Економічні науки/5.Урправління трудовими ресурсами

Волощук Ю. В., доц. Бабчинська О. І.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Проблеми стимулювання фахівців на підприємствах-суб’єктах зовнішньоекономічної діяльності

У економічній сфері України уже давно існують соціально-економічні негаразди, які призвели до значного зниження зацікавлення до праці на підприємствах, особливо на підприємствах-суб’єктах ЗЕД, безробіття, скорочення зайнятості у промисловості, спаду виробництва продукції та зниження зовнішньоекономічних показників. Мотивація працівників потребує неабиякого уміння, наполегливості та розуміння людської природи. Вона вимагає розвинених здібностей спонукати виконавців до вищого рівня напруження, зусиль, відповідальності, якості, досягнення ефективних результатів. Саме тому дослідження наболілих питань мотивації праці на підприємствах-суб’єктах ЗЕД та вдосконалення системи соціально-економічних стимулів трудової діяльності є актуальним та пріоритетним в період організаційно-економічних змін, що відбуваються в державі сьогодні.

На сучасному етапі на багатьох підприємствах України застосовуються лише окремі елементи системи мотивації. Така система не має комплексного характеру, оскільки традиційно ці елементи не поєднані один з одним, використовуються окремо. Ще одним недоліком такої системи мотивації є те, що вона має поточний, короткотерміновий характер, не націлена на майбутнє. У більшості вітчизняних компаній керівництво не приділяє стратегічної уваги розробці системи мотивації, яка в більшості випадків має відтінок “залатування дірок”. Прагнення працівників отримати певні блага за допомогою трудової дільності і являє собою основу механізму мотивації праці. Вивчаючи проблеми мотивації праці, необхідно звернути увагу на особливості стимулювання праці з точки зору психології людини, а саме на виявленні у працівників особистих спонукань до роботи, тобто задоволення від неї, захопленість працею, збагачення можливостей і змісту роботи.

Сьогодні через невиконання заробітною платою стимулюючої функції та відсутність реальних можливостей поліпшення соціально-економічного стану працівників підприємств-суб’єктів ЗЕД, значну вагу для зайнятих відіграють мотиваційні основи корпоративного менеджменту підприємств. Адже основою високопрофесійної організації праці та її стимулювання на фундаментальній основі є саме корпоративне управління, яке є першочерговим фактором впливу на економічний стан, а особливо зовнішньоекономічну діяльність підприємства.

Загальним фактором впливу мотивації праці на експорт продукції є зміна аспектів господарювання, удосконалення організації системи матеріального стимулювання праці з урахуванням умов, які складаються у кожному конкретному випадку. Щоб повернути заробітній платі втрачену нею стимулюючу функцію, необхідно демократизувати економічний механізм нових підприємств. Також в покращенні якостей соціально-трудових відносин важлива роль відводиться комітетам, оскільки суспільні відносини регулюються системою договорів між суб’єктами соціально-трудових відносин та інтересами найманих працівників, що захищаються насамперед профспілками.

Стимулювання персоналу на підприємствах має здійснюватись комплексно, тобто моральне заохочення та забезпечення має бути пропорційним виконаній роботі, а оплата праці – сприяти створенню умов оптимізації та підвищення ефективності мотиваційного механізму. Необхідно акумулювати творчі, інтелектуальні сили, сприяти ефективній зайнятості молоді на підприємствах, адже давно назріла потреба створити якісно новий суспільно-психологічний клімат на промислових підприємствах, який би сприяв соціально-економічним новаціям та більшій самореалізації працівників.

Головними важелями мотивації до праці є стимули, тому проблеми та перспективи їх вирішення мотивації праці розглядаються як процес стимулювання окремого працівника або групи працівників до дій, що спрямовані на досягнення індивідуальних або спільних цілей. Крім того, мотивація праці - це одна з найважливіших функцій менеджменту, спрямована на досягнення цілей підприємства через задоволення потреб його працівників. Для підтримки мотивації праці необхідно:

- систематично перевіряти тривалість перебування кожного працівника на одній посаді і здійснювати необхідне переміщення;

- збагачувати зміст роботи і розширювати її рамки;

- здійснювати активне структурне планування праці і заробітної плати, а також застосовувати гнучкі форми організації праці;

- реалізовувати нові форми взаємодії керівників і підлеглих. Головним методом мотивації праці в ринковій економіці є заробітна плата, участь працівників в акціонерній власності, в прибутку, в управлінні підприємством.

Отже, для системи мотивації потрібно формувати перш за все з огляду на власного працівника, використовуючи його як фундамент, а існуючі методи мотивації, як цеглини надбудовувати на цей фундамент. Тільки в цьому випадку система мотивації на підприємстві буде насправді дієвою. До того ж, навіщо витрачати більше коштів на мотивацію, якщо є можливість знайти вже самомотивованого працівника, а кошти і час вкладати у виховання і підкріплення цього внутрішнього почуття. В умовах ринкової економіки підприємства ЗЕД, засновані на різних формах власності, самостійно запроваджують власну організацію оплати праці в межах законодавства України, що дає змогу на рівні продуманого корпоративного управління дбати про працівників, що в майбутньому призведе до високих показників збуту продукції та досягнення максимального соціально-економічного ефекту.

Використана література:

1. Бондаренко О. О. Трудова мотивація: проблеми та розвиток.// Економіка та держава. № 4 - 2009. - С.65-66.

2. Пахулюк М. О., Нікіфорова Л. О. Генезис потреб людини // Проблеми формування нової економіки ХХІ століття. – 2009. − №3. – с. 94.