Вітісова М.Д., Волкогон Ю.Г.
ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського
Податковий контроль як
складова державного
регулювання економіки. Сутність, методи і форми податкового контролю
Державний податковий контроль є суттєвим елементом
державного регулювання економіки й обов'язковою умовою ефективного
функціонування фінансової системи та
економіки країни в цілому. Його основна мета – сприяння реалізації податкової
політики держави в процесі формування і використання бюджетів різних рівнів і
цільових державних фондів.
Податки – це одне із
проявів суверенітету держави. Цим вони
відрізняються від інших державних доходів, таких як доходи від позик,
використання державного майна та ін. Право стягувати податки завжди було одним
із суверенних прав держави, також як і випуск грошей, державних цінних паперів
та здійснення правосуддя. З цього випливає, що перелік податків, методика їх
обчислення, порядок сплати та методи контролю за дотримання податкового
законодавства встановлюються в однобічному порядку[1].
Податковий контроль
як елемент керування процесом оподатку
вання є необхідною умовою існування ефективної податкової системи. Він
покликаний забезпечити зв'язок платників податків з органами державного
управління, що наділені особливими правами і повноваженнями з усіх питань
оподаткування. Податковий контроль – це завершальна стадія керування
оподаткуванням, і одночасно – один з елементів планування податкових доходів
бюджету. Він внутрішньо властивий будь
– якій державі.
Податкові контрольні
дії охоплюють усю систему оподаткування, а також здійснюються в розрізі окремих
податків, податкових груп, груп платників,територій тощо. До об'єкта
податкового контролю належать: правильність обчислення податкового платежу,
своєчасне і повне його перерахування, здійснення інших дій, безпосередньо
пов'язаних податкових обов'язків[2].
За часом здійснення
розрізняють такі види податкового
контролю як попередній, поточний і наступний. Цей розподіл є дуже умовним, тому
що ті самі контрольні заходи можуть бути одночасно попередніми, поточними і
наступними щодо різних, пов'язаних з виконанням податкових зобов'язань дій.
Наприклад, камеральна перевірка розрахунку податку на прибуток за перший
квартал: стосовно моменту обчислення податку за перший квартал – це наступний
контроль, стосовно моменту сплати податку – попередній контроль, стосовно
процесу виконання зобов'язань по сплаті податку за весь податковий період (рік)
– поточний контроль.
Форми податкового
контролю як засоби вираження його змісту можна поділити на дві групи:
-
реалізація
державного податкового контролю,обумовленого імперативністю податків
(різні види перевірок, здійснюваних державними контролюючими органами).
Сутнісною ознакою цієї форми контролю є можливість застосування заходів
відповідальності за порушення податкового законодавства безпосередньо в процесі
реалізації результатів контролю (найчастіше це наступний контроль, рідше –
поточний). Формою попереднього контролю в цій групі є профілактика податкових
правопорушень (постановка платників на податковий облік, інформування, надання
роз'яснень, консультування з питань оподаткування та ін.);
-
реалізація державного податкового контролю, обумовленого
контрольною функцією податків (спостереження, моніторинг, одержання й обробка
інформації щодо відхилення реальних податкових надходжень від заданих
параметрів, аналіз і оцінка прийнятих рішень в області оподаткування в тому
числі нормативних актів та ін.)[3].
Методи державного
податкового контролю, тобто засоби і прийоми практичного здійснення цього виду
діяльності, дуже різноманітні. Кожному виду контролю (залежно від часу
здійснення, суб'єкта контролю), кожній його формі властиві свої методи. Вибір
тих чи інших прийомів залежить від конкретних завдань, поставлених перед
суб'єктом контролю, його функцій і повноважень. Методи податкового контролю
можна класифікувати в такий спосіб:
-
застосування заходів впливу до суб'єктів податкових
відносин, які поділяються, в свою чергу, на методи переконання і примусу або на
прямі (адміністративні) і непрямі (економічні) методи;
-
здійснення окремих контрольних дій (методи процедурного
характеру);
-
організація контрольної роботи.
Найважливішою
організаційною ланкою, що реалізує функції податкового контролю, є податкові
інспекції. Саме вони здійснюють переважну більшість заходів та контрольних дій.
Податковий контроль здійснюється посадовими особами органів податкової служби у
таких основних формах:
-
реєстрація й облік платників податків;
-
облік податків та інших обов'язкових платежів;
-
масово-роз'яснювальна робота і консультації платників;
-
проведення податкових перевірок (камеральних і виїзних),
втому числі спільні перевірки, що здійснюються декількома державними
контролюючими органами;
-
аналіз фінансової звітності платників податків та
інформації, отриманої з інших джерел;
-
одержання пояснень від платників податків та інших осіб;
-
огляд приміщень і територій, які використовуються для
одержання доходу (прибутку);
-
обмін інформацією з іншими державними органами, її
аналіз, а також координація дій з такими органами в області контролю.
Як бачимо з
наведеного переліку, весь набір контрольних дій орієнтовано на забезпечення
повного збирання податків і зборів, оскільки виконання кожним платником своїх
податкових зобов'язань – необхідна і достатня умова виконання державного
бюджету (у випадку реальної обґрунтованості останнього).
Таким чином, на основі проведеного нами аналiзу ми можемо зробити висновок,що усі
перераховані вище контрольні дії активно застосовуються на практиці, однак
ефективність їхнього використання ще не досягла оптимального рівня. Вимагають
удосконалювання як організація і методи контролю, так і законодавча база. В
цілому, ефективність податкового контролю багато в чому залежить від методичної
якості податкових законів.
Література:
1.Онищенко В.А. Податковий
контроль (основи організації): - К.: Ред. журн. «Вісник податкової служби
України», 2002;[30 стр.]
2. Онисько С.М., Тофан І.М.,
Грицина О.В. Податкового система: Підручник. 4-те видання виправлене і
доповнене/ За загальною редакцією С.М. Онисько. – Львів: «Магнолія 2006»,
2008.[15 стр.]
3. Ярема Б.П.,
Маринець В.П. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. – Львів: «Магнолія
2006», 2008.[46 стр.]