асист. Британська Н.Н., студентка Зубишена О.В.

Вінницький торгово-економічний інститут КНТЕУ

Особливості фінансового вирівнювання місцевих бюджетів в Україні

Об’єктивна необхідність здійснення державою фінансового вирівнювання зумовлена наявністю різних фіскальних дисбалансів, спричинених дією природно-кліматичних, історичних, географічних, соціально-демографічних, економічних та багатьох інших факторів. Конфігурація механізму фінансового вирівнювання визначається особливостями територіальної організації влади, бюджетно-податкової системи, ступенем її централізації. Під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів механізм фінансового вирівнювання зазнає постійних перетворень і потребує вжиття адекватних коригуючих заходів щодо забезпечення ефективності його функціонування у динамічно змінюваних умовах. Цього неможливо досягти без застосування комплексного підходу до вирішення ключових завдань системної трансформації управління суспільними процесами на всіх рівнях.

Фінансове вирівнювання здійснюється специфічними інструментами: міжбюджетними трансфертами. При побудові та застосуванні певного інструмента використовуються фінансові показники, нормативи, ліміти. Перші характеризують кількісну та якісну сторони соціально–економічних явищ і процесів. До них включаються прогнозовані та фактичні обсяги доходів та видатків бюджетів, обсяг видатків на фінансування окремих повноважень, кількість споживачів суспільних послуг, працівників бюджетної сфери, бюджетних установ, показники їх оснащення (кількість лікарняних ліжок, місць у закладах культури, спорту тощо), податкоспроможність і т. ін.

Ще одним інструментом бюджетного вирівнювання є дотації місцевим бюджетів. З гідно з  показниками Держбюджету-2010 найбільші обсяги дотацій вирівнювання серед міст України отримають Макіївка, Кривий Ріг, Херсон, Одеса і Горлівка. Так обсяг дотацій для Макіївки становить 222,4 млн. грн., Кривий Ріг отримає 175,5 млн. грн., Херсон – 163,6 млн. грн., Одеса – 154,8 млн. грн., Горлівка – 149,9 млн. грн.

Разом з тим, обсяг дотацій для Львова складає 9,5 млн. грн. Дотації для сусіднього Тернополя – 100 млн. грн., а для Івано-Франківська – 49,9 млн. грн.

Найбільше з міст Львівської області отримає Червоноград – 74,2 млн. грн., найменше – Моршин – 2,7 млн. грн.. Загалом, на 2010 доходи загального фонду місцевих бюджетів встановлені в розмірі 133,7 млрд. грн., що на 25% більше, ніж у 2009 р. З них загальний обсяг міжбюджетних трансфертів склав 73,7 млрд грн. Передавати гроші зі своїх бюджетів в центр будуть всього 24 територіальні одиниці: 22 міста і два райони. Донорами держскарбниці традиційно стануть Київ, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя і Суми. У їхнє число ввійдуть також міста-супутники столиці (Бориспіль, Ірпінь, Васильків, Бровари), населені пункти навколо АЕС (Кузнецовськ, Нетішин, Славутич, Южноукраїнськ, Енергодар), найбільші залізничні вузли (Фастів, Жмеринка, Ясинувата, Знам'янка, Козятин, Красноармійськ , Чоп) і портові центри (Іллічівськ, Южне). Крім того, в список донорів потрапили Павлоградський район Дніпропетровської та Краснодонський район Луганської областей.

На необхідності активного використання й удосконалення фінансового вирівнювання місцевих бюджетів наголошується практично в усіх програмних документах, в яких визначаються завдання державної політики у сфері регулювання соціально-економічного розвитку регіонів: Концепції державної регіональної політики, щорічних Посланнях Президента України, Програмах діяльності уряду.

Розробка й реалізація державної політики фінансового вирівнювання має ґрунтуватись на об’єктивній оцінці міжтериторіальних відмінностей за допомогою спеціальної методики, побудованої на основі порівняння бю­джетних доходів територій у розрахунку на душу населення, рівнів і динаміки податкового потенціалу (податкоспроможності), врахування відмінностей у видаткових потребах та цінах на суспільні послуги. Міжбюджетні трансферти на вирівнювання бюджетної забезпеченості мають надаватись диферен­ційовано, відповідно до групування територій за наведеними показниками.

Бюджетне регулювання охоплює весь комплекс процесів, що відбуваються як у бюджетній сфері, так і в інших сферах суспільного життя, що зазнають впливу тих чи інших інструментів бюджетного регулювання. Фінансове вирівнювання як складова системи міжбюджетних відносин, яка, у свою чергу, входить до складу бюджетного регулювання, також є інструментом його здійснення, що має особливі цілі застосування.

Стратегічною метою державної політики фінансового вирівнювання має бути сприяння динамічному, збалансованому соціально-економічному розвитку всієї країни та окремих територій шляхом раціонального управління державними та місцевими бюджетними ресурсами. Головні завдання сучасної політики фінансового вирівнювання полягають у забезпеченні повного виконання фінансових зобов’язань держави щодо надання суспільних послуг на встановленому мінімально гарантованому рівні, а також в усуненні дестиму­люючих чинників і посиленні стимулюючих функцій, насамперед у напрямі заохочення органів місцевого самоврядування до збільшення власних доходних джерел. При цьому найважливішими критеріями реалізації вказаних завдань є: відповідність політики вирівнювання загальнодержавним, регіональним і місцевим інтересам; здатність системи вирівнювання забезпечити реалізацію цих інтересів; сприяння економічному розвитку депресивних територій; реальна можливість усунути міжтериторіальні диспропорції у забезпеченні бюджетними ресурсами.

 

Список літератури.

1.     Нова модель фінансового вирівнювання місцевих бюджетів в Україні/ Ю.О.Якенко//Актуальні проблеми економіки – 2010р. - №7.

2.     Фінансове вирівнювання розвитку регіонів в Україні/Т.Ю.Черняєва// Економіка і держава – 2009р. - №4.

3.     Місцеві фінанси: Підручник/О.П.Кириленко та ін..; за редакцією О.П.Кириленко – К. Знання, - 2006р.

4.     http://ukrstat.gov.ua/