Экономические науки/2. Внешнеэкономическая деятельность

к.е.н. Самосьонок Л.М., Стефанова К.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Українсько-російське торговельне співробітництво

Україна належить до числа важливих торговельних партнерів Росії, займає вагоме місце у пріоритетах зовнішньої торгівлі сусідньої країни та в реалізації її експортного потенціалу.

Динаміка експортно-імпортних операцій між Україною і Російською Федерацією, відображена у табл. 1, свідчить про те, що протягом 2001-2009 рр., згідно даних Державного комітету статистики України, загальний товарооборот двох країн зріс з 9493,0 до 21730,7 млн. дол. [1]. Вивчення його структури дозволяє зробити ряд узагальнюючих висновків.

Таблиця 1

Динаміка показників українсько-російської зовнішньої торгівлі товарами протягом 2001-2009 рр. [1]

Роки	Зовнішньо-торговельний оборот (ЗТО)		Експорт з України		Імпорт в Україну		Сальдо зовнішньої торгівлі	Темп приросту експорту	Темп приросту імпорту	Темп приросту ЗТО
	млн.дол	у % до попер. року	млн.дол	у % до попер. року	млн.дол	у % до попер. року	млн.дол	у %	у %	у %
2001	9493,0	204,46	3679,5	104,66	5813,5	99,80	–2134,0	-	-	-
2002	9506,2	195,33	3189,1	86,67	6317,1	108,66	–3128,0	82,81	108,88	95,53
2003	12957,1	272,05	4311,4	135,19	8645,7	136,86	–4334,3	155,98	125,95	139,28
2004	17700,5	254	5888,7	135,76	11811,8	118,24	–5923,1	100,42	86,39	93,37
2005	20339,2	233,24	7495,8	127,34	12843,4	105,90	–5347,6	93,79	89,56	91,83
2006	22437,9	222,9	8650,7	115,5	13787,2	107,4	–5136,5	90,7	101,42	95,57
2007	29505,9	268,5	12668,3	146,4	16837,6	122,1	–4169,3	126,75	113,69	120,46
2008	35149,7	239,5	15735,5	124,2	19414,2	115,3	–3678,6	84,84	94,43	89,2
2009	21730,7	122,2	8495,0	54,0	13235,7	68,2	−4740,7	43,48	59,15	51,02

По-перше, упродовж 2001-2009 рр. двостороння торгівля України і Російської Федерації розвивалася вкрай нерівномірно. Динамічне зниження торговельних оборотів двох країн почалося у 1997 р., коли Росія позбавила Україну режиму найбільшого сприяння, запровадивши ряд дискримінаційних заходів у торгівлі з Україною, а саме введення з 1996 р. ввізних мит на цукор і підакцизні товари, а також ПДВ на всі товари українського походження. З урахуванням фінансової кризи 1998 р. наслідком цього стало скорочення загального українсько-російського товарообігу упродовж 1996-1999 рр. Більш стрімке, порівняно з імпортом, скорочення експортних поставок України на російський ринок призвело до зростання негативного сальдо в українсько-російській торгівлі товарами.

Українсько-російська торгівля стабілізувалася починаючи з 2000 р., і вийшла на траєкторію поступового нарощення обсягів. Упродовж 2002-2007 рр. темп приросту взаємних експортно-імпортні поставок зріс з 95,53% до 120,46%.

По-друге, торговельний баланс України з Російською Федерацією упродовж 2001-2009 рр. стабільно складається на користь Росії. Так, обсяги загального товарообороту між країнами досягалися в основному за рахунок російського імпорту в Україну, що спричинило хронічну дефіцитність та стабільність від’ємного сальдо торгівлі України з Росією. За вказаний період воно зросло з 2134,0 до 4740,7 млн. дол., досягнувши найвищого показника у 5923,1 млн. дол. у 2004 р. Якщо протягом 2001-2008 рр. експорт українських товарів у Росію збільшився з 104,66% до 124,2%, досягнувши найвищого показника у 146,4% у 2008 р., то імпорт — з 99,80% до 115,3%, що є не дуже гарним показником [2].

Також слід відмітити різке скорочення загального товарообороту двох країн з 239,5% у 2008 р. до 122,2% у 2009 р. через газовий конфлікт між Росією та Україною.

Таким чином, Україна є залежною від імпорту з Росії більшою мірою, ніж від експорту в Росію. Нинішнє українсько-російське економічне співробітництво у торговельній сфері не вичерпує потенціалу цієї форми міждержавної взаємодії країн. Основними напрямками його вдосконалення в контексті реалізації Україною національного експортного потенціалу є наступні:

1) коригування структури українського експорту в напрямку збільшення питомої частки в ньому товарів з високою доданою вартістю (продукції машинобудування, приладів, електротехніки, наукоємної продукції та ін.);

2) надання урядом України технічної допомоги своїм експортерам, які постачають свою продукцію на російський ринок з використанням фінансово-економічних, нормативно-правових та організаційних важелів [3];

3) усунення тарифних і нетарифних, а також фіскальних бар'єрів, які перешкоджають збільшенню масштабів торговельного обміну між двома країнами;

4) оптимізацію умов, пов'язаних із закупівлею в Росії стратегічних енергоресурсів (нафта, газ, ядерне паливо та ін.).

Література:

1. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс] Режим доступу: <www.ukrstat.gov.ua>

2. Столярчук Я. М. Розвиток українсько-російського торговельного співробітництва у контексті європейської політико-економічної інтеграції [Електронний ресурс] Режим доступу: <http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Etp/2008_21/Stolyarchuk.pdf>

3. Порох А.М. Українсько-російське економічне співробітництво в контексті реалізації національних інтересів [Електронний ресурс] Режим доступу: <http://librar.org.ua/sections_load.php?s=business_economic_science&id=7053>