ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Необхідною умовою стабільного, збалансованого розвитку економіки України та її інтеграції у світове господарсто є потужна банківська система. Перш за все, це зумовлено тим, що за умов слабкого розвитку фондового ринку та небанківських фінансових установ банківська система України є найбільшим офіційним фінансовим посередником, що задовольняє потреби реального сектору економіки та населення країни у фінансових ресурсах.

В умовах постійних економічних трансформацій на фінансових ринках вітчизняні банки проходять серйозну перевірку часом. Збільшення іноземних капіталовкладень та швидка зміна умов функціонування спонукають банківську систему до постійного пошуку шляхів забезпечення її стійкості та конкурентоспроможності.

В економічній літературі вивченню питання проблем та перспектив розвитку банківської системи приділяють досить багато уваги. Ці питання досліджувались у роботах багатьох вітчизняних вчених та науковців, зокрема: Бутова А. М., Деревської О.Б., Дмитренка М.Г., Меда Н.С., Сенищ І.П., Скоробогач О.І. та ін. Дослідження думок вчених дало можливість визначити сучасні проблеми та напрями вдосконалення національної банківської системи, її стан в період фінансової кризи та вплив на неї негативних чинників глобалізаційних процесів на фінансових ринках.

Зважаючи на те, що банківська система фактично є гарантом фінансової безпеки держави, а її залежність від кон’юнктури на світових ринках робить її вразливішою до глобальних фінансових криз, все більш нагально постають завдання забезпечення її стійкості та конкурентоспроможності [1].

Світова фінансова криза продовжує позначатись на подіях в економіці та на фінансовому ринку України. Економічна активність в Україні відновлюється, але її якість залишається низькою. Ситуація в банківській системі все ще складна: спостерігається низька кредитна активність банків, зростає сума збитків та кількість збиткових банків. Доходи банків станом на 1.01.2010 становили 108,2 млрд. грн., з них: процентні доходи – 91,9 млрд. грн. (або 84,9 % від загальних доходів), комісійні доходи – 12,2 млрд. грн. (11,3 %).

Витрати банків становили 125,4 млрд. грн., з них: процентні витрати – 50,6 млрд. грн. (або 40,4 % від загальних витрат), відрахування в резерви – 47,1 млрд. грн. (37,5 %), комісійні витрати – 2,2 млрд. грн. (1,7 %) [2].

Вітчизняна фінансова система та її основна складова – банківська система стоять перед дуже серйозним випробуванням. Світова фінансова криза призвела до відчутних наслідків, серед яких криза ліквідності банків, криза реального сектора економіки, погіршення загального соціально-економічного становища в країні. Криза виявила вразливість банківської системи в плані недостатньої якості кредитного портфеля, низької якості управління ризиками та, головне, браку довіри з боку населення [3].

Задля мінімізації наслідків фінансово-економічної кризи Урядом та Національним банком України було прийнято низку заходів впливу, які забезпечили достатній рівень ліквідності банківської системи та допомогли уникнути колапсу банківського сектора завдяки підтримці системних банків. Першочерговими були заходи із внесення законодавчих змін щодо посилення операційної незалежності НБУ, приведення ринкового курсу гривні до офіційного та утримання в подальшому незначного розриву між ними.

Другий напрям стосувався забезпечення достатньої ліквідності окремих банків та банківської системи в цілому з метою утримання її стабільності. Було здійснене рефінансування банків у значних обсягах, також було посилено норми обов’язкового резервування за кредитуванням в іноземній валюті тощо [4].

Аналіз стану банківської системи України дає можливість виявити ще одну проблему, якою є низький рівень капіталізації комерційних банків. вирішення якої сприятиме підвищенню конкурентоспроможності українських банків і створенню в країні банківської системи світового рівня. За цим показником вітчизняні банки настільки відстають від іноземних, що навіть за сприятливих умов їм буде важко конкурувати не тільки на світовому ринку, а й всередині країни, якщо останні вирішать серйозно закріпитися на нашому ринку [2].

На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що основними напрямами діяльності з подолання проблем розвитку банківської системи України повинні стати:

- збільшення присутності іноземного капіталу в національній банківській системі має відбуватися з урахуванням усіх позитивних і негативних чинників, потенційних ризиків.

- підвищення якості та конкурентоспроможності банківських послуг шляхом заміщення готівкових розрахунків на безготівкові платіжні інструменти;

- підвищення рівня капіталізації банківського сектора за допомогою залучення додаткового акціонерного капіталу.

Література:

1. Дмитренко М.Г. Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України в умовах глобалізації фінансових ринків / М.Г. Дмитренко // Вісник університету банківської справи Національного банку України. – 2008. - №3. – С.102-107

2. Деревська О.Б. Тенденції та перспективи розвитку банківської системи України / О.Б. Деревська // Вісник університету банківської справи Національного банку України. – 2010. - №6. – С.26-31

3. Сенищ І.П. Вплив фінансової кризи на перспективи розвитку української банківської системи / І.П. Сенищ // Фінанси України – 2009. - №11. - С. 28-34.

4. Internet-сторінка Асоціації українських банків http://www.aub.com.ua\