Анциферова Н. А., Арцибашева Ю. А.

Донецький національний університет економіки та управління імені Михайла Туган-Барановського

СУЧАСНІ УМОВИ ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ В УКРАЇНІ.

В умовах кардинального реформування система освіти потребує відповідних змін до чинної практики фінансування освіти в України. Освіта є важливим чинником модернізації суспільства і забезпечення конкурентоспроможності економіки.

Актуальність теми пов’язана з тим, що в сучасних умовах вищій освіті України властиве незадовільний рівень бюджетного фінансування, хоча він має динаміку до зростання. На сьогодні обсяги бюджетного фінансування на вищу освіту є нестабільними і залежать від чинної ситуації в країні. Системі вищої освіти в Україні характерні такі риси: недостатність і обмеженість фінансування; жорсткий контроль за формуванням кошторисів доходів і видатків, а так само витрата коштів з його статей; невідповідність фінансування сучасним вимогам.

В наш час фінансування освіти повинно мати стратегічно - цілеспрямований характер, переслідувати певні цілі і напрями фінансування. Сьогодні кошти на фінансування освіти виділяються з Державного бюджету України. При цьому форми та напрями фінансування не відповідають певним критеріям і нормативам. У сучасних умовах фінансової нестабільності напрямки фінансування необхідно класифікувати за певними ознаками:

1. Залежно від типу ВНЗ:

¾ ВНЗ, які мають статус національних (фінансуються за окремими нормативами, які встановлює Кабінет міністрів України);

¾ Інші державні ВНЗ (фінансуються Міністерством освіти і науки України за показниками минулих років).

2. Залежно від форм власності:

¾ Державні ВНЗ (фінансується коштами Державного бюджету України через Міністерство освіти і науки України);

¾ Приватні ВУЗи (фінансуються власниками).

3. У залежності від методу фінансування:

¾ На основі науково-обгрунтованих нормативів;

¾ За результатами діяльності ВНЗ (кількість червоних дипломів, кількісні та якісні показники чисельності студентів, стан успішності);

¾ На підставі показників минулих років.

4. Фінансування по галузях: педагогічні спеціальності, технічні, медичні, гуманітарні та інші.

5. По регіонах [1].

Система бюджетного фінансування повинна постійно вдосконалюватися, або більш повно відповідати існуючим потребам економіки.

Ефективність використання фінансових ресурсів, спрямованих в освіту, забезпечується на основі встановлення та неухильного дотримання базових принципів його фінансування:

- Поступовим переходом до формування державних та місцевих бюджетів в галузі освіти на основі встановлених нормативів на одного учня;

- Чітким розмежуванням використання бюджетного і позабюджетного фінансування діяльності навчальних закладів і т. д. [2].

Законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Згідно зі ст. 61 Закону України «Про освіту», держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не менше 10% національного доходу. Однак реальне фінансування значно менше. Проблема фінансування освіти ускладнюється через недосконалість бюджетної системи, зокрема відсутність дієвих механізмів поповнення місцевих бюджетів. Передача навчальних закладів на фінансування місцевим бюджетам в умовах затяжної економічної кризи зумовила погіршення їх матеріально-технічної бази.

Протягом останніх 10 років для України характерним є зростання кількості вузів ІІІ-ІV рівня акредитації та студентів у них. Тоді як у 2003-2004 рр. діяло 1009 вищих навчальних закладів, у тому числі 670 - І-ІІ рівня акредитації, 339 - ІІІ-ІV рівня акредитації. Такі зміни обумовлені процесами ліквідації або ж об'єднання державних вузів І-ІІ рівня акредитації та розширенням мережі закладів недержавної форми власності.

Кількість студентів в той же час у ВНЗ І-ІІ рівня акредитації скоротилося на 24,7 тис.чол. (На 4%) і склало 529,9 тис., у вузах ІІІ-ІV рівня акредитації зросла на 921,0 тис. (на 98,8%) до +1843,8 тис. чол. Таким чином, кількість студентів, які здобувають освіту за кошти державного та місцевих бюджетів у вузах ІІІ-ІV рівня акредитації становить 146 чол. на 10 тис. населення, І-ІІ рівня акредитації - 63 чол. (Цільової норматив відповідно 180 і 100 чол.). Більшість молоді здобувають освіту за рахунок фізичних і юридичних осіб.

Підбиваючи підсумки вирішення перелічених проблем дозволить підвищити економічну ефективність системи освіти, відповідним чином забезпечити формування освітнього рівня населення і зростання на цій основі доходів громадян і валового продукту держави [3].

Таким чином, фінансування освіти в Україні має бути цілеспрямованим, стабільним і прозорим. Частка фінансування освіти має становити не менше 10% від ВВП країни, а так само фінансування деяких установ освіта повинна здійснюватися з місцевих бюджетів. Так само не мало важливу роль у фінансуванні ВНЗ займає рівень його акредитації, а так само статус національного. Для більшого надходження коштів до ВНЗ необхідно так само переглядати закони, в яких регламентується дана сфера фінансових відносин.

Література:

1. Л. М. Яременко. Напрями удосконалення механізму Фінансування віщої ОСВІТИ в Україні. Журнал «Формування ринкових відносін в Україні» № 7, - 2007.

2. Освіта в СНД: Проблеми і перспективи. Національна доповідь "Розвиток системи освіти в Україні в 1995-2004 рр.." № 1, - 2005.

3. Ж.В. Семчук. Тенденції трансформації системи освіти в України. ЛУБіП, - 2007 р.