Державний борг в умовах світової економічної кризи: причини та шляхи оптимізації

 

Проблема державного боргу  набула актуальності у другій половині ХХ ст. , коли держави  стали неспроможними  акумулювати у бюджеті достатні фінансові ресурси для використання своїх функцій і почали застосовувати боргову політику, позичаючи на внутрішньому та зовнішньому ринках. Як відомо, на сьогодні, проблема державного боргу є однією з основних, тому тема дослідження є актуальною  та потребує подальшого вивчення. Використання державою у своїй фінансовій політиці залучення коштів на кредитній основі веде до формування державного боргу і це зумовлює необхідність у розробленні системи управління даним боргом.

Теоретико-методологічні й економіко-практичні аспекти вивчення даної проблеми розглянуто у працях таких вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, як О.Д. Василика, А.С. Гальчинського,  О.Ю. Сови, Ю.Р. Федосова,  О. М. Шарова та  інших [1-5].

Метою даної роботи є висвітлення проблеми державного боргу в період економічної кризи, причини  виникнення та шляхів його зменшення.

Головними завданнями роботи є:

-         дослідження  суті поняття  «Державний борг»;

-        виявлення економічних передумов формування державного боргу;

-        аналіз статистичних даних державного боргу в таких країнах як США, Японія, ЄС;

-        обгрунтування шляхів оптимізації управління державним боргом.

В умовах економічної кризи значно посилюється роль та значення такого елемента державних фінансів як державний борг. Державний борг - це загальний розмір, накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вилученням бюджетних надлишків [2].

Державний борг є звичайним явищем в житті будь-якої країни, оскільки пов'язаний з економічними процесами, що протікають в ній. Слід зазначити, що державний борг гальмує суспільне виробництво, обмежує розвиток економічних процесів і в кінцевому рахунку не дозволяє ефективно розвиватися країні. Великий тягар лягає на державний бюджет. Він постійно знаходиться у кризі, яка чим раз більше поглиблюється. Це й зумовлює формування в економіках країн значної частини внутрішнього боргу, який дедалі більше зростає, що в умовах світової економічної кризи є загрозливим явищем для економічної стабільності країни [3].

Причини загострення проблеми держаного боргу в умовах економічної кризи пов’язані з бажанням зупинити падіння світової економіки. Уряди країн вдалися до гігантських потоків державних грошей (в середньому 8% від світового ВВП), які держава вливала в економіку, щоб врятувати банкрутуючі банки, іпотечних гігантів і «стовпів» економіки, таких як «General Motors», «Bank of Amerіca», «Lehman Brothers» це тільки в США, не говоричи вже про Європейський Союз та Японію.   Просто надруковані і оформлені у вигляді держборгів на покриття дефіциту держбюджетів ці гроші затягнули економіку країн в боргові ями. Наприклад, за даними Міністерства фінансів США, станом на 2010 рік зовнішній борг Америки становить 90% від ВВП або 13 трлн дол., борг влади Японії в 2009 фінансовому році досяг рекордної позначки, впритул наблизившись до 9,6 трильйонів доларів або 200% від ВВП, а Європейська комісія опублікувала короткостроковий прогноз, згідно з яким державний борг в країнах ЄС зросте до 84% в 2010 р. і до 88,2%, - в 2011 р [7,8].

Отже, зростання боргу в умовах кризи є наслідком санаційних заходів урядів країн своїх економік, що знаходять своє місце в бюджетних дефіцитах, за рахунок чого і призводить до зростання боргів. Тому можна сказати, що існує позитивний взаємозв’язок між розмірами бюджетного дефіциту і державного боргу. Бюджетний дефіцит збільшує державний борг, а зростання боргу, в свою чергу, потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує бюджетний дефіцит [1].

Можна зробити висновок, що причиною появи  загрозливого розміру державного боргу у провідних економіках світу є тривале існування бюджетних дефіцитів пов’язане  з необхідністю здійснення значних державних вкладень в розвиток економіки та незабезпечення відповідних джерел покриття їх.

 Зрозуміло, що з виникненням необхідності здійснення державних вкладень в економіку, з’являється з часом  необхідність у оптимізації державного боргу. Оптимізація державного боргу можлива декількома способами: (використання золотовалютних резервів, рефінансування, емісія), проте саме ефективний спосіб полягає у зменшенні бюджетних дефіцитів тобто збалансування дохідної і видаткової частини, що можливе шляхом скорочення видатків, накопичення заборгованості (прострочення платежів по боргах або за куплені товари), а також за рахунок підвищення податків [4].

Проте на нашу думку, питання полягає не тільки у збалансуванні державного бюджету, а в тому, щоб бюджет балансував економіку. Проблема пов’язується з переходом держави від пасивної до активної бюджетної політики. Вчені Шаров О. М. та Колот О.А. вважають, що потреба в погашенні сучасних боргів відсутня, оскільки відбувається постійний розвиток економіки. Держава за допомогою державного регулювання повинна здійснювати управління державним боргом, розмір якого потрібно пов’язувати з обсягами ВВП. На їхній погляд, немає необхідності скорочувати державний борг (не говорячи вже про повну його ліквідацію), оскільки в разі нездатності проводити своєчасні виплати за борговими зобов'язаннями або виконувати інші умови договору позики, уряди країн можуть оголосити про дефолт тобто відмовитись від власних боргових зобов'язань. В результаті чого борги країни списуються, анулюються, а уряди країн, відмовившись від зобов’язань,  продовжують існувати. Проте наслідки від дефолту ( зростання інфляції, спад виробництва, погіршення соціально-економічної ситуації в країні) настільки негативні для економіки, що оголошення про дефолт є крайнім заходом у  погашенні боргів країни  [3,4].

 Ми вважаємо, що зменшувати розміри державного боргу потрібно, а саме за допомогою   балансування  економіки, що сприяє економічному зростанню, адже саме економічне зростання є шляхом до стабілізації або ліквідації державного боргу, що знаходить відображення в зменшення негативного впливу бюджетного дефіциту на його розміри. Проте, в умовах кризи, економічне зростання можливе тільки за допомогою прийняття урядами країн пакету стимуляційних заходів, що забезпечують підтримку важливих галузей економіки та фінансового сектору країни в умовах стагнації.

В даний момент стимулювання економіки життєво необхідне для відновлення світової економіки. Проте урядам країн США, Японії та ЄС необхідно бути пильними, пригадати уроки минулого і не допускати утворення загрозливого розміру  бюджетних дефіцитів, що мають вплив на розмір державного боргу, а для поліпшення стійкості державного боргу, на нашу думку, потрібно  скорочувати річний дефіцит бюджету на 0,5% ВВП протягом десятиліття [6]. Таку ж думку висловили експерти Лісабонської ради і Allianz Group, які стверджують, що для того, щоб подолати рекордне зростання державного боргу, уряди країн Євросоюзу повинні починаючи з 2011 р. щороку скорочувати бюджетні видатки на 2%, це стосується головним чином зменшення бюджетних витрат, у тому числі видатків на соціально-економічні програми, та збільшення дохідної частини за рахунок підвищення податкового навантаження.

Отже, можна сказати, що основною причиною появи і збільшення державного боргу країни є циклічні бюджетні дефіцити, які виникають  внаслідок розбалансування  дохідної  і видаткової частини бюджету, саме тривалі дефіцити таких економік як США, Японія і країн Європейського Союзу призвело до загострення не тільки внутрішньої економічної безпеки, а й безпеки світового суспільства. Одним із шляхів оптимізації державного боргу є зменшення бюджетного дефіциту в наслідок скорочення видатків,  використання бюджету як засобу збалансування економіки.

 

 

Список використаних джерел

 

1.     Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. / Василик О.Д. - К.: НІОС. - 2000. - 416 с.

2.     Основи економічних знань: Навч. посіб. / А.С. Гальчинський, П.С. Єщенко, Ю.І. Палкін. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., 2002. – 543 с.

3.     Шаров О. М., Вибір стратегії управління державним боргом // Світ фінансів. - 2008. - №1(14). - С.7-9.

4.     Федосов В. М., Колот О.А.  Управління державним боргом у контексті ризик-менеджменту // Фінанси України. - 2008. - №3. - С.3-33.

5.     Сова О.Ю. Проблема дефіцитності державного бюджету і шляхи її розв’язання // Фінанси України, 2004. - №5. – С. 14-25.

6.     Вахненко Т.П. Особливості формування державного боргу та управління його складовими в період фінансової кризи// Фінанси України. – 2009. -  №6. – С. 14-28. 

7.     Довідка про державний борг США [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.treasurydirect.gov/govt/reports/pd/feddebt/feddebt_daily.htm.

8.     Офіційний сайт міністерства фінансів Японії- http://www.mof.go.jp/english/index.htm.