Гультай Б.В., Митранюк Р.І., ст..гр. ФК-36,

Буковинська державна фінансова академія

Науковий керівник:

Лучик Г.М.

м. Чернівці

Оцінка використання ресурсного потенціалу підприємства

В умовах, коли попит на ресурси зростає, а їх кількість неухильно зменшується, ефективність функціонування виробничих систем можливо забезпечити лише завдяки раціональному використанню ресурсів та їх економії. Подальший розвиток підприємства, його економічні можливості та очікувані результати неможливо передбачити без відповідних ресурсів, створення яких є підґрунтям формування конкурентних переваг.

Нині проблема ефективного використання ресурсного потенціалу широко висвітлюється в економічній літературі. Ресурси завжди були в полі зору науковців, спеціалістів і практиків та знайшли належне відображення в наукових працях багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, серед основних Андрійчук В.Г., Більський В.Г., Бугуцький О.А., Гайдуцький П.І., Дусановський С.Л., Крисальний О.В., Лукінов І.І., Месель-Веселяк В.Я., Михасюк І.Р., Нелеп В.Н., Олійник В.М., Онищенко О.М., Пасхавер Б.Й., Підлісецький Г.М., Прейгер Д.К., Саблук П.Т., Стельмащук А.М., Трегобчук В.М. та інші.

Вирішення різноманітних завдань суспільного розвитку неминуче пов'язано з оцінкою сукупних витрат і результатів виробничої діяльності, яка обумовлюється ефективністю використання ресурсного потенціалу. У сучасних умовах трансформації економіки такі взаємопов'язані терміни, як "потенціал" і "ресурси" трактуються по-різному. Економічна енциклопедія визначає потенціал як наявні у економічного суб’єкта ресурси, їх оптимальну структуру та вміння раціонально використовувати їх для досягнення поставленої мети [3]. Економічний тлумачний словник трактує потенціал як сукупність наявних засобів, можливостей для діяльності [4]. У широкому розумінні потенціал – це засоби, запаси, джерела, що є в наявності і можуть бути мобілізовані, приведені в дію, використані для досягнення певної мети, здійснення плану, вирішення якоїсь задачі. Потенціал є різний: виробничий, експортний, інтелектуальний, природний, економічний тощо

Незважаючи на різноманітність інтерпретацій поняття та ролі ресурсного потенціалу, можна відзначити загальні риси, притаманні більшості підходів:

– ресурси є основою функціонування конкурентоспроможного підприємства та визначають можливість реалізації його стратегії;

– крім традиційних видів ресурсів, виділяють управлінські, інформаційні, інноваційні;

– потенціал визначається як здатність підприємства досягати поставлених цілей.

Для оцінки економічного потенціалу використовують наступні показники: чисельність населення, чисельність трудових ресурсів, основні виробничі і невиробничі фонди, валовий суспільний продукт і національний доход, обсяги мінеральних, сировинних, енергетичних і інших ресурсів, обсяг продуктивних сил, обсяг випуску промислової продукції [6, 90-96].

Під оцінюванням потенціалу підприємства як певної критичної маси ресурсів, необхідної і достатньої для його розвитку на основі постійного пошуку використання нових сфер і способів реалізації ринкових можливостей, С.М. Ілляшенко розуміє оцінювання достатності потенціалу для реалізації проектів інноваційного розвитку підприємства [5, 28-43]. У складі потенціалу автор видіяє ринковий, інтелектуальний, кадровий технологічний, інформаційний, інтерфейсний, науково-дослідний потенціал і пропонує таку послідовність оцінювання: розрахунок показників для кожної складової; одержання інтегральних оцінок складових потенціалу; аналіз достатності окремих складових (на підставі аналізу ступеня відхилення фактичних значень від середнього значення інтегрального показника для підприємства за декілька попередніх років); переведення інтегральних оцінок складових у відносні оцінки; визначення ваги кожної складової (експертно); розрахунок інтегральної оцінки потенціалу (як середньозваженої з оцінок складових). Незважаючи на простоту й об’єктивність одержаних характеристик при застосуванні такої методики, все ж слід від значити, що більшість складових одержано на підставі ситуаційного аналізу, а отже, вони відображають саме розглянутий варіант розвитку конкретного підприємства. За підходом Балабанової, Мажинського, оцінку потенціалу можна подати у вигляді суми доданків з обґрунтованим експертним шляхом ваговим коефіцієнтом [1, 90]:

РЗ_j =………..….………………….(1.1)

де РЗ_j – сукупний потенціал ресурсного забезпечення;

к_i – ваговий коефіцієнт i-го потенціалу;

РЗ_ij – i-й доданок j-го потенціалу.

Ряд авторів пропонує оцінювати потенціал за чотирма категоріями: базовий (забезпечує підприємству досягнення основних комерційних цілей і одержання прибутків); прихований (активи, що в перспективі можуть трансформуватися в базові кошти: кадровий потенціал, досвід роботи); збитковий (споживання ресурсів без будь-якого прибутку для підприємства); пересічний (активи, що забезпечують ефективне використання інших потенціалів) [2, 13].

На підставі вищевикладеного вважаємо, що найбільш практичним є поєднання в моделі оцінювання потенціалу підприємства кількох класифікаційних ознак і на основі набору функціональних потенціалів розрахунок оцінки кожного з них. Далі визначаються резерви розвитку досліджуваного потенціалу без підвищення цін за рахунок кращого їх використання та поліпшення управлінської діяльності. Порівняння оцінки потенціалу підприємства з аналогічними можливостями конкурентів дає можливість визначити його конкурентні переваги. Такий аналіз доцільно проводити на підставі складання профілю конкурентних переваг.

У сучасних умовах господарювання вітчизняних підприємств до показників такого профілю доречно включити: темпи зростання обсяг випуску продукції, рівень фінансових результатів діяльності, частку сегмента ринку, діапазон цін, конкурентоспроможність продукції, ефективність використання виробничого, ресурсного, трудового потенціалу, якість системи управління, фінансові можливості, рівень розвитку комунікацій, імідж підприємства.

Раціональне управління потенціалом, який належить підприємству повинно здійснюватись за допомогою системи фінансового менеджменту, що представляє собою процес розробки управлінського впливу на рух ресурсів з метою підвищення ефективного їх використання і приросту. Ресурсний потенціал підприємств залежить не тільки від ресурсозабезпеченості, а й від ступеня його використання. Комплексний показник оцінки ресурсного потенціалу, розрахований за моделлю, яка пропонується, порівнюється із фактичними даними. Якщо фактичні дані нижчі за розрахункові, то потенціал застосовано не повністю, якщо вище, то використовуються ефективно.

Отже, оцінка ресурсного потенціалу є дуже важливим показником в процесі аналізу діяльності підприємства, адже вона дає можливість вияснити

причини розбіжностей потенційних і фактичних можливостей використання ресурсів підприємств, а відповідно і його діяльності в цілому.

Список використаної літератури

1. Балабанова Л.В. Управління маркетинговим потенціалом підприємства : монографія / Л.В. Балабанова, Р.В. Мажинський. – Донецьк : ДонДУЕТ. – 2009. – С.90.

2. Должанський І.М. Управління потенціалом підприємства : навч. посіб. / [І.З. Должанський, Т.О. Загорна, О.О. Удалих, І.М. Герасименко, В.М. Ращупкіна]. – К. : Центр навчальної літератури. – 2006. – С.13.

3. Економічна енциклопедія (у 3 томах). – Т.З. – К.: Видавничий центр "Академія". – 2002. –952 с.

4. Економічний тлумачний словник: власність, приватизація, ринок цінних паперів (українсько-англійсько-російський) /Л.М.Алексєєнко, В.М. Олексієнко та ін. – Тернопіль: Астон. – 2003. – 672 с.

5. Славов В.П., Коваленко О.В. Сутність поняття ”ресурсозбереження“ та його значення для галузей виробничої інфраструктури АПК // Вісник ХНАУ. – 2007. – №9. – С. 28-43.

6. Цигилик І.І. Економічний аналіз - основний чинник підвищення ефективності підприємницької діяльності // Актуальні проблеми економіки. -  2009. - №7. - С. 90-96.