Організаційне забезпечення економічної безпеки підприємства

Экономические науки/10. Экономика предприятия

К.е.н. Тардаскіна Т.М., Сайнчук О.М.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова, Україна

Організаційне забезпечення економічної безпеки підприємства

Початок ХХІ століття можна охарактеризувати як етап, з якого проблема економічної безпеки підприємництва стає не тільки темою наукових та навколо наукових дискусій, але й проблемою стурбованості підприємців та бізнесменів. Проблема оцінки економічної безпеки держави, регіонів, галузі або підприємства в останній час загострилась. Однак, незважаючи на великий інтерес вітчизняних та закордонних вчених і практиків до цих питань, наукові розробки в основному висвітлюють різні аспекти національної та регіональної безпеки і, значно меншою мірою, питання економічної безпеки підприємства. Тому питання функціонування та забезпечення економічної безпеки підприємства є актуальними у наш час.

Окремі питання означеної проблеми розглядалися у наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, таких як І. Ансоф, А.Н. Богатко, Б.Л. Кучін, О.І. Пушкар, О.М. Тридід, Ф. І. Євдокімов, Д. Ковалев. Теоретичній розробці питань, пов’язаних з підтримкою достатнього рівня економічної безпеки підприємства, багато уваги приділяли О.В. Ареф’єва, Г.А. Андрощук, М.М. Єрмоленко, Т.С. Клебанова, Г.Б. Козаченко, А.В. Крисін, Т.Б Кузенко, В.І. Мунтіян, Є.А. Олейніков, В.С. Пономаренко, В.Л. Тамбовцев, О.І. Черняк, М.Я. Швець.

Віддаючи належне науковій та практичній значущості праць учених, необхідно зазначити, що у вітчизняній і зарубіжній літературі на практиці господарювання підприємств дотепер не знайшли належного відбиття деякі важливі аспекти діяльності підприємства щодо економічної безпеки. Зараз більшість українських підприємств, працюючи в нестабільному економічному і суспільно-політичному середовищі, переживають глибокий спад виробництва і знаходяться або в критичному стані або в стані банкрутства. Тому економічна безпека підприємства здатна зіграти виняткову роль у їх подальший діяльності. Виходячи з цього, метою даної роботи є дослідження структурно-організаційних аспектів управління економічною безпекою підприємства та розробити рекомендації з їх реалізації

Економічна безпека являє собою універсальну категорію, що відбиває захищеність суб'єктів соціально-економічних відношень на всіх рівнях, починаючи з держави і закінчуючи кожним її громадянином. Саме тому поняття економічної безпеки може розглядається у широкому розумінні на рівні держави та у вузькому розумінні на рівні підприємства.

На нашу думку, економічна безпека підприємства – це стан захищеності діяльності підприємства від негативних впливів зовнішнього та внутрішнього середовища, а також спроможність швидко усувати різноманітні погрози. Зміст даного поняття містить у собі систему засобів, що забезпечують конкурентоспроможність і економічну стабільність підприємства. Головна мета економічної безпеки підприємства полягає у тому, щоб гарантувати його стабільне та максимально ефективне функціонування в даний час і високий потенціал розвитку в майбутньому.

Найефективніше функції досягнення та підтримки економічної безпеки можна реалізувати шляхом відокремлення в організаційній структурі управління підприємством організаційної одиниці – служби забезпечення економічної безпеки (СЗЕБ), при створенні якої варто врахувати певні вимоги [1]: можливість надходження необхідної інформації для потреб СЗЕБ, бухгалтерії, планово-економічного відділу, відділу маркетингу; наділення підрозділу повноваженнями впроваджувати нові процедури збору інформації; можливість оперативно надавати інформацію керівництву підприємства.

Діяльність з питань забезпечення економічної безпеки в основному аналітична, тому недоцільно включати СЗЕБ до складку фінансово-економічного підрозділу, оскільки функції цих служб мають принципові розбіжності (фінансово-економічна служба націлена на поточну роботу і констатацію поточного стану, а СЗЕБ вирішує завдання поліпшення економічної роботи і загалом систематично координує роботу підприємства шляхом його участі у розробці стратегії економічної безпеки, у формуванні та навчанні антикризових груп, „силовому” захисті підприємства від протиправних дій чинників внутрішнього і зовнішнього середовища тощо).

Якісний склад СЗЕБ залежить і від галузі діяльності, і від основних напрямів розвитку підприємства. Однак, якими б видами діяльності не займалося підприємство, очолювати СЗЕБ повинен обов’язково професійний економіст. Залежно від розміру створюваної служби, крім останнього можуть залучатися такі фахівці: колишній співробітник розвідки або спецслужби; юрист; ризик-менеджер; технолог (за основним профілем виробництва); маркетолог; програміст; інші фахівці за специфікою функціонування підприємства і, відповідно, наявних загроз. Розроблена організаційна структура Служби забезпечення економічної безпеки (СЗЕБ) підприємства, яка представлена на рис. 1.

СЗЕБ підприємства – це аналітичний орган, зобов’язаний в основному займатися моніторингом економічної ситуації на підприємстві, вчасно готувати матеріали для керівника підприємства з обґрунтуванням тих або інших рішень, а у разі потреби виконувати оперативні дії, пов’язані з охороною активів компанії і комерційної інформації.

Для використання основних функцій економічної безпеки на підприємстві СЗЕБ повинна сформувати власну систему моніторингу найбільш значимих економічних явищ і подій. Пріоритетність співробітників може змінюватися залежно від специфіки підприємства.

У процесі впровадження на підприємстві організаційно-економічного механізму підтримки його економічної безпеки доцільно використовувати такі системи: стимулювання керівного складу підприємства; психологічне впровадження у колективну свідомість загальних положень концепції безпечного функціонування; психологічну адаптації персоналу підприємства до умов кризи [2].