Горяча Інна Юріївна

керівник Ліщинська Л.Б., Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Державний фінансовий контроль – невід’ємна частина у підтримці і стабілізації економіки України

Актуальність проблеми фінансового контролю в процесі виконання Державного бюджету України на сьогоднішній момент не викликає сумніву та є наслідком систематичного вживання заходів щодо вдосконалення бюджетного законодавства України у даній сфері. Реалізація державних програм розвитку та реформування економіки України вимагає існування ефективної системи державного фінансового контролю. Дослідження особливостей безпосередньої процедури здійснення контролю в ході виконання бюджету, статусу та повноважень контролюючих суб'єктів, ефективне застосування наглядових, перевіряючих, аналізуючих засобів використання коштів Державного бюджету є однією з необхідних передумов провадження ефективної бюджетної політики держави.

Широка сфера застосування фінансового контролю дає змогу істотно впливати на весь економічний процес, стежити за дотриманням економічної безпеки держави, досягненням фінансової самодостатності регіонів, секторів і галузей економіки, збалансованістю державного й місцевих бюджетів, захищеністю фінансово-економічних інтересів громадян і суспільства. Раціональна організація та ефективне функціонування державного фінансового контролю сприяє забезпеченню національних економічних інтересів держави, поліпшенню керованості державними фінансовими ресурсами, розвитку ринкової економіки[1].

Різними аспектами проблем державного фінансового контролю та економічної безпеки займалися вітчизняні фахівці: О.Барановський, З.Варналій, О.Василик, В.Воротін, М.Єрмошенко, Я.Жаліло, М.Каленський, Є.Калюга, В.Кравченко, А.Максюта, В.Мельничук, В.Мунтіян, Г.Пастернак-Таранушенко, В.Савченко, І.Стефанюк, В.Федосов та інші[1-4].

Проблематика розвитку державного фінансового контролю та окремі питання безпеки фінансово-бюджетної сфери знайшли своє відображення в публікаціях як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців. Теоретичні і методологічні засади системи державного фінансового контролю знайшли відображення в працях зарубіжних авторів: А.Аренс, Ш.Бланкарт, Дж.Ваттс, Р.де Конінг, Дж.Лоббек, К.Стентон, В.К.Сенчагов, Л.Олофссон, С.О.Шохін та інші.

Необхідність розвитку системи державного фінансового контролю в Україні обумовлена об’єктивною потребою в створенні системи противаг існуючим реальним загрозам в економічній сфері. Зокрема, це забезпечення надходжень до бюджету податків, зборів та обов’язкових платежів; стабілізація стану фінансово-бюджетної дисципліни; зменшення кількості та обсягів фінансово-бюджетних порушень; вдосконалення системи відповідальності учасників бюджетного процесу; посилення координуючої та спрямовуючої ролі держави в системі фінансового контролю[3].

На цьому шляху залишається ряд проблем, які необхідно поступово вирішувати в науково-практичному аспекті. Так, головною з них можна назвати недосконалу нормативно-правову базу[2]. Поряд з цим, можна виділити недієву організаційно-функціональну структуру органів, що уповноважені на здійснення державного фінансового контролю, відсутність дієвої системи відповідальності за фінансові порушення, низький рівень інформаційно-комунікативного та статистичного забезпечення. Крім того, функції та завдання у сфері державного фінансового контролю формуються на застарілих теоретико-методологічних засадах[3].

Вирішення згаданих проблем сприятиме укріпленню основних принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України, таких як принципи єдності, обґрунтованості, самостійності, ефективності, повноти, цільового використання бюджетних коштів, відповідальності учасників бюджетного процесу.

Доцільно було б розробити організаційно-методологічні засади Стратегії розвитку державного фінансового контролю в Україні, які включають: стратегічну мету, принципи, пріоритетні завдання та напрями розвитку на середньо- та довгострокову перспективу, механізми та шляхи підвищення ефективності державного фінансового контролю та прогноз очікуваних результатів від впровадження Стратегії[3];

- запропоновати методику оцінки стану фінансово-бюджетної дисципліни в Україні, яка полягає у запровадженні єдиної інформаційно-аналітичної системи державного фінансового контролю на основі розроблених оціночних показників;

- обґрунтовати необхідність та напрямки вдосконалення системи відповідальності всіх учасників бюджетного процесу, що ґрунтується на взаємозв’язку та взаємозалежності між двома складовими системи: відповідальності розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів і відповідальності органів державної влади, уповноважених на здійснення державного фінансового контролю;

Необхідно деталізувати загрози у національній безпеці України в економічній сфері у зв’язку з ослабленням системи державного регулювання і контролю. Зокрема, це погіршення стану фінансово-бюджетної дисципліни внаслідок послаблення відповідальності у фінансово-кредитній сфері та втрата державою координуючої функції у сфері державного фінансового контролю, в результаті чого бюджет недоодержує значні обсяги податків, зборів та обов’язкових платежів.

Доцільно було б здійснити розробку моделі розвитку системи державного фінансового контролю, що передбачає її децентралізацію, основою якої є внутрішній фінансовий контроль в бюджетних установах, організаціях, підприємствах, гармонізація та координація на центральному рівні державного управління, а також забезпечення дотримання законності у діяльності служб та посадових осіб внутрішнього фінансового контролю незалежним зовнішнім контролем на центральному та місцевому рівнях управління[4].

Потрібно також удосконалити механізм встановлення бюджетного правопорушення, який полягає у формалізації процедури, вдосконалені порядку повернення державі бюджетних коштів, у разі їх нецільового та незаконного використання, та систематизації переліку бюджетних правопорушень за стадіями бюджетного процесу, об’єктами, обсягами і термінами порушень.

Отже, нині змінюються призначення, процедури, а в деяких галузях і масштаби виконання управлінсько-контрольної функції, проте її значення для держави в цілому не зменшується. Крім того, потреба в державному регулюванні й контролі підсилюється економічними умовами, наявність низки нерозв’язаних проблем, що перешкоджають створенню міцної фінансової системи: низькою платіжною дисципліною, невиправданим наданням пільг, недотриманням вимог законодавства щодо цільового використання бюджетних коштів тощо. Аналіз впливу фінансового контролю на ефективність організації економіки, уточнення узагальнень змісту державного фінансового контролю як фінансово-економічної категорії науки "державне управління", оцінка контрольних функцій, які здійснюються різними контролюючими органами у державі, дають змогу зробити висновок, що в Україні давно назріла потреба в розробленні нормативно-правової бази регулювання фінансово-контрольної діяльності держави.

Список використаних джерел:

1. Бариніна М. Внутрішній аудит – другий стовп ДВФК // Фінансовий контроль. – 2007. - № 4 (39). – С. 50-51

2. Ославський М. Особливості здійснення фінансового контролю в процесі виконання Державного бюджету України // Право України. – 2008. - № 6. – С. 57-60.

3. Рубан Н.І. Час незворотних перемін настав // Фінансовий контроль. – 2009. - № 4 (39). – С. 47-50.

4. Стефанюк І.Б. Об’єкт контролю – внутрішній фінансовий контроль бюджетної установи // Економіка, фінанси, право. – 2008. - № 11. – С. 15-17.