^{Економіка / Маркетинг і менеджмент}

Слободянюк Ірина Станіславівна

Науковий керівник: Підвальна Оксана Григорівна

Вінницький національний аграрний університет

Цінні папери, їх значення на ринку України

На сьогодні ринок цінних паперів України переживає не найкращі часи. Після недовгого періоду зростання та ейфорії фондовий ринок вступив у фазу рецесії та переосмислення власних перспектив. На сучасному етапі розвитку вітчизняного ринку цінних паперів для його суб’єктів, особливо для професійних торговців цінними паперами, надзвичайно важливим є усвідомлення всіх ризиків, які мають вплив на їх діяльність та створення власної, зваженої, чіткої та зрозумілої стратегії [1].

Загалом РЦП України неефективно справлявся з покладеними на них функціями забезпечення перерозподілу інвестиційних ресурсів між різними секторами економіки. Фондовий ринок, незважаючи на рекордні показники дохідності у 2007 р., відіграє незначну роль в питанні акумулювання коштів на фінансових ринках та трансформації їх в інвестиційні ресурси для реального сектора економіки. Саме тому, з урахуванням вимог сучасного етапу, нагальними є дослідження проблем сучасного розвитку ринку цінних паперів та обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення його функціонування.

Роль фондового ринку у формуванні інноваційного потенціалу економіки України та її розвитку полягає в залученні у перспективні галузі тимчасово вільних грошових ресурсів. Інвестор вкладає кошти з метою отримання доходу, який можуть забезпечити тільки рентабельні підприємства. Своєю чергою, фінансові інвестиції в певну галузь сприяють розширенню виробництва, зростанню прибутковості. Отже, фондовий ринок зумовлює формування ефективного, динамічного та конкурентоспроможного виробництва продукції, здатного економічно убезпечити Україну, що є передумовою ефективного функціонування ринку та його учасників.

Нагадаємо, що донедавна фондовий ринок України досить активно розвивався. Упродовж періоду 2000-2006 рр. його торговий обіг збільшився з

39,2 млрд грн до 492,8 млрд грн (у 12,6 раза). Одночасно торговий обіг організованого ринку цінних паперів зріс із 2,8 млрд грн до 29,5 млрд грн (у 10,5 раза), а його відношення до ВВП – з 1,6 до 5,4 % (у 3,4 раза). Динаміка загального обсягу всіх зареєстрованих в ДКЦПФР в Україні випусків цінних паперів (крім векселів) упродовж 2000-2006 рр. мала тенденцію до пришвидшеного зростання – за цей період зазначений показник зріс у 6,2 раза і наприкінці 2006 р. сягнув 291,08 млрд грн.

На думку деяких науковців, ринок цінних паперів по Україні розвивався нерівномірно. Найвагомішими чинниками нерівномірності розвитку

ринку цінних паперів можна визначити такі:

● ефективність приватизації та інвестування економічної діяльності;

● роль акціонерних товариств в системі ринку;

● рівень біржових торгів.

При цьому істотна частина видів економічної діяльності майже не була охоплена системою фондового ринку. Лише електроенергетика, фінансова діяльність, металургійна, хімічна та нафтохімічна промисловості мали достатньо високий рівень ринкових відносин з огляду на їхній особливий статус і, по суті, створили реальну передумову подальшого розвитку ринку.

Складним і непередбачуваним для ринку цінних паперів виявився 2008р. – його стрімкий ріст у попередній період змінився неочікуваним затяжним спадом, наслідки якого можна буде оцінити з часом. Це все стало наслідком світової фінансової кризи, яка розпочалася в Україні восени 2008 року. Ключові фондові індикатори світу спали на 32-49 %, російські індекси ММВБ та РТС провалилися на 67 та 73 % відповідно. Український лідер ПФТС з лідерів росту 2007 р. перетворився на аутсайдера 2008 р. і з результатом -74,33 % завершив цей рік на рівні 301,42 пункту [2].

Таким чином, розглянувши особливості формування та управління фонд цінними паперами, ми дійшли висновку, що неможливо ефективно управляти фондом. Адже на цьому етапі закладаються базові параметри, що в майбутньому будуть визначати ефективність самого фонду вцілому. Найпростішим прикладом для ілюстрації цього буде випадок із відкритим інвестиційним фондом, вкладники якого раптом вирішать вивести власні кошти із фонду (причин цього може бути багато, наприклад, падіння дохідності фондового ринку або поява нових та більш дохідних інструментів інвестування або зростання економічних ризиків). У такому випадку фонду доведеться закривати власні інвестиційні позиції, отримуючи збитки через несвоєчасність.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Д.Л. Циганюк, О.С. Степаненко Вдосконалення моделі управління портфелем цінних паперів інститутів спільного інвестування // Управління портфелем цінними паперами.- 2010.-№3.-С.23-27.

2. О.Д. Гнаткович. Напрями активізації підприємництва на ринку цінних паперів України // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − №.20.- С.169-172.