Економічні науки
/ 10. Економіка підприємства
Аспірант Оглоблін С.О.
Характерною тенденцією
світу є все більша його глобалізація. Об’єднання приводить до утворення нових
зв’язків і більшої активізації суб’єктів ринкових відносин. Як наслідок,
підвищується інтенсивність ринкових механізмів. Насамперед це стосується
конкурентного середовища. Конкурентна боротьба стає все більш різноманітною та
витонченою.
Важливо для забезпечення
лідируючого положення підприємства звернути увагу на ті явища та процеси, що
відбуваються навколо та використати їх для корекції управлінських рішень. Це
стає реальним при використанні інструментів стратегічного управління.
Питанням стратегічного
аналізу займалися такі вчені як: Л.Г. Зайцев, Л.С. Максименко, В.Д. Маркова,
В.Н. Парахина, С.В. Панасенко, М.І. Соколова, Б.М. Мізюк. Методи аналізу
стратегічної гнучкості освітлені невичерпно.
Метою публікації є
визначення методу ефективної взаємодії з оточуючим середовищем в умовах
нестабільності цього середовища.
Сучасні підприємства
повсякчас стикаються із непостійністю середовища їх існування. Кожна зміна зовнішнього
середовища має вплив на підприємство.
Майбутні зміни
оточуючого середовища можуть мати для підприємства два протилежні наслідки.
Якщо зміна оточуючого середовища сприяє досягненню мети, то таку зміну можна
називати сприятливою, позитивною зміною або можливістю для підприємства. Якщо
навпаки – зміна оточуючого середовища веде до виникнення перешкод, то цю зміну
можна назвати несприятливою, негативною або загрозою для підприємства. З
впливом зовнішнього оточення на підприємство та здатності протистояти такому
впливу пов’язана гнучкість підприємства. Під гнучкістю розуміється здатність
підприємства прийняти загрози зовнішнього середовища без прояву їх негативного
впливу на діяльності підприємства або зменшення цього впливу до рівня
несуттєвого. Гнучкість будується на створенні умов для збільшення ймовірності
настання можливих сприятливих змін, збільшення ефекту від використання такої
зміни, зменшення ймовірності настання несприятливих змін, зменшення впливу цих
змін на імпульс цільового руху підприємства. Сума дії негативних змін висуває
перед підприємством вимоги до певного рівня адаптації, який можна назвати
рівнем необхідної адаптації. Підприємство, у свою чергу, протидіє цьому шляхом
використання можливостей та проведення заходів зі збільшення гнучкості. Ці дії
є фундаментом реальної, існуючої або наявної гнучкості. Визначення наявної
адаптації, необхідної адаптації та порівняння їх – суть пропонованого методу.
Метод визначення
гнучкості підприємства включає наступну послідовність дій:
1 етап. Визначення у
результаті експертного аналізу можливих майбутніх змін зовнішнього середовища.
2 етап. Визначення
напряму впливу можливої зміни зовнішнього середовища на діяльність
підприємства. Зміни, що сприяють досягненню мети – сприятливі і зміни, що
роблять досягнення мети важчим, – несприятливі. Зміни, які не впливають, не
враховуються при аналізі.
3 етап. Проведення
класифікації змін за джерелом виникнення. Пропонуються наступні класифікаційні
групи: постачальники, конкуренти, держава, споживачі, внутрішні можливі
неконтрольовані зміни.
4 етап. Оцінка сили
впливу. Сила впливу оцінюється за 10–ти бальною шкалою. Максимальна сила впливу
– 10 балів, 0 балів – вплив не відчутний. Визначення ймовірність кожної з
можливих змін.
5. етап. Знаходимо суму
оцінок несприятливих змін, що впливають на діяльність підприємства за формулою:
,
де Гн –
необхідна гнучкість, Св–і – сила впливу і-тої негативної
можливої зміни зовнішнього середовища, Рі – ймовірність появи і-тої
можливої зміни зовнішнього середовища, n– – кількість можливих
негативних змін зовнішнього середовища, що прогнозують експерти.
Сума несприятливих змін
є показником рівня необхідної гнучкості, що вимагає зовнішнє середовище.
6 етап. Відповідно до
кожної можливої загрози розробляються заходи протидії, до змін–можливостей
розробляються заходи з отримання найбільшого зиску. Кожний із заходів
оцінюється за 10–ти бальною шкалою аналогічно оцінки можливої зміни. Сума
оцінок додаються до суми оцінок можливих позитивних змін. Ця сума є показником
реальної гнучкості підприємства до змін зовнішнього середовища. Отже. знаходимо
суму оцінок несприятливих змін, що впливають на діяльність підприємства за
формулою:
,
де Гр –
реальна гнучкість, Св+і – сила впливу і-тої позитивної
можливої зміни зовнішнього середовища, Сдj – сила дії j–го заходу
запропонованого експертами для протидії загрозам, Рі – ймовірність
появи і-тої можливої позитивної зміни зовнішнього середовища, n+ –
кількість можливих позитивних змін зовнішнього середовища, що прогнозують
експерти, m – кількість запропонованих експертами заходів.
7 етап. Визначення
різниці між реальною та необхідною гнучкістю:
,
де Р – розрив між
реальною та необхідною гнучкістю.
Якщо результат додатній
– гнучкості підприємства достатньо, якщо результат від’ємний – необхідно
вертатися до етапу 6 та додавати, змінювати заходи.
Таким чином, у
швидкозмінному середовищі підприємство повсякчас стикається із сприятливими та
несприятливими змінами (з погляду впливу на досягнення мети). Чуттєвість до
впливу несприятливих змін зовнішнього середовища залежить від здатності
підприємства прийняти загрози зовнішнього середовища без прояву їх негативного
впливу на діяльності підприємства або зменшення цього впливу до рівня несуттєвого
або гнучкості. Для того, щоб визначити поріг необхідної гнучкості, наявну
гнучкість підприємства і ефективно на неї впливати пропонується вищевикладений
метод стратегічного управління. Метод полягає у визначенні змін зовнішнього
середовища, впливу цих змін, порівнянні сукупного впливу позитивних і
негативних змін, визначенні необхідних заходів та зображенні цього на матриці,
де чітко видно структуру зовнішнього впливу та внутрішні з заходів.