Економічні науки/3.Фінасові відносини

Британська Н.Н., Вербська М.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Україна

Місцеві фінанси в економічній системі держави

Формування динамічного прогресуючої економіки інноваційно – інвестиційного типу та підвищення якісних характеристик життя населення в Україні безпосередньо залежить від реформування та адаптації суспільних фінансів до умов ринкового господарства і демократичних відносин, що утверджуються в нашій державі. Ключовим напрямом зміцнення фінансової системи країни є подальший розвиток її невід’ємної складової – місцевих фінансів. Адже лише в цьому разі створюються всі передумови для раціонального використання ресурсів, що акумулюються владними інституціями, та повнішого врахування і задоволення різноманітних потреб суб’єктів господарювання і громадян.

Сьогодні організація місцевих фінансів передбачає виникнення конкуренції між органами місцевого самоврядування за створення кращих умов для діяльності підприємницьких структур і комфортного проживання членів територіальної громад, сприяючи таким чином соціально – економічному розвитку адміністративних одиниць і держави в цілому, поліпшенню інвестиційного клімату та піднесенню іміджу країни в світі.[2, c.66]

Метою статті є розгляд місцевих фінансів в економічній системі держави, а також його основних складових для більш ґрунтовного визначення поняття „місцеві фінанси”.

Питаннями дослідження місцевих фінансів в економічній системі держави займалась велика кількість вчених – економістів, серед яких можна виділити М.М. Черновська, Л.А. Богданець, В.Швець, А.А. Коваленко, А. Даниленко та ін.

Прояв категорії місцевих фінансів у територіально визначених межах найчастіше репрезентується лише відносинами з формування та використання коштів місцевих бюджетів.

В Україні система місцевих фінансів здебільшого представлена місцевими бюджетами, тоді як в інших країнах ефективно розвивається багато інших фінансових інститутів автономної місцевої влади: позабюджетні фонди, фінанси підприємств комунальної форми власності, комунальний кредит, місцеве оподаткування [5 c325].

Успіх процесів децентралізації як головного вектора трансформаційних змін значною мірою залежить від рівня розвитку названих інститутів. Трансформація інститутів місцевих фінансів можлива за умови забезпечення органів місцевого самоврядування стабільними джерелами власних бюджетних надходжень – місцевих податків та зборів.

Місцева влада, а особливо органи місцевого самоврядування, функціонує у межах так званої моделі агента центрального уряду. Тобто ці органи управління та система їх фінансових інститутів створені шляхом законодавчої ініціативи центральної влади.

Сьогодні істотно обмежені права органів місцевого самоврядування у формуванні позабюджетних та валютних фондів, додатковому залученні коштів та самостійному їх використанні. Намагання централізувати всі фінансові ресурси на місцевому рівні в складі місцевих бюджетів, а особливо з урахуванням їх казначейського обслуговування, суперечить принципам матеріально – фінансової самостійності місцевого самоврядування та переконливо свідчать про непослідовність державної політики щодо децентралізації. [3, c.157]

Завданням сучасного етапу розвитку фінансово - бюджетної системи України є розбудова та подальша трансформація, відповідно до кожної громади, всіх сфер та ланок місцевих фінансів. При цьому слід наголосити на вирішальній ролі центральної влади в цьому процесі, оскільки регламентація процесів розвитку цих інститутів на законодавчому рівні значною мірою впливає як на прогресивний їх розвиток, так і на їх руйнацію.

Розширення прав органів місцевого самоврядування, яке відбулося протягом останніх років, не супроводжувалося зміцненням системи місцевих органів і передачею місцевій владі дохідних джерел, достатніх для виконання нових функцій та завдань. Ці основні суперечності виявляються у процесі функціонування місцевих бюджетів як детермінуючої ланки системи місцевих фінансів.

У розвинених країнах місцеві бюджети впливають на економіку та соціальну сферу, є важливим інструментом перерозподілу ВВП, фіскальної діяльності надання громадських послуг і економічного зростання.

В Україні, на жаль, специфіка формування дохідної частини місцевих видатків та напрями використання коштів місцевих бюджетів не сприяють реалізації їх важливої ролі в економічній системі держави, яка їм притаманна в розвинених країнах. Щодо доходів місцевих бюджетів, то переважна частина їх надходжень (близько 70%) формується за рахунок централізованих фінансових ресурсів.

Для правильного тлумачення місцевих фінансів необхідно визначити основні їх складові.

Першою і не менш важливою складовою місцевих фінансів є комунальний кредит. Комунальний кредит – це сукупність економічних відносин між органами місцевого самоврядування, з одного боку, та фізичними та юридичними особами – з другого боку, при яких місцеве самоврядування виступає в якості частіше усього позичальника, рідше кредитора. Основна відмінність між державним і комунальним кредитом – це продуктивний характер комунального кредиту; державні позики випускаються, як правило, з метою покриття бюджетного дефіциту, а місцеві позики – для здійснення інвестиційних проектів.[4, c.111]

Особливою складовою місцевих фінансів є місцеві фонди коштів, наявність яких сприятиме належному здійсненню контролю за формуванням фондів та ефективним і цільовим використанням їх коштів. Відповідно до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” відмічається , що органи місцевого самоврядування можуть утворювати цільові фонди, які є складовою спеціального фонду відповідного місцевого бюджету. Порядок формування та використання цільових фондів визначається положенням про ці фонди, що затверджуються відповідною радою.

Наступною складовою місцевих фінансів є цінні папери, лотереї, що належать органам місцевого самоврядування. Так, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»[6], органи місцевого самоврядування беруть участь у фінансово-кредитних відносинах.

Зокрема, Рада або за її рішенням інші органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства можуть випускати місцеві позики, лотереї та цінні папери, отримувати позички з інших бюджетів на покриття тимчасових касових розривів з їх погашенням до кінця бюджетного року, а також отримувати кредити в банківських установах.

До місцевих фінансів відносяться і кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з Державного бюджету місцевому бюджету, або з одного місцевого бюджету до іншого місцевого бюджету. Вони мають назву «міжбюджетні трансферти» та поділяються на: дотацію вирівнювання; субвенцію; кошти, що передаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам та кошти, які передаються з одного місцевого бюджету іншому місцевому бюджету; інші дотації. [1, c.220-221]

До місцевих фінансів належать і кошти, що передаються органам місцевого самоврядування з Державного бюджету України як фінансування делегованих повноважень органів виконавчої влади.

Отже, основою місцевих фінансів є місцеві бюджети, які відповідно до Бюджетного Кодексу України мають дохідну і видаткову частини. Фіскальна автономія місцевої влади в межах територіальної юрисдикції стане першим кроком на шляху існування останньої як повноцінного суб'єкта політтчних та соціально – економічних відносин якісно нового змісту. Управління бюджетними коштами дозволить опрцювати механізми найефективніших форм мобілізації, розміщення та використання, сприятимуть зміцненню фінансової бази місцевих органів влади та значно прискорять розвиток інших складових місцевих фінансів.

Список використаної літератури:

1. А.А. Коваленко. Місцеві фінанси як фінансово – правова категорія та об’єкт фінансового контролю // А.А. Коваленко/ Форум права – 2008- №3

с.213-223

2. А. Даниленко. Місцеві фінанси в умовах утвердження ринкових відносин та демократизації суспільства// А.Даниленко/ Вісник НБУ- 2007-№4, с.66-67

3. Василь Швець. Місцеві фінанси: завдання подальшої трансформації// Василь Швець/ Регіональна економіка, 2004, №4, с.156-162

4. М.М. Черновська. Розвиток місцевих фінансів в економічній системі держави// М.М. Черновська/ Вісник Хмельницького національного університету-2009-№2, с. 110-112

5. Сунцова С.О. Місцеві фінанси: 2-ге видання. Навчальний посібник рекомендовано МОН України, 2009. – 488с

6. http://zakon.rada.gov.ua