Янчук Г.В., Майданюк О.М.

Вінницький національний аграрний університет

Удосконалення обліку готової продукції та її реалізації

Розкрито питання вдосконалення обліку готової продукції та її реалізації шляхом введення на підприємствах автоматизованої системи обліку, необхідність розмежування витрат на збут і маркетингову діяльність,використання електронного документообігу, а також виведення підприємства на новий ринок збуту продукції через мережу Інтернет. Запропоновано використання логістичних прийомів управління збутовою діяльністю.

Ключові слова. Готова продукція, виробнича програма, облікова ціна, фактична виробнича собівартість, маркетингові витрати, логістичний сервіс, процес збуту, автоматизація ведення обліку, електронний документ, Інтернет-магазин.

Постановка проблеми. У дійсних умовах основне значення приділяється реалізації готової продукції – найважливішому економічному показнику роботи, що визначає ефективність, доцільність діяльності бюджетних установ. В обсяг реалізації включається відвантаження і відпущена продукція, незалежно від того чи зарахований платіж на розрахунковий рахунок установи чи ні. Виробництво готової продукції, її реалізація та отримання доходів в умовах конкуренції є центральними проблемами функціонування бюджетних установ. Ринкові відносини вимагають швидкої окупності витрат та оперативного реагування на зміни споживчого попиту. Таким чином, процес реалізації завершує кругообіг господарських засобів установи, організації, що дає змогу виконувати зобов’язання перед державним бюджетом, банком щодо позик, робітників та службовців, постачальників та відшкодовувати виробничі витрати. Невиконання плану реалізації викликає уповільнення договірних зобов’язань перед покупцями, затримує платежі, погіршує фінансове становище. На збут продукції впливають такі ключові фактори економічної ситуації, як міжнародні, політичні, соціальні, технічні, юридичні, особливості зовнішнього оточення організації. Бухгалтерський облік повинен забезпечити дані не лише про обсяг продукції та доходи від їх реалізації, а й про асортимент продукції, сегменти ринку, масштаби продажу, ціни, продуктивність праці, якість продукції, собівартість, витрати на збут, витрати на маркетингові дослідження, канали збуту та ін [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання, пов’язані з обліком реалізації готової продукції, висвітлювали вітчизняні й зарубіжні економісти. Найбільш ґрунтовно проблеми обліку в бюджетних установах розглянуто в працях вітчизняних вчених: Ф.Ф. Бутинця, А.М. Герасимовича, С.Ф. Голова, В.І. Єфименка, І.В. Жиглей, М.В. Кужельного, В.Г. Линника, В.М. Мурашка, Л.К. Сук, В.Я. Савченка, В.В. Сопка, а також зарубіжних вчених: П.С. Безруких, Д. Блейка, Б. Нідлза, В.Ф. Палія, Ч.Т Хонгрена [3].

Постановка завдання:

¾ внести пропозиції щодо вдосконалення ведення обліку готової продукції та її реалізації шляхом автоматизації облікової роботи;

¾ внести пропозиції щодо створення юридичного відділу для контролю за веденням розрахунків із замовниками;

¾ внести пропозиції щодо впровадження електронного документообігу для можливості реалізації продукції через мережу [4].

Виклад основного матеріалу. Готова продукція – продукція, матеріальний результат виробничої діяльності підприємства, установи, організації, що повністю закінчена обробкою, пройшла всі стадії технічного випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками та відповідає технічним умовам та стандартам, не потребує подальшої обробки і здана на склад. Готова продукція оприбутковується на основі первинних документів – актів, накладних, відомостей випуску продукції та документів, що засвідчують якість[4].

Бухгалтер, як особа, яка забирає та обробляє дані про успішність процесу збуту, повинен допомогти створити інформаційну систему і забезпечити релевантні дані для управління збутом. Ефективність роботи бухгалтера, аналітика та управління при реалізації готової продукції суттєво підвищується завдяки засобам інформації та автоматизації документообігу, які дають змогу оперативно накопичувати відповідні бази даних про наслідки господарської діяльності та використовувати їх для формування, редагування та друку вихідних документів, квартальних, піврічних і річних звітів, а також надавати інформаційні послуги відповідним організаціям, ланкам управління щодо ефективності роботи, підвищувати ефективність праці аудиторів і ревізорів.

Технологія автоматизації бухгалтерського обліку готової продукції та процесу її реалізації своїми процесами аналогічна до звичайного «паперового» обліку. Кожен комп’ютерний бухгалтерський компонент має зв’язки із синтетичними та аналітичними рахунками обліку готової продукції, документами-підставами, іншими реєстрами господарських операцій. Основними загальними реквізитами комп’ютерних бухгалтерських реєстрів є: дата, код проведення, заповнені строки, сума проведень, номер синтетичного рахунку з дебету, його аналітичні рахунки, номер синтетичного рахунку з кредиту, його аналітичні рахунки.

У багатьох програмних продуктах передбачається заповнення одного типового документа, наприклад рахунка-фактури, і на підставі його даних – формування інших документів, наприклад видаткової накладної, акта виконаних робіт, податкової накладної, у міру здійснення господарської операції та відображення її в обліку, що прискорює створення документів та економить час. Таким чином, неправильно організований документообіг може призвести до негативних наслідків, зокрема:

§ несвоєчасна доставка звітної інформації;

§ непрогнозованість маршрутів руху звітних і управлінських документів;

§ неможливість прийняття рішень без залучення додаткової інформації.

Відмінності між журнально-ордерною й автоматизованою обліковими формами полягають у послідовності виконання операцій і збереження даних. Найбільша кількість помилок в обліку готової продукції при «паперовій» формі виникає на етапі перенесення даних з одного первинного документа до іншого, а також при складанні різноманітних довідок і звітів. Застосування автоматизованого обліку готової продукції дає змогу повністю позбутися помилок такого типу. При автоматизованій формі процес ведення вхідної інформації проводиться тільки один раз і частково контролюється програмним забезпеченням, решта процесів – складання реєстрів, звітності тощо – проводиться автоматично. Тим більше, що програмне забезпечення дає змогу перевірити повноту, правильність заповнення реєстрів відповідно до нормативних актів, швидко виявити помилку і вказати способи її виправлення. Таким чином, підвищується достовірність та оперативність інформації [2].

Із розвитком новітніх технологій, запровадженням на нормативному рівні електронного підпису на документах про відвантаження готової продукції з’явилася можливість передачі звітності до державних контролюючих органів зацікавлених осіб.

Також важливою рисою інформаційної системи обліку готової продукції є можливість формувати велику кількість звітів, розрахунків, проводити економічний, фінансовий аналіз діяльності установи. Вартість і витрачений час на складання зазначених форм незначні, що дає змогу повністю задовольнити інформацією різноманітного характеру управлінський персонал, скласти прогнозні розрахунки для прийняття ефективних рішень у сфері реалізації готової продукції.

Комп’ютери надають великі можливості щодо обробки, зберігання й надання інформації про готову продукцію, при цьому зростають вимоги щодо рівня кваліфікації працівників, необхідності підготовки фахівців із знанням комп’ютерної техніки.

Використання систем електронного документообігу при реалізації готової продукції дасть змогу істотно прискорити проведення численних комерційних операцій, скоротити обсяги бухгалтерської макулатури, заощадити час співробітників і витрати підприємства, пов’язані з укладанням договорів, оформленням платіжних документів, наданням звітності в контролюючі органи, одержанням довідок від різних держустанов, реєстрацією, ліцензуванням.

Електронний документообіг – сукупність процесів створення, обробки, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та в разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів [1].

Електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов’язкових реквізитів електронних документів визначається Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» [1].

Електронний документ на відвантаження готової продукції(видаткова накладна) може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Електронні документи на відвантаження готової продукції підписуються за допомогою електронного цифрового підпису.

Висновки. Таким чином, результати дослідження з організації обліку готової продукції свідчить про те, що на організацію ведення обліку готової продукції впливають такі особливості: первинна документація; система документообігу; порядок визначення фактичної собівартості продукції; нормативно-правове забезпечення обліку; професійний рівень працівників обліку; об’єктивність облікової політики та її реалізація [3].

Сьогодні проблема полягає не в обсягах облікової інформації. Найбільшою проблемою залишається рівень використання останньої для оцінки якісних і кількісних параметрів об’єктів обліку, передусім готової продукції і витрат на збут. Ця інформація нині недостатньо застосовується для прийняття управлінських рішень і коригування виробничої діяльності, тому в кожній установі доцільно вивчати інформаційні потреби управлінських підрозділів, формувати оперативні дані у вигляді звітів і використовувати їх для оптимізації програми виробництва і збуту продукції.

Література:

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 р. №996 зі змінами та доповненнями // Всен про бухгалтерський облік. 2000. - № 86.

2. Жмур Н.М. Удосконалення обліку готової продукції та її реалізації // Держава та регіони// Серія: Економіка та підприємництво, 2007., № 2. С.301-304

3. Саввон О.О. Удосконалення обліку готової продукції та її реалізації // Держава та регіони // Серія: Економіка та підприємництво, 2007 р., № 3. С. 321-323

4. Слюсарчук Л. Облік готової продукції та її реалізації // Вісник податкової служби України. 2000. - № 29. С.42-48