Економічні науки / 7. Облік і аудит

Ярова Ю. Ю.

Науковий керівник асист. Майстер Л. А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей як засіб контролю за достовірністю показників обліку в бюджетних установах

В Україні господарський контроль стає одним із важливих елементів ринкової економіки. Сьогодні багато його методологічних і організаційних питань потребують розробки, вдосконалення, термінового впровадження і апробації, проте проведення інвентаризацій було, є і залишається єдиним способом контролю за точністю даних, що надаються бухгалтерським обліком.

Актуальними сьогодні є питання дослідження організації і проведення інвентаризацій, документування і відображення в обліку їх результатів.

Дослідженню проблем проведення інвентаризації та визначенню її об’єктів присвячують свої праці ряд вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема: Бардаш С.В., Белов Н.Г., Бергольц Я.М., Патров В.В., Ковальов В.В., Нападовська Л.В., Новодворский В.Д., Палий В.Ф., Соколов Я.В. Серед зарубіжних вчених особливості проведення інвентаризації знайшли своє відображення в роботах Соколова Я.В., Помазкові Н.С., та інших.

Вивчення наукових робіт, дослідження діючої практики свідчать, що й досі залишаються не розкритими ряд питань, теоретичне обгрунтування і практична реалізація яких дозволила б забезпечити відповідність організації і методики інвентаризаційної роботи в установах згідно умов господарювання.

Мета інвентаризації - забезпечити достовірність даних бухгалтерського обліку і перевірити фактичну наявність запасів на підприємстві. Проводиться вона перед складанням річної фінансової звітності (не раніше 1 жовтня). ЇЇ періодичність встановлюється наказом керівника бюджетної установи, але не повинна бути рідше одного разу на рік [1]. Крім того, інвентаризація обов’язкова у випадках:

- при зміні матеріально-відповідальних осіб - на день прийомки-передачі товарно-матеріальних цінностей;

- при встановленні фактів крадіжок, зловживань чи порчі цінностей на день встановлення таких фактів;

- при пожежах, стихійних лихах, техногенних аваріях.

Під інвентаризацією слід розуміти перевірку наявності та стану об’єкту контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних. Зміст інвентаризації розкриває комплекс господарсько-правових ознак, який дозволяє відрізнити інвентаризацію від складання інвентарю, самоперевірки (як виду самоконтролю), переобліку, обміру виконаних робіт, перепису тощо [2].

Практичність інвентаризації пов’язана з наступними її функціями:

- інформаційною, тобто надання інформації про стан збереження майна для потреб управління власністю;

- контрольною, яка надає можливість перевіряти достовірність обліку шляхом порівняння облікових і фактичних даних; виявлення втрат майна;

- атестаційною, тобто відповідністю обліку положенням та загальноприйнятим принципам, підтвердження правильності відображення фактичного і облікового стану майна установи. Відповідність як ефект атестаційної функції інвентаризації визначає додаткову рису, яка очікується від бухгалтерського обліку, - правильність його ведення. Достовірність обліку відрізняється від інших рис контролю своїм нормативним характером, він є об’єктивним і підтверджує вимоги щодо його організації. Особливо це стосується достовірності складського обліку та звітності матірально-відповідальної особи.

На успіх інвентаризації в основному впливають такі чинники:

- правильне рішення власника щодо проведення інвентаризації;

- підбір кадрів, які здатні втілювати в життя рішення власника щодо об’єктивного проведення інвентаризації;

- контроль виконання - під яким розуміють постійний, груповий аналіз процесу і результатів роботи членів інвентаризаційних комісій. Це дії, які тісно пов’язані між собою [3]. Контрольні дії реалізуються як інтегральний атрибут управління власника належним йому майном. Кожен керівник, для того, щоб перевірити чи його рішення дійсно і правильно виконуються, повинен мати можливість контролювати роботу інвентаризаційних комісій. У протилежному випадку його влада, через деякий час, стане непотрібною.

В результаті дослідження доведено існування багатоцільового призначення інвентаризації та необґрунтовано-обмеженого кола завдань, що розв’язуються шляхом її проведення.

При проведенні інвентаризації слід дотримуватися ряду принципів, що формують підґрунтя інвентаризаційної роботи. До загальних принципів проведення інвентаризації слід віднести принципи раптовості, всебічності, повноти охоплення об’єктів, гласності, ефективності, оперативності, економічності, об’єктивності, точності, своєчасності, плановості, співставленості, безперервності, доцільності. До спеціальних: обов’язковості виховного впливу, оцінки результатів, дотримання матеріальної відповідальності, юридичного значення результатів, попередження порушень, документального відображення.

Сьогодні, за умов відчутного податкового тиску, який супроводжується відповідним податковим контролем, дуже часто виникають конфліктні ситуації між податковими органами і господарюючими суб’єктами. Однією з причин непорозумінь є недостатня регламентація проведення інвентаризації в ході податкової перевірки.

Вивчення причин виникнення пересортування товарів і практики проведення заліку нестач виявленими надлишками в бюджетних установах свідчить про те, що інколи залік товарів проводиться необгрунтовано, без урахування встановлених вимог. Це призводить до зростання випадків пересортування і послаблення контрольних функцій обліку. З метою усунення зазначених недоліків пропонується:

а) зробити більш жорсткими умови застосування заліку пересортування;

б) в нормативних документах про порядок проведення інвентаризації зазначати конкретні види товарів, по яких можливе проведення заліку;

в) сумову різницю в бік нестач при заліку пересортування відносити на зменшення доходу підприємства лише на підставі документу, який засвідчує неможливість встановлення вини матеріально відповідальної особи або інших осіб.

Покращення аналітичності обліку нестач і втрат є вкрай актуальним питанням і в умовах комп’ютеризації бухгалтерського обліку. Аналіз можливостей комп’ютерних програм дозволяє запропонувати структуру аналітичного обліку нестач і втрат, яка значно підвищить достовірність облікової інформації, а також розширить можливості її використання для аналізу втрат і прийняття управлінських рішень щодо недопущення їх в майбутньому, що є особливо важливим в ринкових умовах господарювання.

Отже, добре сплановані цілі і засоби, у добре сформованих структурах, за умови ефективної системи мотивування, можуть призводити до розширення обмеження сфери й інтенсивності інвентаризації як засобу контролю. Створення правильно функціонуючого інформаційного зв’язку, який забезпечує всі процеси інвентаризації, між запланованими цілями і досягнутими результатами, є тим важливим завданням, чим більш складнішою є організація та технологія проведення інвентаризації.

Література:

1. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. № 69;

2. Кузьмін Дм.Л. Суб’єкти інвентаризації та порядок їх формування // Бухгалтерія. - 2009. - №5. - С. 17-19;

3. Олійник Т.О. Інвентаризація запасів // Бухгалтерія. - 2010. - №3. - С. 116-119.