Гаврілюк Х. О., Волкогон Ю.Г.

ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського

Податкова полiтика як елемент державного регулювання економіки

Податкова політика є одним із багатьох інструментів втручання в економічні процеси, але одним із найважливіших. Це є наслідком постійно зростаючої ролі держави в житті суспільства, що потребує додаткових фінансових ресурсів. Рівень перерозподілу валового внутрішнього продукту через загальнодержавні фонди є дуже суттєвим в економічно-розвинутих країнах, а тому здійснення податкової політики, яка оперує величезними коштами суспільства здійснює значний вплив на економічний розвиток, навіть якщо держава і не використовує податкову політику для активного втручання у відтворювальний процес. Сутнicть податкової політики кожної країни визначається рiзними факторами,такими як загальнонацiональної цiлi держави, спiввiдношення мiж рiзними формами власностi, полiтичний лад тощо. Концепцiю побудови нацiональної економiки i податкову полiтику розробляють державнi органи влади i управлiння. Податкова полiтика вiдображає тип, ступiнь i мету державного втручання в економiку i змiнюється залежно вiд ситуацiї, що сформувалася в нiй [1]. Вiтчизняна полiтика, як i практика iндустрiально розвинених країн, свiдчить, що далеко не всi функцiї, необхiднi для динамiчного розвитку економiки, її стiйкого функцiонування i забеспечення повноцiнного життя суспiльства, реалiзуються автоматично за допомогою ринкових вiдносин. У жоднiй країнi реальна ринкова економiка не обходиться без втручання держави. Державне регулювання спостерiгається практично у всiх сферах фiнансово-господарської дiяльностi як суб'єктів пiдприємництва, так i громадян, та охоплює досить широке коло економiчних питань [2].

Державне регулюваня пов`язане iз здiйсненням властивого державi комплексу економiчних функцiй, найважливiшими з яких є :

- забеспечення законодавчої бази i суспiльної атмосфери, що сприя є ефективному функiонуванню економiки;

- забеспечення конкурентоздатностi економiки i захист нацiонального виробництва;

- забеспечення процессу соцiально справедливого перерозподiлу доходiв i нацiонального багатства;

- оптимiзацiя структури нацiональної економiки за допомогою перерозподiлу ресурсiв згiдно з цiлями, визначеними у довгостроковiй стратегiї розвитку;

- згладжування впливу економiчних циклiв на нацiональну економiку, стимулювання економiчного росту.

Існують два методи, за допомогою яких держава може впливати на економіку: прямий та непрямий. Переважання прямих методів є ознакою адміністративно-централізованої економіки, а пряме втручання може відбуватись за рахунок встановлення державних цін, обсягів виробництва або імпортування товарів, рентабельності, тощо. Непрямі методи економічного регулювання застосовуються в умовах ринкових відносин, і включають в себе досить багато інструменті. [3]. Усi перерахованi вище функцiї держави бiльшою чи меншою мiрою вiдображаються в податковiй полiтицi, яка реалiзується владою за допомогою системи цiлеспрямованих заходiв, що проводяться в сферi податкiв i оподатковування. Аналiзуючи процес формування бюджету в Українi та бiльшостi економiчнорозвинених країн, вiдзначимо той факт, що сьогоднi на частку податкiв припадає вiд 70 до 90 вiдсоткiв усiх бюджетних надходжень[4]. Таким чином, свiтова практика доводить, що головним джерелом мобiлiзацiї коштiв та формування фiнансових ресурсiв держави є саме податки. Звичайно, держава може використовувати для покриття витрат i iншi джерела, але вони мають обмежений характер. Повною мiрою вплив податкiв проявляється в реалiзацiї податкової полiтики, що є однiєю з найгострiших соцiально-економiчних проблем сучасної держави, а її розробка вимагає рiшення все складнiших завдань. Одна з основних причин цього - iнтерацiя нацiональних економiк i всесвiтня конкуренцiя за iнвестицiї. За таких умов деяке збiльшення податкового тягаря порiвняно з державами – конкурентами породжує втечу iнвестицiй, вiдповiдне зменшення бази оподаткування i кiнцеве зниження обсягу коштiв, що мобiлiзуються до бюджетiв рiзних рiвнiв. Отже, одним з факторiв конкурентної боротьби за перерозподiл iнвестицiйних потокiв є державне регулювання економiки i продумана податкова полiтика як її складовий елемент. Ця проблема торкається не тiльки iнвестицiй ,але i конкурентоздатностi нацiональних виробникiв, оскiльки податки (як непрямi,так i прямi ) є цiноутворюючим чинником. На практицi це означає отримання конкурентних переваг нацiональним виробництвом тiєї країни, де податковий тягар нижчий порiвняно з iншими державами. Так, наприклад, зниження податкiв у Нiмеччинi в 2000 р. змусило, в умовах iнтеграцiї країн ЕС вживати адекватнi заходи для пiдтримки конкурентоздатностi нацiонального виробництва уряди Францiї та Iспанiї [5].

Таким чином, можна говорити про те, що в умовах глобалiзацiї свiтової економiки ефект «податкового доміно». Звiдси можна зробити важливий для формування нацiональної податкової системи висновок: податкова полiтика будь-якої держави повинна будуватися у взаємозв`язку i пiд певним впливом податкових реформ, що проводяться країнами великими економiчними партнерами даної держави. Податкова полiтика являє собою систему державних заходiв в областi регулювання оподаткування. Її змiст i мета зумовленi соціально - економiчним ладом суспiльства, стратегiчними цiлями, якi визначають розвиток нацiональної економiки, соцiальними группами, що стоять при владi, та мiжнародними зобов`язаннями в сферi державних фiнансiв. Тобто ,можна говорити про те,що з одного боку податкова полiтика визначається загальним пiдходом до питань державного регулювання економiки, а з iншого-сама впливає на концепцiю регулювання [6]. Усю сукупнiсть завдань податкової полiтики можна умовно подiлити на три основнi групи:

-фiскальна – мобiлiзацiя коштiв до бюджетiв усiх для забеспечення держави фiнансовими ресурсами,необхiдними для виконання його функкцiй;

-економiчна або регулююча – спрямована на пiдвищення рiвня економiчного розвитку держави;

- контролююча – контроль за дiяльнiстю суб`єктiв економiчних вiдносин[7].

Таким чином, на основi проведенного нами аналiзу ми можемо зробити висновок, що при розробцi податкової полiтики необхiдно враховувати iнтереси всiх сторiн податкових вiдносин. З одного боку, це прагнення суб`єктiв економiки до мiнiмiзацiї податкових платежiв, а з iншого боку – iнтереси держави, що виходять з необхiдностi повної реалiзацiї своїх функцiй. Розглядаючи основнi iнструменти податкового регулювання,ми можемо сказати, що за своїм характером воно може бути стимулюючим або стримуючим.

Лiтература

1. Панасюк В.М.Бобровець С.В.Податковий облiк :Навчальний посiбник.-Тернопiль:Карт-бланш,2002.[10 стр]

2. Гелбрейт Дж.К. Новое индустриальное общество.Пер.с англ.-М.:Прогресс,1962.-[232 стр]

3. Лановик Б.Д.,Матисякевич З.М.,Матейко Р.М.Економiчна iсторiя України i свiту.Пiдручник /За ред.Б.Д.Лановика.-К.:Вiкар,1999 [54 стр.]

4 Гелб А.Х.,Грей Ч.У.Экономические преобразования в странах Центральной и Восточной Европы.(Проблемы и перспективы).-М:А/О Издательская группа «Прогресс»,»Универс»,1995 [78 стр.]

5. Гелбрейт Дж.К. Новое индустриальное общество.Пер.с англ.-М.:Прогресс,1962 [198 стр.]

6.Ткаченко А.А.Экономическая история Западной Европы и Америки.Навч.посiбник.-Запорожье :Премьер,1998 [28 стр]

7.Юткина Т.Ф.Налоговедение:от реформы к реформе. М:Инфра-М,1999 [28 стр]