Коцур С. М.

Харківський національний економічний університет

Аналіз методичних підходів до удосконалення

класифікації дебіторської заборгованості

підприємства

В статті проаналізовано та удосконалено існуючі в сучасній економічній літературі методики класифікації дебіторської заборгованості підприємства з метою оптимізації та управління нею.

У зв’язку з кризовими явищами, що відбуваються в Україні на даний час, першочергового значення для вітчизняних підприємств набувають питання оптимізації та управління дебіторською заборгованістю. З огляду на це виникає необхідність попередньої розробки класифікації дебіторської заборгованості задля більш ефективного управління нею.

Дослідження наукових праць у сфері розробки нових підходів до ефективного управління підприємством передбачає попередню класифікацію дебіторської заборгованості, з приводу якої в фаховій літературі є значні розбіжності. Таким чином, метою даної статті є удосконалення класифікації дебіторської заборгованості підприємства в процесі дослідження існуючих підходів вітчизняних та зарубіжних вчених до вирішення даної проблеми.

Загальні проблеми класифікації дебіторської заборгованості розглядали як вітчизняні, так і зарубіжні вчені-економісти, зокрема: І. Білик, І. О. Бланк, А. Ю. Волостникова, П. Б. Кватирка, Н. І. Ценклер, Н. Хрущ, Ю. Бригхем та М. Ерхардт.

Теоретичною основою для проведення класифікації дебіторської заборгованості для цілей бухгалтерського обліку в Україні є П(с)БО 10, згідно до якого дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову та поточну [5]. На нашу думку, такий поділ є надто спрощеним, що не дозволяє повною мірою врахувати всі якісні характеристики заборгованості.

Дослідження класифікації дебіторської заборгованості в сучасній економічній літературі дозволяє стверджувати, що серед науковців немає єдиного підходу до визначення класифікаційних ознак дебіторської заборгованості. Тобто доцільним буде визначити головні ознаки, що дозволять приймати найбільш ефективні та обґрунтовані управлінські рішення на підприємстві щодо оптимізації та управління дебіторською заборгованістю.

Розглядаючи проблеми управління дебіторською заборгованістю, І. А. Бланк [1] виділяє лише п’ять груп дебіторської заборгованості:

1) дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги, термін оплати яких ще не настав;

2) дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги, неоплачені в строк;

3) дебіторська заборгованість за векселями отриманими;

4) дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом;

5) дебіторська заборгованість за розрахунками з персоналом та ін.

Дана класифікація повністю відповідає статтям балансу підприємства, але не враховує інших важливих факторів, що впливають на неї. Наприклад, вид дебітора, його резидентність, забезпеченість боргу, його контрольованість, що дозволило б розробити більш точну методику управління дебіторською заборгованістю.

А. Ю. Волостникова пропонує наступну класифікацію дебіторської заборгованості (див. табл. 1).

Таблиця 1

Класифікація дебіторської заборгованості за А. Ю. Волостниковою [3]

№	Класифікаційна ознака	Види дебіторської заборгованості
1	За тривалістю	1) довгострокова; 2) короткострокова
2	За терміном виконання зобов'язань	1) поточна; 2) прострочена
3	За характером діяльності організації	1) за основною діяльністю; 2) за фінансовою діяльністю; 3) за інвестиційною діяльністю
4	За видами дебіторів	1) покупців і замовників; 2) дочірніх організацій; 3) працівників організації; 4) бюджету і позабюджетних фондів; 5) інших дебіторів
5	За доцільністю утворення	1) виправдана; 2) невиправдана
6	За регулярністю проведення угод	1) від регулярних угод; 2) від нерегулярних угод
7	За якісним складом	1) нереальна для стягнення; 2) сумнівна; 3) надійна
8	За можливістю поступки прав вимоги	1) заборгованість, яку можна передати за договором цесії; 2) заборгованість, яку заборонено передавати
9	За забезпеченістю гарантіями	1) забезпечена; 2) незабезпечена
10	За ступенем ризику	1) з високим ризиком; 2) з середнім ризиком; 3) з низьким ризиком
11	За можливістю планування	1) запланована; 2) незапланована
12	За можливістю контролю	1) контрольована; 2) неконтрольована

Класифікація дебіторської заборгованості за А. Ю. Волостниковою є більш повною в порівнянні з класифікацією І. О. Бланка та дозволяє врахувати більшу кількість факторів, що на неї впливають. Проте, варто відзначити, що класифікаційна ознака «за ступенем ризику» дублює іншу «за якісним складом», т. я. ймовірність повернення боргу включає певний ступінь ризику.

Дещо інша класифікація дебіторської заборгованості запропонована П. Б. Кватиркою представлена в табл. 2.

Таблиця 2

Класифікація дебіторської заборгованості за П. Б. Кватиркою [4]

№	Класифікаційна ознака	Вид дебіторської заборгованості
1	Вид активів (необоротні, оборотні)	Довгострокова Короткострокова
2	Вид розрахунків	Товари Продукція Роботи (послуги) За нетоварними операціями
3	Часовий аспект	1 – 15 днів 15 – 30 днів 30 – 60 днів 60 – 90 днів 90 – 120 днів 120 – 180 днів 180 – 365 днів Понад 365 днів
4	Ступінь вірогідності погашення	Бездоганна Сумнівна Безнадійна
5	Галузева приналежність	Промисловість, будівництво, сільське господарство Транспорт, зв’язок, тощо Сфера послуг, торгівлі
6	Рівень стійкості	Постійна Змінна

На наш погляд, виділені П. Б. Кватиркою ознаки «за видом активів» та «за часовим аспектом» по суті дублюють одна одну, а отже, їх одночасне використання є недоцільним.

Н. І. Ценклер при класифікації дебіторської заборгованості виділяє з поміж інших наступні класифікаційні ознаки:

1) правовий статус дебітора (резидентів, нерезидентів);

2) розташування дебітора на конкретній території;

3) рівень стійкості заборгованості;

4) галузь, до якої належить дебітор [6].

На нашу думку класифікація за вище наведеними ознаками дозволить більш точно розробити схему управління дебіторською заборгованістю. Так, врахування розташування дебітора на конкретній території дозволяє врахувати специфічні фактори, що впливають чи можуть вплинути на стан розрахунків на певній території, а рівень стійкості заборгованості передбачає можливість переходу дебіторської заборгованості у кредиторську і навпаки. Приналежність дебіторів до різних галузей обумовлює різне співвідношення складових дебіторської заборгованості, а отже передбачає й різні методи інкасації заборгованості.

Класифікація дебіторської заборгованості за зарубіжним досвідом суттєво відрізняється від вітчизняної, оскільки ґрунтується на наступному припущенні: різна дебіторська заборгованість для різних цілей управління. В цьому випадку передбачається виділення трьох класифікаційних напрямків:

1) для оцінки фінансового результату;

2) для прийняття управлінських рішень;

3) для контролю і регулювання [7].

Так, Бригхем Ю. та Гапенски Л. головними класифікаційними ознаками виділяють строк дебіторської заборгованості [2].

Отже, проведений порівняльний аналіз існуючих у науковій літературі методичних підходів до класифікації дебіторської заборгованості дозволяє сформувати наступну класифікацію дебіторської заборгованості підприємства (див. табл. 3).

Таблиця 3

Класифікація дебіторської заборгованості

№	Класифікаційна ознака	Види дебіторської заборгованості
1	За строком	1) 1 – 30 днів; 2) 30 – 60 днів; 3) 60 – 90 днів; 4) 90 – 120 днів; 5) 120 – 150 днів; 6) 150 – 180 днів; 7) більше 180 днів.
2	За видами дебіторів	1) покупців і замовників; 2) дочірніх організацій; 3) працівників організації; 4) бюджету і позабюджетних фондів; 5) інших дебіторів.
3	За об’єктом виникнення	1) за товари; 2) за роботи (послуги); 3) за продукцію; 4) за нетоварними операціями.
4	За вірогідністю погашення	1) нереальна для стягнення; 2) сумнівна; 3) надійна.
5	За правовим статусом	1) заборгованість резидентів; 2) заборгованість нерезидентів.

Для ефективного управління дебіторською заборгованістю цілком достатнім буде проаналізувати дебіторську заборгованість за видами, що наведені в табл. 3. Так, класифікація за строком дозволить розробити детальний платіжний календар на підприємстві, визначення видів дебіторів робить можливим проведення роботи з окремими дебіторами, враховуючи особливості правового відношення з підприємством.

Поділ дебіторської заборгованості за об’єктом виникнення характеризує джерело утворення заборгованості, а отже дозволить проводити реструктуризацію дебіторської заборгованості з огляду на збільшення чи зменшення питомої ваги товарів, робіт, послуг чи нетоварних операцій. Визначення вірогідності погашення заборгованості обумовлює можливість вчасного створення резервів сумнівних боргів, а врахування правового статусу дебітора (резидент чи нерезидент) уможливлює врахування зовнішніх факторів, що можуть вплинути на дебіторську заборгованість (наприклад, зміна курсів валют, тощо).

Проведений аналіз методичних підходів щодо класифікації дебіторської заборгованості може бути використаний для удосконалення методів оптимізації та управління нею на підприємствах України в умовах фінансово-економічної кризи.

Література:

1. Бланк І. О. Управління фінансами підприємств / І. О. Бланк, Г. В. Ситник. – К.: КНТЕУ, 2006. – 780 с.

2. Бригхэм Ю. Ф. Финансовый менеджмент / Юджин Ф. Бригхэм, Майкл С. Эрхардт. – 10-е изд. – СПб. : Питер, 2007. – 960 с.

3. Волостникова А. Ю. Проблемы учетно-аналитического обеспечения дебиторской и кредиторской задолженности предприятия: автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. эконом. наук: спец. 08.00.12 «Бухгалтерский учет, статистика» / А. Ю. Волостникова. – М, 2009. – 22 с.

4. Кватирка П. Б. Класифікація дебіторської заборгованості та її вдосконалення / П. Б. Кватирка // Вісник Хмельницького національного університету. – 2005. – № 4. – С. 87 – 90.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість»" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nibu.factor.ua.

6. Ценклер Н. І. Вдосконалення класифікаційних ознак дебіторської заборгованості та їх значення в підвищенні контрольно-аналітичної функції обліку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua.

7. Хрущ Н. Проблеми управління дебіторською заборгованістю підприємства в сучасних інтеграційних процесах України / Ніна Хрущ, Інна Білик // Економічний аналіз. – 2008. – № 3 (19). – С. 247 – 250.