Іськова Н.О., науковий керівник – Балахонова О.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Бухгалтерський облік: сучасні реалії та перспективи розвитку

Перш ніж розглядати переваги і недоліки сучасного бухгалтерського обліку, спробуємо розібратися у тому, що ж становить (і що повинен становити) собою облік взагалі як філософська і як власне загальноекономічна категорія.

Облік як особливий вид діяльності може здійснюватися суб’єктами, що мають свідомість. Отже, облік – це ініційована людиною діяльність, яка становить процес чи роботу, що включає у себе відображення будь-яких фактів (подій, явищ) з будь-якою метою. Облік як економічна категорія – це система організованого систематичного спостереження, кількісного виміру і відображення економічних процесів (фактів) з метою прийняття економічних рішень[1]. Метою статті в першу чергу є висвітлення головних аспектів сучасного бухгалтерського обліку та власне перспектив його подальшого розвитку.

З огляду на тенденції розвитку світової економіки, які визначаються зростанням впливу інформаційно-комунікаційних технологій, поступовим переходом розвинутих країн від індустріальної економіки до економіки знань, основним макроекономічним завданням у процесі трансформації українського економічного суспільства є вирішення концептуальних питань щодо методології й організації інформаційного забезпечення користувачів інформації як на державному рівні, так і на рівні окремих суб’єктів господарювання[2].

Роль обліку в ефективному вирішенні економічних проблем визначається насамперед забезпеченням необхідною інформацією. Професори М.Кужельний, В.Линник, видатні фахівці щодо питань бухгалтерського обліку, так визначають роль обліку в економічному процесі: «Бухгалтерський облік є основою інформаційного забезпечення, тому невипадково в усьому світі він виступає не просто як один із видів людської діяльності, а й як важлива функція управління, як засіб для вирішення завдань економічного та соціального розвитку, як наука»[8].

Бухгалтерський облік, як і будь-яка інша наука, у своєму розвитку досягає теоретичних узагальнень через складні, часом суперечливі дефініції. Поштовх, тобто виникнення нових видів або модернізація існуючих, відбувається при накопиченні певного досвіду і виникає потреба в його осмисленні й методичній чи методологічній систематизації. Види обліку формуються й розвиваються відповідно до загальних закономірностей розвитку економіки, з огляду на потреби виробництва й управління ним[6].

Існування значної кількості видів обліку у теорії (оперативний, статистичний, бухгалтерський, фінансовий, управлінський, податковий, стратегічний, креативний, прогностичний, проблемний управлінський, економічний, стратегічний управлінський, соціальний, динамічний, екологічно орієнтований, актуарний тощо) призводить до деякої плутанини як у визначенні їх назв і тлумаченні їхнього змісту, так і в застосуванні прийомів та способів того чи того виду обліку на практиці. Але все ж таки єдиною узагальню вальною усі види обліку ознакою є інформативна, оскільки усі види обліку мають єдину мету – створювати інформацію , незалежно від того, які об’єкти, завдання чи особливості має той інший вид. Усі вони діють не ізольовано, а доповнюючи один одного, чим і створюють єдину інформаційну цілісність, мозковим центром якої є і залишається бухгалтерський облік. Виходячи з цього, єдиним шляхом розвитку обліку є узгодження усіх його видів через їх інтеграцію на базі використання сучасної комп’ютерної техніки, спроможної створювати усі умови для отримання необхідної інформації будь-якими користувачами, котрі повинні уміти за певними, визначеними алгоритмами її відбирати = та інтерпретувати під свої власні цілі[7].

М.Метьюс і М.Перера, узагальнюючи власні думки та погляди інших авторів, зазначають, що «необхідність гармонізації бухгалтерського обліку стала явною», маючи на увазі, що гармонізація – узгодження різних систем бухгалтерського обліку і звітності, введенням їх у рамки загальної класифікації, тобто стандартизація форми із збереженням істотних відмінностей. Така гармонізація дасть змогу: підвищити порівнянність бухгалтерської звітності різних країн; активізувати оборот капіталу; підвищити загальний методологічний рівень бухгалтерського обліку; скоротити витрати часу на складання бухгалтерської звітності багатонаціональними корпораціями; посилити дієвість соціального контролю; над міжнародними корпораціями; більш оптимально розподілити світові ресурси [4].

Шлях удосконалення бухгалтерського обліку на основі його цілісності, системності та дієвості – збереження його концептуальних основ в межах чинного правового поля.

Передумовою подальшого розвитку бухгалтерського обліку є насамперед:

1) уточнення та дотримання в умовах активного розвитку різноманітних облікових систем концептуальних основ в межах чинного правового поля;

2) уніфікація методики визначення даних бухгалтерського обліку та показників фінансової звітності, термінології бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародної практики стандартизації;

3) гармонізація на основі міжнародних стандартів фінансової звітності та з урахуванням вітчизняних потреб і можливостей методики обліку підприємницької та непідприємницької діяльності ( підприємств, фінансових установ, органів державного сектора);

4) безперервна професійна освіта, реалізація програми сертифікації бухгалтерів та аудиторів із забезпеченням прийнятних для широкого загалу умов та належного рівня оцінювання[3].

Отже, проблема інформаційного забезпечення повинна посісти особливе місце в майбутній діяльності підприємств. Це головним чином пов’язано з перетворенням інформації у ключовий ресурс підприємств, що вимагатиме змін в економічній теорії, теорії обліку та практичній діяльності підприємств. Облік повинен ставати дедалі оперативнішим і одночасно забезпечувати стратегічний розвиток підприємств, орієнтуватись на поточний результат та ефективність у довгостроковому періоді. Слід організувати систему обліку, здатну забезпечити вирішення економічних проблем на мікро- та макрорівнях[5].

Список використаних джерел

1. Комаха А.Р. Новая философия бухгалтерского учёта // Актуальні проблеми економіки. – 2002. - №6 – с.2-9

2. Кузнецова С.А. Економічні передумови розвитку бухгалтерського обліку в умовах інформатизації суспільства // Фінанси України. – 2008. - №2. – с. 115-120

3. Левицька С. Бухгалтерський облік: основи, перспективи розвитку // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. - №8. – с.7-11

4. Моссаковський В. Гармонізація обліку // Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. - №4. – с.24-32

5. Нападовська Л. Концепція подальшого розвитку обліку в умовах міжнародної інтеграції // Вісник КНТЕУ. – 2006. -№1. – с.57-64

6. Правдюк Н.Н. Види бухгалтерського обліку та обґрунтування їх застосування // Економіка АПК. – 2006. - №6. – с.52-59

7. Сльозько Т.М. Види обліку: новітня інтерпретація // Фінанси України. – 2007. - №1. – с.118-128

8. Стасишен М. Бухгалтерський облік як чинник економічно розвитку людства // Економіст. – 2007. - №6. – с.63-65