Економічні науки/ 2. Зовнішньоекономічна діяльність

Студентки Гончар Г.В., Дячук Т.М

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету, Україна

Особливості митно-тарифного регулювання ЗЕД в Україні в сучасних умовах

Одним з головних елементів зовнішньоекономічної стратегії України є вдосконалення системи митно-тарифного регулювання. Слід зазначити, що практичний аспект реалізації заходів митно-тарифного регулювання має багато проблем.

Проблемними питаннями митно-тарифного регулювання та пошуку шляхів удосконалення його механізму займаються такі вчені-дослідники: І. Бережнюк, А. Василенко, В. Ващенко, П. Венгель, А. Войцещук, О. Гребельник, О. Єгоров, І. Карамбович, В. Науменко, Ю. Наумич, П. Пашко та інші [4].

Серед таких чинників, які впливають на стан митно-тарифного регулювання в умовах сьогодення , зокрема в Україні є такі:

- значна диференціація та надмірна деталізація у розмірах ставок ввізного мита на однорідні товари;

- недосконала законодавча база, яка містить багато суперечностей та неточностей;

- наявність чималої кількості пільг із сплати ввізного мита для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та окремих галузей;

- встановлення комбінованих та специфічних ставок ввізного мита без урахування специфіки поставок товару;

- ігнорування галузевими відомствами та міністерствами основних підходів і принципів щодо підготовки законодавчих актів із питань митно-тарифного регулювання.

Головним інструментом регулювання митно-тарифної політики у сфері ЗЕД є митні тарифи [2].

Згідно Закону України « Про єдиний митний тариф » починаючи з 25 березня 2005 року відбулося зниження ставки ввізного мита на такі групи товарів: фрукти (на прикладі бананів) зменшені в 2 рази з 3% до пільгової та повної ставки; повну ставку на побутові холодильники, морозильники зменшено з 50 до 10%, а пільгову з 25 до тих самих 10%, а також взагалі скасовано ввізне мито на мобільні телефони. Відбулося збільшення ввізного мита, зокрема пільгова ставка для холодильних вітрин та прилавків зросла з 5 до 10%. Пільгова ставка на радіатори з наповненням рідиною зросла з 6 до 10%. Тобто можна прослідкувати динаміку зниження і підвищення ставки ввізного мита на різні групи товарів, що у свою чергу свідчить про нестабільність чинного законодавства [1].

Особливе занепокоєння виникає ситуація з товарами, що без обкладення податками ввозяться в рамках інвестиційних проектів технопарками. Переліки цих товарів не затверджує Кабінет Міністрів України та в більшості випадків вони не узгоджуються з профільними міністерствами.

У зв'язку з цією та іншими причинами недосконалості законодавчої бази регулювання митно-тарифної політики, на сьогоднішній день виникла необхідність внести зміни до митного кодексу України. Разом з тим, назріла необхідність у приведенні положень вітчизняних законодавчих актів з митної справи у відповідність до міжнародних конвенцій, до яких Україна приєдналась протягом останніх років, або має намір чи прагнення приєднатися найближчим часом.

В сучасних умовах розгляду нового Митного кодексу на законодавчому рівні передбачена реалізація положень щодо:

ü удосконалення організаційної та управлінської структури митних органів;

ü створення сприятливих умов та спрощення процедури перетину митного кордону;

ü удосконалення механізмів міжнародного митного співробітництва;

ü законодавчого закріплення використання електронної форми декларування;

ü удосконалення механізму здійснення митними органами пост-аудиту;

ü забезпечення використання системи аналізу ризиків (перехід від тотального до концентрованого та акцентованого контролю);

ü удосконалення правил справляння митними органами податків та зборів (обов’язкових платежів) при переміщенні товарів через митний кордон України;

ü удосконалення та уніфікації термінів та понять, що використовуються в Митному кодексі України;

ü встановлення порядку оскарження рішень, дій та бездіяльності митних органів та їх посадових осіб;

ü спрощення митних процедур для громадян, які не переміщують товари, що підлягають оподаткуванню, зокрема, в пасажирських поїздах;

ü удосконалення механізму застосування окремих форм митних декларацій, зокрема тимчасової та неповної [3].

Ми вважаємо, що для суб’єктів ЗЕД найбільш очікуваними є: удосконалення системи митних режимів; чітке законодавче врегулювання правил здійснення митної брокерської діяльності, діяльності митних складів, магазинів безмитної торгівлі та інших видів підприємницької діяльності у галузі митної справи; створення прозорої системи гарантій сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) при переміщенні товарів через митний кордон України; скасування прив’язки суб’єкта ЗЕД до місця його державної реєстрації при митному оформленні товарів; уніфіковане законодавче визначення механізму застосування гарантій при переміщенні товарів через митний кордон України; встановлення випадків, коли при виявленні порушення митних правил товари можуть бути пропущені через митний кордон України до завершення розгляду справи про таке порушення; вдосконалення процедури декларування товарів, в тому числі – можливості групування товарів, внесення змін до митної декларації та її модифікації, в разі необхідності, після завершення процедури митного оформлення; удосконалення процедури розміщення товарів на складах тимчасового зберігання, в тому числі з метою недопущення простоїв транспортних засобів перевізників.

Проектом передбачено також унесення змін до більш ніж 30 інших законодавчих актів з метою запобігання виникнення колізій між ними та Митним кодексом України.

На практиці реалізація цих нововведень, у разі прийняття нової редакції Митного кодексу, буде мати наступні позитивні наслідки:

ü максимальне наближення процедур митного контролю та оформлення до європейських та світових стандартів;

ü спрощення та прискорення митних процедур. Концентрація роботи митних органів на операціях з товарами, що мають ознаки ризикованості;

ü зменшення впливу «людського фактору» на процес та результат митного оформлення товарів;

ü підвищення рівня ефективності протидії митним правопорушенням.

Література:

1. Закон України « Про єдиний митний тариф»: за станом на 05.02.1992 // Відомості Верховної Ради. 1992. - №19. – С. 259.

2. Митний Кодекс України: Відомості Верховної Ради України . 2002. – С. 288.

3. Митна служба представила громадськості свою участь у розробці проекту змін до Митного кодексу України [Електронний ресурс] : Прес-служба АМБУ. – Режим доступу: http://www.ambu.org.ua/node/1765.

4. Перспективні напрямки розвитку митно-тарифного регулювання в Україні : [Електронний ресурс] / Новыкова К.І. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Dtr_ep/2010_1/files/EC110_30.pdf.