Економічні науки / 15. Державне регулювання економіки Доц. Проскуряков К. I., Ліщук С. А., Черниш Я. В.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

Обов'язкова накопичувальна система - потужний інвестиційний

потенціал економіки України

Пенсійне забезпечення - важлива складова системи соціального захисту населення як нинішніх пенсіонерів, так і працюючих громадян, які повинні в процесі трудової діяльності заробити гідну пенсію. Сьогодні частка пенсіонерів у складі населення України становить 28,6%, а за прогнозами, у 2015 р. сягне 31%. Соціальна значущість ефективного функціонування пенсійної системи настільки велика, що реформування її не може бути предметом розгляду лише вузьких спеціалістів. Реформування пенсійної системи є складним процесом, насиченим соціальними ризиками. Запровадження обов'язкової накопичувальної системи означає, що велика частина коштів, що забезпечить майбутній пенсійний дохід українців, буде інвестуватися в українські ринки капіталу з метою отримання інвестдоходу в довгостроковій перспективі. Диверсифікуючи джерела пенсійних заощаджень українців, держава зможе ефективніше вирішити нагальну проблему належного забезпечення їх майбутнього.

Серед вітчизняних учених, які приділяють значну увагу теоретико-методологічним та практичним аспектам пенсійного забезпечення, варто виділити: В.Бессараба, І.Гнибіденка, Б.Зайчука, Е.Лібанову, Б.Надточій, А.Нечай, М.Папієва, В.Яценко. Аналіз наукових публікацій свідчить, що ступінь вивчення проблеми запровадження в Україні обов'язкової накопичувальної пенсійної системи в умовах фінансово-економічної кризи не можна вважати достатнім і тому вона потребує подальших досліджень[3].

Запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування дасть можливість установити безпосередній зв'язок між сплатою внесків та розміром пенсій, скоротити майбутні видатки солідарної пенсійної , пропонує три моделі зниження коефіцієнта зміщення, і вибір потрібно зробити в найближчі строки.

Вибір перший: «жертва» — пенсіонери. Ми намагаємося утримати бездефіцитність Пенсійного фонду, залишаючи ставку внесків на пенсійне страхування на сучасному рівні (35,2%). Що ми отримаємо? Коефіцієнт зміщення заробітку пенсіями (страхова частина) знизиться із сучасних 40 до 35% у 2025 році та до 28% у 2050-му. Поширення бідності пенсіонерів відносно працюючого населення абсолютно неминуче.

Другий варіант — «жертвуємо» роботодавцями. Ми намагаємося підтримати коефіцієнт зміщення на рівні 40%, але мусимо підвищувати розмір ставки внеску. Результат: сумарну ставку внеску на пенсійне страхування доведеться підвищити до 40% у 2025 році та до 50% — у 2050-му. Це означає збільшення фіскального тягаря на фонд заробітної плати, практично неминучу подальшу тінізацію трудових відносин та оплати праці, а у випадку перерозподілу додаткового внеску на працівників — зниження реальної заробітної плати.

Третій варіант. Ми утримуємо незмінними розмір пенсійного збору та коефіцієнта зміщення, а дефіцит Пенсійного фонду покриваємо за рахунок коштів державного бюджету. Результат: у 2025 році державний бюджет муситиме заміщувати своїми коштами 12%, а у 2050-му — 30% обсягу втрачених страхових внесків[2].

Водночас не варто, переоцінювати можливості накопичувальних пенсійних систем. Вони дуже залежні від таких економічних ризиків, як рівень інфляції, ставки інвестиційного доходу, стабільність фондового ринку, а також від демографічних процесів - зокрема зростання тривалості життя у пенсійному віці. У результаті аналізу здійснених заходів з реформування пенсійної системи, стає очевидним необхідність як значної активізації процесів подальшого проведення реформи, так і їх корегування з урахуванням накопиченого досвіду та соціально-економічного стану в країні. При цьому головним напрямом подальшого реформування пенсійної системи має стати значне посилення ролі накопичувальних складових пенсійної системи, забезпечення належного рівня заміщення заробітної плати пенсією та мобілізації довгострокових інвестиційних ресурсів, необхідних для модернізації вітчизняної економіки і, як наслідок, зростання бази справляння страхових внесків.

На відміну від існуючої солідарної системи, де сплачені працюючим населенням внески йдуть на виплату пенсій наявному поколінню пенсіонерів, накопичувальна система передбачає капіталізацію внесків. Внески, сплачені до накопичувального фонду, вкладатимуться в різноманітні інвестиційні проекти, що має убезпечити їх від інфляції і сприятиме піднесенню економіки. Перевагою накопичувальної системи є також право приватної власності на акумульовані кошти, тобто вони будуть виплачені застрахованій особі протягом певного періоду після досягнення пенсійного віку або успадковані її родиною. Два із варіантів моделі передбачають створення єдиного Накопичувального пенсійного фонду, а два варіанти - спрямування обов'язкових страхових внесків лише до недержавних пенсійних фондів. Варіант законопроекту, який прийнятий Верховною Радою України у першому читанні, передбачає можливість вибору недержавних пенсійних фондів учасниками другого рівня через певний час -через 11 років з дня запровадження сплати внесків до другого рівня. Три інші варіанти моделі передбачають спрямування коштів до недержавних пенсійних фондів одразу, з дати запровадження сплати внесків до другого рівня.

Кожна із моделей визначає різну категорію осіб, які будуть учасниками другого рівня. Перша модель визначає учасниками другого рівня осіб, які на день запровадження другого рівня не досягли 40 років. Друга модель - осіб, яким у попередньому році запровадження другого рівня виповнилося 39 років. Також передбачається, що кожного наступного року поступово до другого рівня будуть включатись все молодші особи. Третя модель визначає учасниками другого рівня лише осіб, які вперше приступають до роботи, тобто зовсім молодих осіб. Четверта модель передбачає учасниками другого рівня осіб, які на момент запровадження другого рівня не досягли 25 років. А для осіб у віці 25-40 років надається право самим приймати рішення щодо участі у другому рівні.

Розмір страхових внесків визначається у межах 7%. При цьому передбачається або щорічне поступове збільшення розміру внесків з 2% до 7% або сплата страхових внесків до другого рівня одразу у розмірі 7%. Можна провести аналіз відрахувань до накопичувальної системи. Наприклад, якщо в 2009 році до ПФ становлять 102 млрд. грн., то можна визначити при інвестиційному потенціалі 7%, що до накопичувальної системи надійшло 21,7 млрд. грн..З урахуванням росту середньої заробітної плати по економіці у 1,5 % та періоду накопичення 20 років, неважко визначити, що інвестиції за 20 років склали б 308 тис. грн., а це значний вклад майбутнього пенсіонера на майбутнє [1].

Адміністрування Накопичувального пенсійного фонду здійснюватиме Пенсійний фонд України. На Пенсійний фонд України покладається функція збору обов'язкових страхових внесків до другого рівня та контролю за своєчасністю та повнотою їх сплати.

Для того, щоб запровадження обов'язкової накопичувальної пенсійної системи стало дієвим інструментом соціального захисту українських громадян, необхідна практична реалізація пенсійної реформи, яка містить соціальні, економічні, демографічні, фінансові та політичні складові. Вирішення зазначеного питання неможливе без комплексного підходу, коли темпи і параметри пенсійної реформи мають бути узгоджені з темпами економічного розвитку держави, реформами рівня життя і доходів населення, податкової реформи, розвитком фондового ринку тощо. На нашу думку, здійснення пенсійної реформи насамперед потребує державно-управлінського впливу на інституційну сферу; у фінансово-економічній сфері; у соціальній сфері (проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи для різних вікових груп населення щодо прав і обов'язків учасників нової пенсійної системи, підвищення фінансової та правової обізнаності населення у питаннях пенсійного забезпечення, подолання недовіри до недержавного сегмента пенсійної системи тощо).

Література:

1. Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування : Закон України // Уряд, кур'єр. - 14 серп. - 2003. - № 150.

2. Яценко Н. Пенсійна реформа: що заважає? / Н. Яценко, Ю. Сколотяний // Дзеркало тижня, 2010. - 12 (792).- 27 березня - 2 квітня.

3. http://www.pension.kiev.ua/pillar2/