Іськова Н.О., науковий керівник – ас. Бєлкін І.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Соціальна реклама: значення та вітчизняні реалії

Соціальна реклама — це засоби впливу на громадськість для досягнення певних некомерційних цілей.

Шокова соціальна реклама має неоднозначний вплив на суспільство. Вона привертає увагу, запам’ятовується, спричиняє значний резонанс у ЗМІ та суперечливі думки серед фахівців і населення[5]. Отже, метою роботи є встановлення значення соціальної реклами для суспільства та визначення стану її розвитку у вітчизняному просторі.

Актуальність. Останнім часом в Україні все частіше стали говорити про соціальну рекламу. І це пов’язано не тільки з керівництвом суспільних організацій, які, у принципі, й раніше не залишали без уваги цей соціальний феномен[1]. Нині все більша кількість людей схиляється до думки, що соціальна реклама є вкрай потрібною. Палити, непомірно вживати алкоголь, отримувати задоволення через споживання наркотиків, смітити в неналежних місцях, робити вчинки, що суперечать моральним нормам поведінки в суспільстві, стає вже немодним. Люди скучили за здоровим способом життя, безкорисливим спілкуванням одне з одним; їм набридло жити в засміченому місті тощо[5].

Ключові терміни: соціальна реклама, некомерційний характер комунікацій, суб’єкт комунікацій, предмет рекламування, традиції, норми моралі, релятивність суспільних цілей, негативні мотиви, страх, шок.

Не дивлячись на широке розповсюдження терміна «соціальна реклама» на пострадянському просторі, сформувався він тільки на початку 1990-х років. Його автором називають директора із суспільних зв’язків Першого каналу російського телебачення Ігоряа Буренкова.

Соціальна реклама як сфера комунікацій має свою багату передісторію. Її функціональними аналогами в радянський час можна назвати пропаганду і агітацію. Саме за допомогою цих інструментів впливу населення призивали дотримуватись правил особистої гігієни, турботливо відноситись до хліба і таке інше[6].

На Заході тренд на соціальну рекламу з’явився давно і в наш час набуває все більшого попиту. У Германії, наприклад, кваліфікація «менеджер соціальних технологій» та «режисер соціальних проектів» виходить для підлітків на одне з найбільш пріоритетних місць у виборі професії. Подібна тенденція скоро з’явиться і в нашій країні. Однак поки що не всі уявляють, що таке соціальна реклама і яка її основна відмінність від комерційної.

Зарубіжні та вітчизняні вчені виділяють чотири підвиди соціальної реклами: некомерційна, суспільна, державна та власне соціальна. При чому цей термін застосовується тільки в пострадянських країнах. В усьому ж світі йому відповідають поняття некомерційна та суспільна реклама. Звідси й різниця у тлумаченні термінів [4]. В Україні соціальна реклама – це реклама соціальних питань, здорового способу життя і т.д., що не має за мету отримання прибутку[1].

Сегмент української зовнішньої реклами в 2009 році набув статус «соціально орієнтованого». Близько 12% усіх існуючих плоскостей в країні щомісячно були задіяні під соціальну рекламу. Кризові явища виступили у ролі каталізатора соціалізації зовнішньої реклами і, безперечно, стимулювали деякі зміни в суспільній свідомості, що благотворно відобразилися на сфері соціальної реклами в цілому.

В ідеалі, соціальні реклама повинна виступати в ролі фактора формування бренда країни в очах світової спільноти, бути засобом, який на практиці допомагає у розв’язку складних суспільних проблем [7]. А що ми маємо?

В Українні відношення населення до соціальної реклами складається неоднозначно: лише близько половини дорослого населення вважає, що така реклама необхідна суспільству. Друга ж половина приблизно порівну представлена як противниками соціальної реклами, так і тими, хто не визначився у своєму відношенні до неї[2].

До сих пір соціальна реклама не розглядається в Україні як серйозний інструмент впливу. Гострою проблемою виявляється вкрай нечітке розмежування соціальної та політичної реклами. Прихована пропаганда та прихована комерційна реклама – зовсім не в новинку на ринку соціальної реклами. Соціальна реклама в Україні часто має яскраво виражений політичний відтінок, є способом лобіювання інтересів певних політичних сил і виступає у ролі важеля маніпулювання виборцями[7].

Таким чином можна зробити висновок, що всі проблеми соціальної реклами так чи інакше пов’язані з внутрішньою політикою нашої держави. Без серйозних змін в соціальній політиці держави цей вид реклами не буде мати масового попиту в Україні. Будуть продовжуватися точкові удари, але не буде потужного діючого механізму, за допомогою якого проблеми дійсно будуть вирішуватися, а не просто з’являтися і розповсюджуватися[3].

Отже, соціальна реклама на тренах пострадянського простору ще не набула свого потужного розвитку і здебільшого використовується у цілях політичної агітації виборців. Ця проблема потребує негайного вирішення, адже соціальна реклама важлива для кожної країни у процесі формування її позиції на світовій арені.

Список використаних джерел

1. Биденко А. Эффективная уличная социальная реклама // Маркетинг и реклама. – 2009. - №11-с. 30-33.

2. Восприятие социальной рекламы населением Украины. // Маркетинговые исследования в Украине. – 2009. - №6. – с.34-39

3. Комаров А. Социальный вопрос . Зачем нужна социальная реклама? // Зеркало рекламы. – 2005. - №1. – с.52-56.

4. Николайшвили Г.Г. Социальная реклама: некоторые вопросы теории и практики // Общественные науки и современность – 2009. - №1. – с.101-109.

5. Примак Т. Якою має бути соціальна реклама? // Маркетинг в Україні. – 2006. - №5. – с.19-24.

6. Ромат Е. Социальная реклама в системе социального маркетинга // Маркетинг и реклама. – 2009. - №11. – с.19-27.

7. Скоробогатова Т. Социальная реклама: отечественные реали. // Маркетинг и реклама. – 2009. - №12. – с.20-23