Замчевська Н. В., Бучко О. А.

Вінницький торговельно-економічний інститут,

Київський торговельно-економічний університет, Україна

Питання якості в управлінні промисловими підприємствами

В умовах відкритості до світового ринку перед вітчизняними підприємствами найбільш гостро постає проблема реалізації потенціалу конкурентоспроможності. Більше десяти років вітчизняні промислові підприємства розвиваються в умовах ринкового регулювання економіки, що різко відрізняються від умов планово-регульованої економічної системи. У ситуації, що склалася промислові підприємства придбали можливість самостійно приймати рішення з багатьох питань виробничо-господарської діяльності. Одержавши при цьому ряд ступенів свободи - самостійне визначення цін, формування витрат, регулювання обсягів випуску продукції та її асортименту, підприємства зіткнулися з ризиком неспроможності і банкрутства. Цей ризик пов'язаний в першу чергу з тим, що вітчизняні промислові підприємства часто не мають знань і досвіду, щоб грамотно розробити стратегію розвитку, сформулювати політику в області маркетингу, фінансів, інвестицій. Ці негативні фактори негативно позначаються на конкурентоспроможності промислових підприємств - у результаті вироблена продукція не знаходить збуту на ринку і підприємства несуть збитки.

Конкурентні переваги промислового підприємства виражаються в першу чергу в перевазі його продукції над продукцією підприємств-конкурентів.

Найбільшою привабливістю для споживачів має продукція, що характеризується оптимальним співвідношенням ціни і якості. Основним завданням промислових підприємств є забезпечення виробництва високоякісної продукції з мінімальними можливими витратами. Важливою характеристикою сучасних взаємин між постачальниками і споживачами є реалізація логістичного принципу - точно в строк.

Ціна і терміни поставки в певній мірі є характеристиками якості продукції, так як вони забезпечують доступність продукції споживачеві на ринку.

Вітчизняні промислові підприємства прагнуть досягти техніко-економічного рівня світових лідерів у відповідних галузях промисловості. Досягнення цієї мети неможливо без реформування вітчизняних підприємств, спрямованого на їх реструктуризацію, поліпшення управління, підвищення ефективності виробничої діяльності, поліпшення фінансово-економічних результатів діяльності. Велику допомогу може надати переосмислення вітчизняних розробок в області якості Розробка та реалізація стратегії управління якістю є умовою перспективного розвитку промислового підприємства. У системі стратегічного планування підприємства стратегія управління якістю зазвичай є однією з приватних функціональних стратегій.

У всьому світі системний підхід до управління якістю визнаний найефективнішим. Створення системи управління якістю на основі міжнародних стандартів якості ISO і її подальша сертифікація на відповідність цим стандартам часто є умовою виходу промислових підприємств на міжнародний ринок.

До справжнього моменту склалася певна ієрархія рівнів розвитку систем управління якістю. В її основі лежать різні підходи до забезпечення якості, необхідного споживачем:

· Контроль якості: інтенсивний нагляд за якістю продукції,
контроль і відбраковування.

· Управління якістю: коригування технологічного процесу,
відбракування та переробка продукції в процесі і після виготовлення.

· Забезпечення якості: забезпечення гарантій якості вхідних
об'єктів.

· Безперервне вдосконалення: математичне моделювання
проектів, властивостей виробів, вхідних об'єктів і процесів до виготовлення.

У структурі системи управління якістю можна виділити пасивний і активний аспекти:

Пасивний аспект - стабілізація якості - включає дії, що забезпечують досягнення запроектованого якості. Основна частина дій щодо забезпечення якості реалізується в більшій мірі системою управління, ніж технічною (технологічної) системою.

Активний аспект - вдосконалення якості - включає дії, що ведуть до підвищення рівня запроектованого якості. Основна частина дій з удосконалення якості виконується як технічної (технологічної) системою, так і системою управління.

Ефективне використання ресурсів надає вітчизняним підприємствам реальну можливість зниження витрат на виробництво високоякісної продукції і, отже, забезпечує їм конкурентні переваги на ринку. Системний підхід до управління якістю дозволяє поліпшити результати виробничо-господарської діяльності промислового підприємства, не тільки підвищуючи якість виробленої продукції, але й регулюючи діяльність всіх підрозділів підприємства, в тому числі і в сфері розподілу ресурсів.

Промисловим підприємствам, які прагнуть досягти техніко-економічного рівня розвитку світових галузевих лідерів і зайняти міцну конкурентну позицію на міжнародному ринку, рекомендується орієнтуватися на вирішення таких завдань:

· Забезпечення інтересів споживачів і суспільства.

· Виробництво високоякісної продукції з мінімальними можливими витратами.

· Забезпечення екологічної якості продукції.

· Раціональне розподіл ресурсів.

У реалізації поставлених завдань велику роль відіграє організація діяльності промислових підприємств в області якості. Від керівництва підприємств потрібно включення питань якості в розряд основних стратегічних цілей, підтримка діяльності з впровадження та сертифікації систем управління якістю на основі міжнародних стандартів якості, забезпечення їх безперервного вдосконалення.

В умовах відкритого ринку продавців і покупців багато вітчизняних промислових підприємств мають можливість створювати власні системи управління якістю, що відповідають міжнародним стандартам ISO, шляхом модернізації старих комплексних систем управління якістю продукції. Сучасний системний підхід до управління якістю забезпечує основні стратегічні умови стабільного розвитку промислових підприємств - здатність гнучкого реагування на зміни в навколишньому ринковому середовищі.

Література:

1. Ходыньски А. Системы обеспечения качества в стратегии

фирмы//Вестник Московского Университета. Сер.6. Экономика. 2001.

№1.

2. Пешкин В.Н. Качество продукции в стратегии развития

предприятия.//Сборник научных статей ВЗФЭИ/Под ред. Поляка Г.Б.,

Москва, Издательство «Экономическое образование», 2000.

3. Сафронов А.Е. Качество продукции как фактор экономической

эффективности сельскохозяйственного производства в Ростовской

области. – Ростов н/Д, РГЭА, 1996.

4. Демиденко А.А., Демиденко И.А., Демиденко А.И. Оценка качества

функционирования системы управления качеством продукции. Сборник

трудов 3-й международной научно-технической конференции

«Проблемы повышения качества промышленной продукции», г.Брянск,

1998.__