль – діяльність контрольних органів по встановленню стану виконання вимог чинного податкового законодавства суб’єктами, на яких покладено обов’язок по обчисленню, сплаті, утриманню, перерахуванню податків, зборів (обов’язкових платежів), виявленню відхилень у їх діяльності від законодавчо встановлених вимог, їх припинення й усунення, а також по відновленню порушених прав держави та територіальних громад на своєчасне й повне одержання відповідних сум податків і недопущенню таких порушень у майбутньому.

Загалом можна сказати, що на результативність податкових перевірок впливають досконале знання податкового і юридичного законодавства, законодавчої і нормативної бази з бухгалтерського обліку і звітності.

Висновки. Таким чином, податковий контроль як завершальна стадія управління оподаткуванням і одночасно як один з елементів планування податкових доходів бюджету може забезпечити проведення ефективної податкової політики і тим самим сприяти дотриманню оптимального рівня податкової безпеки.

Список використаних джерел

1. Фінансово-монетарні важелі економічного розвитку: у 3т. / Т.1: Фінансова політика та податково-бюджетні важелі її реалізації / [за ред. чл.-кор. НАН України А.І. Даниленка]. – К.: Фенікс, 2008. – 468 с.

2. Борейко В. Шляхи підвищення ефективності податкового і соціального законодавства / В. Борейко // Економіка України. – 2009. – №9. – с. 30-37.

3. Ревун В. І. Про реформування і модернізацію податкової системи / В. І. Ревун // Фінанси України. – 2008. – №6. – с.16-20.

4. Сігаєв А. Ефективність податкового контролю: проблеми і перспективи / А. Сігаєв // Економіка України. – 2010. – №3. – с. 24-31.