Економічні науки: 6.Маркетинг и менеджмент.

Святенко Р.А., Суслова І.Ю., к.е.н., доцент Жарлінська Р. Г.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Вплив реалізації інноваційної стратегії на фінансове планування підприємства

Інноваційний підхід має неабиякий вплив на показники фінансової діяльності підприємства як на стадії їх аналізу, так і на етапі планування на майбутні періоди. Адже саме ефективні нововведення як у виробничий процес, так і в організаційний дають змогу досягти запланованих показників діяльності підприємства. І тим самим гарантують стабільність положення на ринку та можливість освоєння нових сегментів, що призводить до розвитку та процвітання підприємства.

Сучасні умови господарювання, за яких підприємства опинилися наодинці з невизначеним зовнішнім середовищем, непередбачуваною поведінкою інших суб’єктів ринкових відносин, спонукали їх до впровадження та максимального розширення прогнозування і фінансового планування, подальшого удосконалення методології й методики розроблення як прогнозів, так і планів.

До фінансового планування вдаються як до процесу оцінки майбутніх фінансових потреб підприємства, так і для визначення того, як проводилося фінансування в минулому періоді і на що витрачені кошти. За допомогою фінансового планування і контролю менеджери підприємства можуть оцінити, наскільки відповідають його цілям застосовані прийоми фінансових розрахунків.

Реалізуючи процес фінансового планування, слід мати на увазі, що його практичною метою повинно стати економічне обґрунтування потреби в капіталі для забезпечення виконання прогнозованих обсягів операційної та інвестиційної діяльності шляхом впровадження інноваційної стратегії розвитку підприємства.

Фінансове планування інноваційного розвитку – науково-обґрунтований процес визначення джерел формування і напрямків використання інвестиційних ресурсів з метою забезпечення стабільного інноваційного розвитку.

Успішна реалізація завдань інноваційного розвитку значною мірою залежить від утворення та функціонування ефективної системи управління процесом його інвестування. Цей процес можна охарактеризувати як сукупність фінансових відносин, що виникають між суб’єктами економіки на всіх стадіях розширеного суспільно-економічного відтворення з приводу формування та спрямування потоків інвестиційних ресурсів на реалізацію інноваційних проектів. Через непродуману фінансову політику в Україні практично втрачено кошти як вітчизняних, так і іноземних приватних та інституційних інвесторів. Нині першочергове завдання держави полягає в тому, щоб забезпечити стимулювання процесів нагромадження й ефективного використання інвестиційних ресурсів відповідно до перспектив інноваційного розвитку.

Фінансове планування інноваційного розвитку представляє собою визначення основних напрямків та пропорцій інноваційної діяльності у відповідності з встановленими цілями розвитку, можливостями ресурсного забезпечення та мінливим попитом на ринку. Значення планування інновацій полягає в тому, що під час планових розрахунків забезпечується: деталізація цілей та доведення їх до структурних ланок; встановлюється склад проектів; визначається розмір необхідних інвестиційних ресурсів; проводиться узгодження послідовності та термінів реалізації окремих проектів.

Фінансове забезпечення інвестування інноваційного розвитку – це метод фінансового впливу, пов’язаний з формуванням цільових грошових фондів інвестиційних ресурсів у достатньому розмірі та їх ефективним використанням на цілі інноваційного розвитку.

Фінансове забезпечення інноваційного розвитку реалізується у формі таких методів інвестування: повне самофінансування, акціонерне фінансування, венчурне фінансування, кредитне фінансування, лізинг, селинг, бюджетне фінансування, змішане фінансування (комбінований метод).

Фінансове регулювання інноваційного розвитку – це метод фінансового впливу, пов’язаний з регламентуванням розподільчих процесів, що впливають на перерозподіл та спрямування інвестиційних ресурсів на інноваційний розвиток. Оскільки фінанси є розподільчими відносинами, то фінансові методи регулювання, по суті, базуються на розподілі доходу. Саме дефіцит фінансових ресурсів, спрямованих на інвестування інновацій, є однією з головних причин кризового стану, оскільки він призводить до спаду виробництва, нетехнологічності, неекономності. І за таких обставин відчувається потреба в державному регулюванні інноваційно-інвестиційної діяльності.

Успішна реалізація інноваційної політики підприємств вимагає втручання в їх діяльність з боку держави, адже на даному етапі характер взаємовідносин підприємств і держави носить спостережно-консультативний характер і полягає в пасивному ставленні, тобто її цікавить в більшій мірі аналіз статистичної інформації фінансового планування інноваційної діяльності, аніж реформування і впровадження нових методів її регулювання.

Незважаючи на застосування різних методик і показників, загалом світова статистика доводить існування тісної кореляції між науковими дослідженнями, інноваціями та економічним зростанням фірм і галузей. Практика країн з ринковою економікою свідчить, що чим вищий рівень фінансового планування, тим ефективнішим є управління діяльністю підприємств.

Таким чином, слід зауважити, що для забезпечення фінансової стабільності підприємств необхідно більше уваги приділяти фінансовому плануванню з тим, щоб забезпечувати виконання прогнозованих обсягів операційної та інноваційної діяльності та приймаючи до уваги науково-технічну складову потенціалу підприємства, мати варіанти перспективного розвитку компаній.

Література:

1. Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: Монографія. – К.: КНЕУ, 2003. – 394 с.

2. Біла О.Г. Фінансове планування і прогнозування. – Л.: Компакт-ЛВ, 2005

3. Гринькова В.М., Корда В.О. Фінанси підприємств: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2004

4. Управління інноваціями в сучасній організації/ Під ред. В.А.Євтушевського. – К., 2006. – 359с.