Економічні науки/10. Економіка підприємства.

Воронецька І.С., Причепa Г.В.

Вінницький національний аграрний університет, м. Вінниця, Україна

ВПЛИВ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ

Ефективність формування і використання фінансових ресурсів підприємства залежить від організації і методів фінансового планування. Фінансовий план, як складова загальної системи, планування фінансово-господарської діяльності підприємства має узгоджуватись із стратегією його економічного розвитку, сприяти досягненню поставлених господарських завдань. Невірно визначені мета і завдання фінансової діяльності, ігнорування особливостей і реальних умов виробничо-господарської діяльності та некваліфіковане розроблення фінансових планів може стати причиною погіршення фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємства.

Фінансове планування – це розробляння системи фінансових планів за окремими напрямками фінансової діяльності підприємства, які забезпечують реалізацію його фінансової стратегії у плановому періоді. Мета фінансового планування – забезпечення поточної діяльності підприємства необхідними фінансовими ресурсами[1-2]. Для здійснення фінансового планування важливо виділити основні аспекти механізму його функціонування (рис.1).

В основі фінансового планування лежать стратегічний та виробничий плани. Стратегічний план передбачає формулювання цілей, задач, масштабів ті сфери діяльності підприємства. Найчастіше ці цілі формулюються у вигляді загальних кількісних орієнтирів. В рамках стратегічного планування виділяють чотири типи цілей: ринкові (який сегмент ринку планується охопити); виробничі (яка структура виробництва та технологія забезпечать випуск продукції необхідного обсягу та якості); фінансово-економічні (які основні джерела фінансування і прогнозні фінансові результати); соціальні (в якій мірі будуть забезпечені соціальні потреби суспільства)[2].

Рис. 1. Основні аспекти фінансового планування на підприємстві

Виробничі плани складаються на основі стратегічного плану і передбачають визначення виробничої, маркетингової, науково-дослідної та інвестиційної політики. Фінансові плани можна розділити на перспективні, поточні й оперативні.

За ринкової економіки значно підвищується матеріальна відповідальність керівника підприємства за його фінансовий стан. Саме тому зросло значення перспективного, поточного та оперативного фінансового планування для забезпечення стійкого фінансового стану та підвищення рентабельності підприємств.

Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих фондів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства.

Ринок ставить високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон'юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками для засновників.

Сьогодні фінансове планування вимагає використання нових принципів організації. Його зміст та форми мають бути суттєво змінені у зв'язку з новими економічними умовами та соціальними орієнтирами.

За адміністративної економіки фінансове планування базувалось на директивних планових показниках виробничого та соціального розвитку підприємства. Нині ця база перестала існувати, оскільки підприємства вже не одержують директивних вказівок "зверху". Державне замовлення, яке збереглося, утратило своє колишнє директивне значення і розглядається підприємством лише як одна з можливих сфер реалізації продукції. Відтак фінансове планування має орієнтуватися на ринкову кон'юнктуру, ураховувати ймовірність настання певних подій і одночасно розробляти моделі поведінки підприємства за зміни ситуації з матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами [3].

Фінансове планування – це складний процес, що включає в себе 6 етапів:

І етап - проводять аналіз фінансових показників діяльності підприємства за попередній період: обсяг реалізації, витрати, розмір отриманого прибутку. На основі проведеного аналізу оцінюються фінансові результати діяльності підприємства, визначаються стан, недоліки і проблеми.

ІІ етап - розробляється фінансова стратегія і фінансова політика за основними напрямами фінансової діяльності підприємства (складаються основні прогнозні документи, які відносяться до перспективних фінансових планів і включаються до структури бізнес-плану, якщо останній розробляється на підприємстві).

ІІІ етап - уточнюються і конкретизуються основні показники прогнозних фінансових документів за допомогою складання поточних фінансових планів.

ІV етап - погоджуються показники фінансових планів з виробничими, комерційними, інвестиційними, будівельними і іншими планами і програмами, що розроблені підприємством.

V етап - здійснюється оперативне фінансове планування шляхом розробки оперативних фінансових планів.

VІ етап – визначаються фактичні кінцеві фінансові результати діяльності підприємства, співставляються із запланованими показниками, виявляються причини відхилення від планових показників, розробляються заходи по уникненню негативних явищ[3].

Таким чином, фінансове планування означає свідому організацію людської діяльності щодо фінансового розвитку підприємства на основі гармонійної і, по можливості, оптимальної структури цілей і відповідних їм засобів досягнення.

Література:

1. Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник:/ За ред.. проф..Г.Г.Кірейцева. – Київ: ЦУЛ, 2002. – С.416-446.

2. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник/ А.М.Поддєрьогін, М.Д.Білик,Л.Д.Буряк та ін. - К. КНЕУ, 2004.- С.397-452.

3. Поддєрьогін А.М. Фінансовий менеджмент: Підручник/ Поддєрьогін А.М., Невмержицький Я.І. . – К.: КНЕУ, 2005. – 535 с.

4. Фінансове планування як складова фінансового менеджменту малих підприємств / О.С.Білоусова // Малий бізнес в Україні: економіка, фінанси, бухгалтерський облік : монографія / [Т. І. Єфименко, Л. Г. Ловінська, О. О. Канцуров та ін.] – К. : НДФІ, 2006. – С. 43–67. – Розд. 2.