Економіка / 15Державне регулювання економіки

Кашпрук Н.В., Недбалю О.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Концептуальні орієнтири структурної перебудови економіки України

Сучасна економіка України характеризується скороченням обсягів виробництва, водночас економічне зростання розглядається як важлива мета, тому питання планування та прогнозування відтворювального процесу надзвичайно актуальні.

У практиці роботи органів планування в Україні залежно від темпів споживання ресурсів або їх економії розрізняють зростання фондо- або трудоінтенсивне, фондо- або трудомістке й нейтральне.

Вплив різних факторів на темпи економічного зростання оцінюється із застосуванням індексного, факторного, регресійного аналізу або економіко-математичного моделювання.

До концептуальних орієнтирів структурної перебудови економіки України, що створюють умови її здійснення, слід віднести:

• підвищення соціальної орієнтації економіки;

• ресурсозберігаючу спрямованість науково-технічної перебудови виробництва на всіх рівнях і в усіх галузях економіки;

• зниження (підвищення) рівня внутрішньої заборгованості економіки за рахунок переорієнтації засобів виробництва галузей машинобудування, металургійної та хімічної промисловості на більш повне задоволення потреб міжгалузевої кооперації;

• спеціалізація в міжнародному розподілі праці, прискорений розвиток виробництв, які здатні поліпшити експортний потенціал України.

Cтруктурна перебудова економіки — довготривалий і капіталомісткий процес, здійснення практичних заходів та найбільш суттєвих змін в основних секторах і галузях економіки доцільно проводити в три етапи[2].

Перший етап — стабілізація економіки. Головна мета — призупинення спаду виробництва та інфляційних процесів. До пріоритетних завдань структурної перебудови належать такі, які здатні в найближчий час зламати негативні тенденції розвитку економіки й стабілізувати соціально-економічний стан України.

Другий етап — активізація економічного розвитку. Головна мета — відродження позитивних тенденцій в інвестиційній діяльності та науково-технічній перебудові виробництва, розвиток господарських зв'язків за більш ефективною схемою формування активного торговельного балансу та зміцнення бюджетно-фінансової й кредитно-грошової незалежності України.

Третій етап — становлення раціональної структури економіки. Головна мета — досягнення стабільного й ефективного функціонування всіх життєво важливих систем економіки України та створення умов для забезпечення високої якості життя населення, активної мотивації до трудової й підприємницької діяльності та рівноправного партнерства України у світовому економічному просторі [1].

Попри окремі позитивні зрушення останнього часу, ситуація в Україні залишається надто складною й напруженою. Інерцію економічного спаду попередніх років зупинити поки що не вдалося.

Поряд з подальшим зростанням обсягів промислової продукції визнається доцільним підтримання більш високих темпів розвитку таких галузей, як сільське господарство, транспорт, зв'язок та будівництво, що створить матеріальні умови для прискореного розвитку економіки України.

Література:

1. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. - 2-ге вид., перероб. и доп. - К.: Знання-Прес, 2002. - 214 с.

2. www. analitik. org. ua