Державний
борг в умовах світової економічної кризи: причини та шляхи оптимізації
Проблема державного
боргу набула актуальності у другій
половині ХХ ст. , коли держави стали
неспроможними акумулювати у бюджеті
достатні фінансові ресурси для використання своїх функцій і почали
застосовувати боргову політику, позичаючи на внутрішньому та зовнішньому
ринках. Як відомо, на сьогодні, проблема державного боргу є однією з основних,
тому тема дослідження є актуальною та потребує подальшого вивчення. Використання
державою у своїй фінансовій політиці залучення коштів на кредитній основі веде
до формування державного боргу і це зумовлює необхідність у розробленні системи
управління даним боргом.
Теоретико-методологічні
й економіко-практичні аспекти вивчення даної проблеми розглянуто у працях таких
вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, як О.Д. Василика, А.С.
Гальчинського, О.Ю. Сови, Ю.Р.
Федосова, О. М. Шарова та інших [1-5].
Метою даної роботи є
висвітлення проблеми державного боргу в період економічної кризи, причини виникнення та шляхів його зменшення.
Головними завданнями
роботи є:
- дослідження суті поняття «Державний
борг»;
- виявлення економічних передумов
формування державного боргу;
- аналіз статистичних даних державного
боргу в таких країнах як США, Японія, ЄС;
- обгрунтування шляхів оптимізації
управління державним боргом.
В умовах економічної
кризи значно посилюється роль та значення такого елемента державних фінансів як
державний борг. Державний борг - це загальний розмір, накопиченої
заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі
минулих бюджетних дефіцитів за вилученням бюджетних надлишків [2].
Державний борг є
звичайним явищем в житті будь-якої країни, оскільки пов'язаний з економічними
процесами, що протікають в ній. Слід зазначити, що державний борг гальмує
суспільне виробництво, обмежує розвиток економічних процесів і в кінцевому
рахунку не дозволяє ефективно розвиватися країні. Великий тягар лягає на
державний бюджет. Він постійно знаходиться у кризі, яка чим раз більше
поглиблюється. Це й зумовлює формування в економіках країн значної частини
внутрішнього боргу, який дедалі більше зростає, що в умовах світової
економічної кризи є загрозливим явищем для економічної стабільності країни [3].
Причини загострення
проблеми держаного боргу в умовах економічної кризи пов’язані з бажанням
зупинити падіння світової економіки. Уряди країн вдалися до гігантських потоків
державних грошей (в середньому 8% від світового ВВП), які держава вливала в
економіку, щоб врятувати банкрутуючі банки, іпотечних гігантів і «стовпів»
економіки, таких як «General Motors», «Bank of Amerіca»,
«Lehman Brothers» це тільки в США, не говоричи вже про Європейський Союз та
Японію. Просто надруковані і оформлені
у вигляді держборгів на покриття дефіциту держбюджетів ці гроші затягнули
економіку країн в боргові ями. Наприклад, за даними Міністерства фінансів США,
станом на 2010 рік зовнішній борг Америки становить 90% від ВВП або 13 трлн
дол., борг влади Японії в 2009 фінансовому році досяг рекордної позначки,
впритул наблизившись до 9,6 трильйонів доларів або 200% від ВВП, а Європейська
комісія опублікувала короткостроковий прогноз, згідно з яким державний борг в
країнах ЄС зросте до 84% в 2010 р. і до 88,2%, - в 2011 р [7,8].
Отже, зростання
боргу в умовах кризи є наслідком санаційних заходів урядів країн своїх
економік, що знаходять своє місце в бюджетних дефіцитах, за рахунок чого і
призводить до зростання боргів. Тому можна сказати, що існує позитивний
взаємозв’язок між розмірами бюджетного дефіциту і державного боргу. Бюджетний
дефіцит збільшує державний борг, а зростання боргу, в свою чергу, потребує
додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує бюджетний
дефіцит [1].
Можна зробити
висновок, що причиною появи загрозливого
розміру державного боргу у провідних економіках світу є тривале існування
бюджетних дефіцитів пов’язане з
необхідністю здійснення значних державних вкладень в розвиток економіки та
незабезпечення відповідних джерел покриття їх.
Зрозуміло, що з виникненням необхідності
здійснення державних вкладень в економіку, з’являється з часом необхідність у оптимізації державного боргу.
Оптимізація державного боргу можлива декількома способами: (використання золотовалютних
резервів, рефінансування, емісія), проте саме ефективний спосіб полягає у
зменшенні бюджетних дефіцитів тобто збалансування дохідної і видаткової
частини, що можливе шляхом скорочення видатків, накопичення заборгованості
(прострочення платежів по боргах або за куплені товари), а також за рахунок
підвищення податків [4].
Проте на нашу думку,
питання полягає не тільки у збалансуванні державного бюджету, а в тому, щоб
бюджет балансував економіку. Проблема пов’язується з переходом держави від
пасивної до активної бюджетної політики. Вчені Шаров О. М. та Колот О.А.
вважають, що потреба в погашенні сучасних боргів відсутня, оскільки
відбувається постійний розвиток економіки. Держава за допомогою державного
регулювання повинна здійснювати управління державним боргом, розмір якого
потрібно пов’язувати з обсягами ВВП. На їхній погляд, немає необхідності
скорочувати державний борг (не говорячи вже про повну його ліквідацію),
оскільки в разі нездатності проводити своєчасні виплати за борговими
зобов'язаннями або виконувати інші умови договору позики, уряди країн можуть
оголосити про дефолт тобто відмовитись від власних боргових зобов'язань. В
результаті чого борги країни списуються, анулюються, а уряди країн,
відмовившись від зобов’язань,
продовжують існувати. Проте наслідки від дефолту ( зростання інфляції,
спад виробництва, погіршення соціально-економічної ситуації в країні) настільки
негативні для економіки, що оголошення про дефолт є крайнім заходом у погашенні боргів країни [3,4].
Ми вважаємо, що зменшувати розміри державного
боргу потрібно, а саме за допомогою
балансування економіки, що
сприяє економічному зростанню, адже саме економічне зростання є шляхом до
стабілізації або ліквідації державного боргу, що знаходить відображення в
зменшення негативного впливу бюджетного дефіциту на його розміри. Проте, в
умовах кризи, економічне зростання можливе тільки за допомогою прийняття
урядами країн пакету стимуляційних заходів, що забезпечують підтримку важливих
галузей економіки та фінансового сектору країни в умовах стагнації.
В даний момент стимулювання
економіки життєво необхідне для відновлення світової економіки. Проте урядам
країн США, Японії та ЄС необхідно бути пильними, пригадати уроки минулого і не
допускати утворення загрозливого розміру
бюджетних дефіцитів, що мають вплив на розмір державного боргу, а для
поліпшення стійкості державного боргу, на нашу думку, потрібно скорочувати річний дефіцит бюджету на 0,5%
ВВП протягом десятиліття [6]. Таку ж думку висловили експерти Лісабонської ради
і Allianz Group, які стверджують, що для того, щоб подолати рекордне зростання
державного боргу, уряди країн Євросоюзу повинні починаючи з 2011 р. щороку
скорочувати бюджетні видатки на 2%, це стосується головним чином зменшення
бюджетних витрат, у тому числі видатків на соціально-економічні програми, та
збільшення дохідної частини за рахунок підвищення податкового навантаження.
Отже, можна сказати,
що основною причиною появи і збільшення державного боргу країни є циклічні
бюджетні дефіцити, які виникають
внаслідок розбалансування
дохідної і видаткової частини
бюджету, саме тривалі дефіцити таких економік як США, Японія і країн
Європейського Союзу призвело до загострення не тільки внутрішньої економічної
безпеки, а й безпеки світового суспільства. Одним із шляхів оптимізації
державного боргу є зменшення бюджетного дефіциту в наслідок скорочення
видатків, використання бюджету як
засобу збалансування економіки.
Список
використаних джерел
1. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. / Василик О.Д. - К.: НІОС. - 2000.
- 416 с.
2. Основи економічних знань: Навч. посіб. / А.С. Гальчинський, П.С. Єщенко,
Ю.І. Палкін. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., 2002. – 543 с.
3. Шаров О. М., Вибір стратегії управління державним боргом // Світ фінансів.
- 2008. - №1(14). - С.7-9.
4. Федосов В. М., Колот О.А. Управління
державним боргом у контексті ризик-менеджменту // Фінанси України. - 2008. -
№3. - С.3-33.
5. Сова О.Ю. Проблема дефіцитності державного бюджету і шляхи її розв’язання
// Фінанси України, 2004. - №5. – С. 14-25.
6. Вахненко Т.П. Особливості формування державного боргу та управління його
складовими в період фінансової кризи// Фінанси України. – 2009. - №6. – С. 14-28.
7. Довідка про державний борг США [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http:// www.treasurydirect.gov/govt/reports/pd/feddebt/feddebt_daily.htm.
8. Офіційний сайт міністерства фінансів Японії- http://www.mof.go.jp/english/index.htm.