Экономические науки/6.Маркетинг и менеджмент

Волинець Ю.С. Науковий керівник: доц., к.е.н. Луцяк В.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Показники оцінки кон’юнктури ринку

У ринковій економіці для забезпечення найбільш повною інформацією про стан ринку, про конкурентів як внутрішніх, так і зовнішніх тощо підприємства повинні постійно використовувати методи і форми маркетингу щодо оцінки кон’юнктури ринку.

Об’єктом дослідження є показники оцінки кон’юнктури ринку.

Предметом дослідження є теоретичні і практичні проблеми, які визначають кон’юнктуру ринку, шлях і методи адаптації до неї суб’єктів господарської діяльності.

Актуальність проблеми спричинена тим, що від висновків аналізу та ймовірності прогнозних оцінок кон’юнктури ринку багато в чому залежить ефективність функціонування економіки, успіхи фірм у конкурентній боротьбі на кожному товарному ринку.

В розгляді даного питання ставиться за мету розкриття сутності кон’юнктури ринку, оцінка її ролі в підвищенні ефективності роботи підприємства шляхом розробки рекомендацій по удосконаленню маркетингу на різних етапах його функціонування.

Теоретичні засади та методи дослідження кон’юнктури ґрунтуються на роботах Ф.Лассаля, В.Рьопке, М.Кондратьєва. Нині методологічні підходи до цих досліджень розглядаються в працях Ф.Левшина, В.Кучеренка, В.Карпова, Т. Мельник та ряду інших авторів. Однак через велику мінливість кон’юнктури значний обсяг інформації, що залучається до її аналізу, складність прогнозних розробок, неоднозначність результатів та їх інтерпретації залишається потреба у подальшому вивченні цього феномена ринкового господарства.

Під економічної кон’юнктурою розуміється напрямок і ступінь зміни сукупності економічних процесів на основі порівняння окремих їх елементів у динаміці. Як показник ринкової ситуації на світовому та національному ринках вона охоплює співвідношення попиту і пропозиції, інтенсивність конкуренції, обсяги ринкових операцій, рівень ділової активності, комерційні ризики, стан ринку на траєкторії сезонного чи ділового циклу. Особливого значення при цьому набувають знання циклічних закономірностей розвитку економіки, характерних ознак кожної фази циклу, оскільки основні зрушення кон’юнктури відбуваються саме при переході від однієї фази до іншої.

Процес дослідження кон’юнктури будь-якого ринку розпочинається з вивчення загальногосподарської кон’юнктури, тобто макросередовища. Цей аналіз охоплює стан економіки на макрорівні з урахуванням стадії ділового циклу, економічне середовище всередині країни та її діяльність на світових ринках. [1]

Усі показники, що використовуються для вивчення кон’юнктури, можна систематизувати за групами:

v виробництво,

v внутрішній товарообіг у країнах,

v показники зовнішньої торгівлі,

v кредитно-грошової сфери.

І. Дані про промислове виробництво. Для оцінки й аналізу кон'юнктури досліджуваного ринку важливе значення мають показники, що характеризують спрямування промислового виробництва. Значення їх тим більше, чим більша питома вага промисловості в економіці тієї або іншої країни.

1. Валовий внутрішній продукт - один з найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва. Вимірюється вартістю товарів та послуг, виготовлених цими одиницями для кінцевого використання. ВВП — сума валової доданої вартості (ВДВ) галузей плюс чисті податки на продукти (ПДВ) та імпорт (ЧПІ) не зараховані до неї.

2. Індекс фізичного обсягу промислової продукції, який свідчить про темпи промислового розвитку окремих країн, а зіставлення зведеного та галузевого індексів характеризує специфіку змін, що відбуваються в економіці країни.

3. Використання виробничих потужностей. Це синтетичний показник, що визначається за даними вибіркових обстежень і показує, наскільки запас фінансових ресурсів країни залучається до виробництва продукції від максимально можливого рівня залучення запасу капіталу.

4. Індекс цін виробників. Характеризує динаміку цін на товари виробничого призначення (без обліку податків, транспортних витрат, торгових націнок).

5. Рівень безробіття. Дані про зайнятість і заробітну плату є непрямими показниками, що можуть характеризувати зміни в обсязі промислового виробництва. Рівень безробіття, розраховується як відношення кількості безробітних до кількості економічно активного населення. У свою чергу, економічно активне населення — це загальна сума кількості зайнятих і безробітних. [2]

ІІ. Показники внутрішнього товарообігу. Значення показників внутрішнього товарообігу полягає у тому, що вони відбивають зміни кон'юнктури внутрішнього ринку і характеризують сформовану кон'юнктурну ситуації на ньому: обороти оптової і роздрібної торгівлі, індекси вартості життя, дані про спрямування товарних запасів, розмір продажів у кредит (або із знижкою), інформацію про внутрішні перевезення вантажів тощо. Показники внутрішнього товарообігу особливо важливі для вивчення кон'юнктури ринку товарів споживчого призначення. Ці показники по-різному поводяться упродовж циклу відтворення і в різноманітних кон'юнктурних умовах.

1. Роздрібний товарообіг. Це обсяг продажу населенню товарів через усі канали реалізації: в офіційно врахованих підприємствах, на речових, змішаних і продовольчих ринках. Обороти роздрібної торгівлі є одним з найважливіших кон’юнктурних показників, що дають можливість оцінити зміни в платоспроможному попиті населення.

2. Важливим показником кон'юнктури ринкового господарства є динаміка товарних запасів. Розмір товарного запасу визначається обсягом попиту, обумовленого у свою чергу процесом відтворення.

3. Індекс споживчих цін (ІСЦ) характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді до його вартості у базисному періоді.

4. Індекс дефлятор ВВП. Це найбільш загальний індикатор інфляції, оскільки він вимірює динаміку цін на всі товари і послуги (як виробничого призначення, так і споживчі).

ІІІ. Показники зовнішньої торгівлі

Дефіцит торгового балансу. Торговельний баланс являє собою співвідношення між сумою цін товарів, вивезених за межі цієї держави, і сумою цін товарів, ввезених на територію цієї держави. Тобто різниця між експортом та імпортом.

ІV. Дані, що характеризують становища в кредитно-грошовій сфері [3]

1. Грошова маса Грошова маса – це сукупність купівельних, платіжних та накопичу вальних засобів, яка обслуговує економічні зв'язки, належить фізичним та юридичним особам, а також державі.

2. Облікова ставка чи ціна банківського капіталу. Облікова ставка зростає на останніх стадіях кон’юнктури, що підвищується, і до моменту кризи досягає найвищої точки. Її зниження починається звичайно до кінця періоду депресії.

3. Емісія цінних паперів. Під емісією цінних паперів розуміється випуск їх на ринок з метою мобілізації вільних грошових ресурсів для розширення і відновлення основного капіталу чи збільшення оборотних коштів.

4. Валютний курс (його підвищення чи зниження) впливає на платіжний та зовнішньоторговельний баланси країни, на конкурентоспроможність експортованих товарів.

5. Дефіцит державного бюджету. Цей показник характеризує перевищення державних витрат над державними доходами. Визначається за даними про державний бюджет.

Отже, кон’юнктура ринку характеризує поточні зміни і коливання в сфері виробництва й збуту продукції. Показники кон’юнктури ринку можна систематизувати за наступними групами:

Ø виробництво — дані про динаміку випуску, про появу нових товарів, про рух портфеля замовлень і т. п.;

Ø попит і споживання — дані про динаміку і структуру споживання, мотивації споживачів, ефективності рекламних заходів, про рух товарних запасів тощо;

Ø торгово-економічні показники - дані про динаміку торгівлі, про основних конкурентів, нові форми і методи торгівлі і т. ін.

Література:

1. Марван Алі Саламех Аль-Салаймех Кон’юнктура ринку і маркетингове планування на підприємстві: автореферат дис. канд. екон. наук : 08.06.01 / Марван Алі Саламех Аль-Салаймех; Харківський держ. екон. ун-т. - Харків, 2002. - 19 с.

2. Мацелюх Н.П. Дослідження кон’юнктури фінансового ринку як необхідна передумова його регулювання // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). – 2010. - № 1(48). – С. 87-93

3. Мельник Т. Кон’юнктура світових ринків: методологічні аспекти аналізу та прогнозування // Економіст. – 2007. - №7. – С. 40-43