Фролова Н. С., Ячало Ю. С.

Харківський національний економічний університет

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства

         Виноградарство, садівництво і хмелярство в Україні завжди були важливими видами економічної діяльності. Інтеграція України до СОТ, незбалансована державна політика у цій сфері призвели до неспроможності виноградарських та виноробних підприємств ефективно працювати у жорсткому конкурентному середовищі [1].                                                              Законом України від 25.07.91 р. № 1251-XII «Про систему оподаткування» встановлено, що сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування. Ставки, механізм справляння податків і зборів і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства відповідно до  ст. 14 Закону № 1251-XII включено до Переліку загальнодержавних податків і зборів [3].                                                                   Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства як загальнодержавний податок вперше було запроваджено Законом України від 09.04.99 р. № 587-XIV «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства». Цим Законом установлено, що механізм справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та порядок використання цих коштів затверджуються урядом. На виконання цієї норми прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 р. № 587 «Про затвердження Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» [2].                                              Аналіз літературних і наукових джерел показує, що питанням виноградарства, садівництва і хмелярства займалися Б.В.Буркинський, І.М.Агеєва, А.А.Бревнова, В.І.Іванченко, І.Г.Матчина, Ю.Мокеєва та інші вітчизняні науковці. Однак динамічні зміни економічної ситуації в країні свідчать про необхідність подальшого вивчення та пошуку шляхів вирішення проблем, які стримують розвиток цих суб’єктів господарської діяльності.           Основною метою написання даної статті є більш детальне розкриття питання щодо збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.                  Відповідно до ст. 1 Закону № 587-XIV платниками збору є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво. Тобто особливих умов обкладання збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у зазначеному нормативному документі не передбачено і платником збору можуть бути будь-які суб’єкти господарювання, що реалізують алкогольні напої та пиво в оптово-роздрібній торгівельній мережі. Водночас залежно від виду господарської діяльності, який здійснюють суб’єкти підприємництва, визначається їх належність до платників збору [2].      Законом України від 01.06.2000 р. № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» встановлено, що виробництво – це діяльність, пов’язана з випуском продукції, включаючи всі стадії технологічного процесу та реалізацію продукції власного виробництва. Тому виробники алкогольних напоїв, які також отримують ліцензію на право оптової торгівлі та реалізують продукцію власного виробництва, не є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у разі поставки продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі, а є платниками лише при реалізації продукції в роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам [5].                                 Комісійна торгівля пивом здійснюється без видачі ліцензії, але умови обкладання збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства пива є таким самим, як і алкогольних напоїв.                                                                       Законом України від 05.03.2009 р. № 1067-VI «Про внесення змін до Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», який набрав чинності з 1 січня 2010 р., встановлено, що в разі якщо реалізація алкогольних напоїв та пива здійснюється за договорами комісії, платниками збору є будь-які суб’єкти підприємницької діяльності, які отримують на свій рахунок виручку або її компенсацію за продаж зазначеної продукції [6].

         Згідно зі ст. 2 Закону № 587-XIV об’єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є виручка від реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива, яку отримує платник збору коштами або за рахунок безоплатних операцій.                     У цьому Законі відсутнє визначення поняття виручки від реалізації, однак за своїм змістом збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є податком з обороту і термін «виручка від реалізації» означає торговельний оборот, тоді як у чинних нормативно-правових актах з бухгалтерського обліку цей термін означає «дохід».                                                                            При реалізації алкогольних напоїв та пива в оптово-роздрібній торговельній мережі за договором комісії об’єктом оподаткування є виручка торговельного обороту від зазначеної продукції. Якщо таку виручку отримує на свій рахунок комісіонер, він нараховує суму збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, подає звіт до податкового органу за місцем реєстрації та сплачує суму збору до бюджету [2].                                                           Базою оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є обсяги алкогольних напоїв та пива, що реалізуються суб’єктами господарювання всіх форм власності, та виручка від реалізації цих обсягів, одержувана коштами або за рахунок безоплатних операцій.                                 Об’єктом оподаткування збором є виручка, одержувана від реалізації в оптово-роздрібній торгівельній мережі алкогольних напоїв та пива, ставка збору дорівнює 1% від об’єкта оподаткування [1].                                    Відповідно до частини третьої ст. 16 Закону № 481/95-BP суб’єкти підприємницької діяльності, які одержали ліцензії на виробництво або на право імпорту, експорту і оптової торгівлі, подають до органу, який видає ліцензії, щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітнім, звіт про обсяги виробництва та/або реалізації продукції.                                                                              Форми звіту встановлено наказами ДПА України від 13.10.2005 р. №449 «Про затвердження форм звітів щодо обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та інструкцій щодо їх заповнення» та від 27.04.2006 р. № 228 «Про затвердження форм звітів щодо придбання та реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів та інструкцій щодо їх заповнення». Суб’єктами підприємницької діяльності, які одержали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, такі звіти не подаються.                    Як передбачено в Законі № 587-XIV, платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво. Об’єктом оподаткування за таких умов є виручка від реалізації, сума збору обчислюється за ставкою 1% від об’єкта оподаткування.                                                         У Законі № 587-XIV не визначено особливих умов справляння платежу в разі реалізації алкогольних напоїв та пива в роздрібній мережі. Тому платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства можуть бути будь-які суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні та фізичні особи, якщо вони здійснюють реалізацію алкогольних напоїв та пива в оптово-роздрібній торговельній мережі та отримують виручку від реалізації зазначеної продукції. Виробники алкогольних напоїв та пива, які безпосередньо реалізовують власну продукцію в роздрібній мережі споживачам або в закладах громадського харчування, також є платниками збору.                                     Статтею 4 Закону № 587-XIV встановлено, що збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства платники, зазначені ст. 1 цього Закону, сплачують на спеціальний рахунок Держказначейства України щомісяця у строки, визначені для місячного звітного періоду. Складання та подання розрахунку збору здійснюється відповідно до норм Закону № 2181-III, а за його несвоєчасну сплату стягуються пеня та штрафи у порядку, визначеному цим Законом [2].                                                                      Звіт подається платником збору до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Якщо останній день терміну подання звіту припадає на вихідний або святковий, то кінцевим терміном вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.              У разі якщо протягом звітного місяця суб’єкт підприємницької діяльності не реалізував в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво і не отримав виручку від такої реалізації, звіт за цей місяць не подається.                                                                                  За добровільним рішенням платника збору звіт може бути подано до органу державної податкової служби в електронній формі за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Звіт приймається від платника збору канцелярією органу державної податкової служби або надсилається поштою у зазначені терміни в установленому порядку.                                                                                                             Звіт має бути підписано фізичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності або керівником або головним бухгалтером юридичної особи та скріплено печаткою.   

         Література:

1.     Крисоватий A.I., Десятнюк О.М. Податкова система: Навчальний посібник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2004. - 331 с.

2.     Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства» № 587 від 09.04.1999 року.

3.     Закон України «Про систему оподаткування» № 1251-XII від 25.07.91 р.

4.     Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» № 587 від 15.07.2005 р..

5.     Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» № 1775-III від 01.06.2000 р.

6.     Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства»         № 1067-VI від 05.03.2009 р.