Дідіченко Н.Г.,Кулемзіна О.В.

Криворізький факультет Запорізьського Національного університету,Україна

Розвиток логістичних сервісних підсистем в Україні

  В умовах сучасного ринку актуальною проблемою став пошук резервів у позавиробничій галузі за рахунок системного підходу до виробничих процесів та їх транспортно-складського забезпечення з урахуванням особливостей товарообороту.  Тому застосування логістики як засобу, що сприяє виявленню й використанню цих резервів, цілком доречне.Адже логістика -наука про оптимальне управління матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками в економічних адаптивних системах із синергічними зв’язками;

  Одним з найбільш важливих у логістиці є поняття логістичної системи. Логістична система - це складна організаційно завершена економічна система, яка складається з елементів-ланок, взаємопов'язаних в єдиному процесі управління матеріальними й супутніми йому потоками, причому задачі функціонування цих ланок об'єднані загальними цілями організації бізнесу і зовнішніми цілями.

   У маркетинговій логістичній системі вирішуються чотири основні задачі: обробка замовлень, складування, обсяг запасів, транспортування.

     Метою логістичної системи є забезпечення наявності необхідного товару в необхідній кількості і асортименті, заданої якості, в потрібному місці й у потрібний час, в максимально можливому ступені підготовлених до виробничого процесу або особистому споживанню при заданому рівні логістичних витрат.

     Принципово за ознакою просторового обмеження логістичні системи поділяються на два типи:
-макрологістичні;
- мікрологістичні.

    Робота логістичної системи оцінюється виходячи із порівняння кошторису витрат та реальних витрат.

     Розвиток логістичних систем здійснюється у взаємозв'язку з еволюцією концепції логістики та її принципів, які формувалися в країнах з ринковою економікою протягом тривалого часу.

     В Україні на теперішній час  створюються логістичні підсистеми сервісу. Це різні посередницькі фірми, котрі займаються транспортно-експедиційним обслуговуванням. Розвиток підсистем транспортно-експедиційного сервісу базується на вираховуванні і координації інтересів відправника, перевізника і отримувача через створення комплексних транспортно-експедиційних систем, технологічну маршрутизацію руху вантажних потоків, при котрих рухомий склад клієнтів транспорту використовується виходячи з правил кооперації.

    Так, в Україні створено Український державний центр транспортного сервісу, котрий є структурним підрозділом «Укрзалізниці», Українсько-австрійське спільне підприємство «Термінал-Етрансиліски», котрий співпрацює з Українським державним центром транспортного сервісу, ОАО «KYIVZOVNISHTRANS» і фірма КТТ-інформ, розробляють програмний комплекс «AutoSpedition». Цей комплекс вирішує питання формування транспортного замовлення і відправлення його перевізнику, формування документа «Інвойс» і відправлення його замовнику. На українському ринку діють і інші фірми-посередники, як українські, так і іноземні, котрі надають різні види послуг, пов’язаних з експедиційною та транспортною роботою. В Україні була також створена Асоціація міждержавних експедиторів України (АМЕУ) за ініціативою більше 100 транспортно-експедиційних організацій. Вона є членом Міждержавної федерації експедиторських асоціацій (FLATA).

       Для прискорення розвитку логістики та логістичних систем в Україні, вирішуються питання щодо створення центрів підготовки спеціалістів,  комплексний облік витрат, при якому їх зростання у транспортно-складському господарстві перекривалося б ефективністю, досягнутою за межами цієї галузі господарства.

Література:

 

1.www.mirknig.com/rnigi/nauka_ucheba/1181265511-logistika.html

2.Кальченко А.Г.Логістика:підручник.-К.: КНЕУ,2003.

3.www/bestkonspekt.logistik.ua