Экономические науки/3.Финансовые отношения

к.е.н., доцент Кравчук Л.С.

Миколаївський державний аграрний університет, Україна

Формування фінансових результатів сільськогосподарських підприємств

Агропромисловий комплекс — це один із основних секторів економіки України. Саме тут формується основна частина продовольчих ресурсів, що має важливе значення для гарантії продовольчої безпеки держави, розвитку внутрішнього і зовнішнього ринків продовольства, поліпшення життєвого рівня населення. Але з переходом економіки на ринкову основу сільське господарство як галузь із сезонним виробництвом і уповільненим оборотом капіталу поставлено в гірші умови порівняно з іншими галузями. Та в будь-якому разі, головною метою діяльності суб’єктів господарювання, в тому числі і сільськогосподарських, є одержання прибутку.

В сучасних умовах господарювання постійне зростання прибутковості підприємств, головним чином, забезпечується побудовою раціональної системи виробництва та реалізації продукції. Проте, для того щоб ґрунтовно дослідити поняття прибутку, необхідно зазначити, що різні користувачі оперують різними за своєю суттю його визначеннями. Так, бухгалтери, податківці, працівники держкомстату та інші користуються поняттям бухгалтерського прибутку, джерелом якого є бухгалтерські доходи.

Проблема удосконалення формування фінансових результатів від реалізації продукції — одна з найбільш дискусійних останніми роками. Об’єктивна необхідність обґрунтування організації та методології обліку фінансових результатів багато в чому визначає можливість ефективного функціонування підприємства у майбутньому. Окремі аспекти формування, використання та обліку фінансових результатів продукції є предметом дослідження для багатьох українських науковців та практиків: Гарасима П.М., Дем’яненка М.Я., Дієсперова В.С., Плаксієнка В.Я., Прокопенка І.Ф. , Сльозко Т.М., Сук Л.К., Цал-Цалко Ю.С..

Саме необхідність об’єктивного визначення й відображення результату діяльності (як бухгалтерського, так і економічного) сільськогосподарських підприємств обумовили цільову спрямованість і структуру дослідження.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування формування та обліку фінансових результатів, розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення відповідних процесів. Об’єктом дослідження були обрані аграрні підприємства Миколаївського району Миколаївської області.

Необхідно нагадати, що найнесприятливішим для сільського господарства був 2007 рік. Це стало наслідком природних катаклізмів. Протягом 2008-2009 років спостерігається збільшення частки прибуткових господарств у досліджуваному районі та збільшення суми прибутку в розрахунку на одне господарство майже на 30%. 2009 рік також став роком найбільш ефективного використання сільгоспугідь. Не зважаючи на зменшення частки збиткових господарств, збільшення рівня збитку в розрахунку на одне господарство становило 10%. Протягом 2006-2009 років у сільськогосподарських підприємствах Миколаївського району відбулося зростання операційного, фінансового та чистого прибутку. Різке їх підвищення відбулося в 2008 році, а у 2009 їх приріст порівняно з базисним 2006 роком складав відповідно 477 тис., 403,23тис. і 384,76тис. грн. Таке збільшення перекрило негативний вплив на результат діяльності підвищення рівня собівартості на 909,53 тис. грн.

Простежуючи динаміку усіх витрат, в т.ч. собівартості та доходів, можна стверджувати, що позитивна зміна чистого прибутку була обумовлена переважно збільшенням доходу (виручки) від реалізації. Відповідно до розрахунків, чистий прибуток сільських господарств Миколаївського району у 2009 році збільшився порівняно з 2006 на 291,9тис. грн або на 194,5% і склав 191,8тис. грн. Такий приріст повністю обумовлений зростанням прибутку від операційної діяльності. Слід відмітити, що і темп приросту прибутку від операційної діяльності в 2009 році порівняно з 2006 склав 435%.

Фінансові результати від надзвичайних подій суттєво на чистий прибуток ні в базовому 2006, ні у звітному 2009 році не вплинули. Привертає увагу зменшення частки собівартості реалізованої продукції на 37,2 в.п. у виручці від реалізації. Такі зміни в цілому можна охарактеризувати як позитивні.

Показники рентабельності капіталу сільськогосподарських підприємств Миколаївського району знаходяться на достатньо низькому рівні, але позитивною є їх тенденція до зростання. Зокрема, у 2009 році на кожну гривню, інвестовану в діяльність власниками, припадало 4,1 копійки чистого прибутку, що на 1,3 копійки більше, ніж в попередньому 2008 році.

У практиці управлінського обліку широко використовують операційний аналіз взаємозв’язку «витрати - обсяг - прибуток» (CVP — аналізу, від англ. “Cost - Volume – Profit”). Суть методу аналізу беззбитковості полягає в пошуку критичного обсягу реалізації продукції, при зменшенні якого підприємство починає зазнавати збитків. Виручка від реалізації, при якій забезпечується беззбиткова діяльність підприємства за умови неотримання прибутку, називається порогом рентабельності (у вартісному та натуральному вимірі). Для передбачення реакції прибутку на зміни інших показників діяльності використовують показник запасу фінансової міцності, який показує на скільки досягнутий обсяг реалізації перевищує рівень беззбитковості.

Визначення можливих результатів зростання обсягу валового прибутку від реалізації продукції за оптимізації співвідношення постійних та змінних витрат на виробництво і реалізацію продукції ґрунтується на фінансовому механізмі операційного левериджу. Маржинальний дохід є вкладом покриття постійних витрат, оскільки прибутковість діяльності забезпечується при перевищенні маржинального доходу над загальною сумою постійних витрат. Аналіз маржинального доходу ґрунтується на системі «директ-костинг» і виступає теоретичною базою для аналізу витрат і оптимізації прибутку. Таким чином, дану систему називають ще системою управління собівартістю або системою управління підприємством. Головна увага в системі приділяється вивченню поведінки витрат всіх видів ресурсів в залежності від зміни обсягів виробництва, що дозволяє приймати гнучкі рішення щодо стабілізації фінансового стану підприємства. Проведено оцінку рівня маржинального доходу в КСП «Сонячне» у базисному 2009 році та плановому 2010 році. Отже, в 2009 році збільшення обсягу реалізації на 10% зумовило зростання суми прибутку на 18,7 тис. грн, а у 2010 такі ж темпи зростання обсягу реалізації забезпечили зростання прибутку на 43,1 тис. грн. Зумовлено це різною структурою витрат або високим операційним левериджем (важелем), що характеризує таке співвідношення постійних та змінних витрат, яке забезпечує більш високий процент зростання прибутку, ніж відповідний процент приросту обсягу реалізації.

В умовах обмежених фінансових ресурсів вплив на обсяг та структуру витрат досягається за рахунок ефективного використання ресурсного потенціалу, зокрема праці. Високий рівень професійної кваліфікації персоналу сприяє підвищенню продуктивності праці й ефективності виробництва. Також контролювати витрати на оплату праці можна шляхом чіткого контролю за витратами робочого часу, чисельністю працюючих та якістю виконуваних ними робіт. Ще одним напрямом ефективного використання ресурсів є реалізація взаємоузгодженої програми, яка включає в себе обґрунтовані сівозміни, системи застосування добрив, захист рослин, обробіток ґрунту, що не допускає перевитрат вказаних запасів.

Таким чином, з наведеного вище можна зробити висновок, що існують різні способи впливу на прибутковість господарської діяльності: збільшення обсягу продажів, підвищення ціни на продукцію, що реалізується, зменшення змінних витрат на одиницю продукції, зменшення загальної суми постійних витрат.

Література:

1. Сльозко Т. М. Організація обліку: [нав. пос.] / Сльозко Т. М. — К.: Центр учбової літератури, 2008. — 224 с.

2. Сук Л. Облік доходів і результатів діяльності / Л. Сук, П. Сук // Бухгалтерія в сільському господарстві. — 2007. — №15-16. — С. 37-49.

3. Гарасим П. М. Курс фінансового обліку: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / Гарасим П.М., Журавегь Г.П., Хомин П. Я. — К.: Знання, 2007. — 566с.

4. Дієсперов В. С. Рентабельність і дохідність / В. С. Дієсперов // Економіка АПК — 2008. — № 6. — С. 57-63.

5. Цал-Цалко Ю. С. Фінансовий аналіз: підруч. [для суд. вищ. навч. закл.] / Цал-Цалко Ю. С. — К.: Центр учбової літератури, 2008. — 566 с.