Прокопенко
О.О.
Харківська
Національна Академія Міського Господарства, Україна
Сучасні фінансові проблеми розвитку підприємств комунального господарства.
Житлово-комунальне
господарство є одним з складових господарського комплексу міст, важливим
елементом містоутворювальної сфери. Галузь
має визначальне значення як для забезпечення умов нормального
функціонування підприємств, так і задоволення потреб
населення. Стабільна і ефективна робота комунальних підприємств має не
тільки велике народно - господарське значення, але і особливу соціальну
значущість.
За призначенням та
функціями комунальні підприємства поділяють на такі групи:
Як відомо,
рушійною силою ринкової економіки є економічні інтереси, що виявляються в
прагненні господарюючих суб'єктів до
максимальної вигоди у вигляді прибутку.
Без економічної вигоди підприємництва не існує.
Більшість підприємств - не знов створені, а ті, що функціонують до
моменту переходу на ринкові відносини і не один десяток років.
Положення багатьох з них, вже на
той момент, було тяжким:
- нестача обігових коштів;
-
поганий стан основних виробничих фондів (відсталі технології, висока
енергоємність техніки, ступінь зносу основних фондів 40-60%, а окремих їх видів
80-90%, поряд експлуатованих об'єктів давно закінчився їх амортизаційний
термін, особливо у важкому стані опинилися
мережеві підприємства, у яких десятки кілометрів мереж прийшли в повну
непридатність) [1];
- більшість підприємств мали негативний
результат господарської
діяльності, тобто збитки.
За ринкових
умов діяльність комунальних підприємств є предметом уваги великого кола
працівників, зацікавлених у результатах його функціонування.
В сучасних
умовах однією з актуальних проблем розвитку підприємства є його незадовільний
фінансовий стан.
Фінансовий
стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх
елементів системи фінансових відносин підприємств і визначається сукупністю
виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що
відображають наявність, розміщення фінансових ресурсів [2] – таке визначення
зазначено у Методиці інтегральної оцінки.
Для того, щоб
мати інформацію про фінансові результати підприємства потрібно систематично
робити фінансовий аналіз.
За допомогою аналізу
вивчаються тенденції розвитку, глибоко і системно досліджуються фактори зміни результатів діяльності,
обґрунтовуються плани і управлінські рішення, здійснюється контроль над їх
виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються
результати діяльності підприємства, виробляється економічна стратегія його розвитку.
Завдання
аналізу фінансового стану підприємства можуть бути різними. Це залежить
передусім від тих цілей, які ставлять перед аналізом його користувачі (власники
і спеціалісти підприємства, кредитори, постачальники, покупці, конкуренти,
податкові органи, аудиторські фірми, консультанти, юристи, профспілки та ін.),
а також від специфіки
виробничо-фінансової діяльності того чи іншого досліджуваного підприємства.
Що стосується
комунальних підприємств в цілому, то в більшості з них неефективне розміщення
коштів, брак власних оборотних коштів, наявність стійкої заборгованості за
платежами, негативні тенденції у виробництві, та ін., тобто фінансовий стан не
є задовільним.
В
наш час для покращення фінансового стану підприємств потрібно розробляти
необхідні заходи, визначати шляхи підвищення та впроваджувати їх в дію, що, на
даний момент, є неможливим для комунальних підприємств, оскільки вони
відчувають нестачу фінансових ресурсів.
З
метою підвищення ефективності роботи підприємств комунального господарства
необхідно особливу увагу приділяти пошуку та мобілізації резервів збільшення
реалізації продукції та послуг споживачам за рахунок введення в дію нових і
кращого використання діючих виробничих потужностей, економного та раціонального
використання матеріалів, палива, пального, електроенергії, підвищення
продуктивності праці.
Основні напрямки удосконалення
господарського механізму в комунальному господарстві в період переходу до ринку
ті ж, що і в інших галузях народного господарства, - розширення самостійності,
самофінансування, посилення матеріальної зацікавленості підприємств у
кінцевих результатах праці та ін.
Література:
1. Юр’єва
Т.П. Економіка підприємств міського господарства. Навчальний посібник. – Х.: ХДАМГ,1997.
2.
Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості
підприємств та організацій // Українська інвестиційна газета. – 1998. № 3.