Економічні науки /10. Економіка підприємства
Величко К.Ю.
Харківська
національна академія міського господарства
Тенденції організації корпоративного сектору в Україні
Сьогодні,
конкурентоспроможність фірми почали безпосередньо пов'язувати з її належністю до
тієї чи іншої системи взаємодії підприємств. Якщо раніше ефективність окремої
господарської організації визначалась через співвідношення її затрат і
одержаних результатів, то тепер основним чинником впливу на цю ефективність є
взаємодія фірми з контрагентами, тобто процес інтегрування. В Україні спостерігається чітка тенденція щодо формування
потужних виробничих структур, яке відбувається різними шляхами - на основі
укрупнення виробничих та науково-виробничих об'єднань (ВО "Топаз",
корпорація "Родон" та ін.) або створення нових виробничих систем (АТ
"Оболонь", "Сармат") та великих виробничо-фінансових систем
(АТ "Укрпідшипник", концерн "Енерго" та ін.). Формування в
Україні корпоративних бізнес-груп (групи "УкрСиббанк",
"Приватбанк", "Укрпромінвест”) свідчить про посилення тенденції
інтеграційних процесів у різних секторах національної економіки.
За даними
Держкомстату України, у 2007 р. великі підприємства складали всього 1% загальна
кількості промислових підприємств, середні - 17,6%, а малі - 81,4%. При цьому
найвища питома вага великих підприємств спостерігалась у таких галузях та
виробництвах, як виробництво та розподіл газу (17,6%), виробництво труб
(15,5%), виробництво чавуну, сталі та феросплавів (15%), виробництво та
розподіл електроенергії (10,7%), видобування паливно-енергетичних корисних
копалин (7,8%), металургія (7%), виробництво кольорових металів (6%). У
машинобудуванні на великі підприємства припадало лише 1,2% [4, с. 56]. Серед
найвідоміших ТНК, що відкрили дочірні компанії, філії та спільні підприємства в
Україні, слід відзначити шведсько-швейцарський концерн ASEA-Brown Bovery (ABB) в електротехнічній галузі, SKF – у машинобудівній, Tetra-Pak – пакувальній, Procter&Gamble,
Dow Chemical Company – у хімічній, «Лукойл» - у нафтопереробній. У тютюновій
промисловості домінують інвестиції відомих американських та британських ТНК Reynolds, Philip Morris Inc., British American Tobacco. У харчовій індустрії функціонують
дочірні підприємства концернів: Kraft Jacobs Sushard, Nestle, Coca-Cola, Cardill.
Процеси
економічної концентрації в Україні мають наступні тенденції:
-
формування великих вертикально інтегрованих структур, які прагнуть
встановити контроль над підприємствами, що забезпечують весь технологічний цикл
виробництва продукції, а також її наступну реалізацію;
-
значний обсяг угод, які можна віднести до конгломератного типу,
коли учасники угод не мають конкретних економічних взаємовідносин;
-
розміщення інвестицій у сусідніх регіонах у формі створення
дочірніх підприємств або придбання акцій (часток) у статутному капіталі
суб'єктів господарювання, що опосередковано свідчить про розвиток
міжрегіонального обміну (товару й капіталу), підвищення "відкритості"
товарних ринків, посилення конкуренції;
- придбання
власності у регіонах комерційними організаціями з великих промислових центрів;
- придбання
основних засобів та купівля акцій підприємств-банкрутів;
- розширення
практики придбання контрольних пакетів акцій великих господарських суб'єктів
через підставних осіб.
Дедалі
важливішу роль у зростанні національної економіки та консолідації капіталів
відіграють промислово-фінансові корпорації (ПФК). ПФК зосередили значну частину виробництва у низці галузей
вітчизняної промисловості. Так, наприклад, частка ПФК "Інтерлайп"
займає у загальному обсягу виробництва феросплавів – 80%, трубної промисловості – 60% і нафтової 60%. На ФПГ "Приват" припадає виробництво –
60% продукції гірничо-збагачувальної промисловості
[4, с.22-29]. У коксохімічній промисловості питома
вага ФПГ "Систем Кепітал Менеджмент" досягає – 40%, а ФПГ "Індустріальний Союз Донбасу" –
20%. У
виробництві хімічної продукції на ФПГ "УкрСиббанк" припадає – 40%, а на ФПГ
"Приват"– 30%.
ФПГ "Приват" зосередила також 21% виробництва продукції
машинобудування [5, с. 22-29].
Характерною рисою українських ФПГ є надмірна диверсифікація бізнесу, що
перешкоджає запровадженню ефективних сучасних методів організації та
управління, тим самим знижує їх конкурентоспроможність на світовому ринку. Стосовно становлення холдингових
компаній, то в Україні вони почали виникати внаслідок
приватизації державних підприємств. Досвід
існування холдингових компаній в Україні свідчить про те, що найефективнішою є їх діяльність
в галузях із високою концентрацією виробництва
(у металургії, машинобудуванні), таких, які є природними монополіями
(енергетика), або де відбувається конгломеративна інтеграція підприємств, об'єднаних спільним технологічним ланцюжком (нафтовидобувна та нафтопереробна
галузі). Останнім часом у діяльності українських корпорацій холдингового типу з'явились певні ознаки глобальності, що дає підстави для
віднесення їх до категорії транснаціональних корпорацій (ТНК) у процесі
становлення. На практиці функціонує ТНК "Зеніт" (у галузі
аерокосмічних технологій), яка має всі ознаки такої структури. Активніше процес
проникнення міжнародних ТНК в економіку України відбувається через афілійовані
компанії та фірми. Такі корпорації проникають в енергетику, кольорову
металургію, засоби масової інформації, фінансові та торговельно-посередницькі
структури.
Література:
1.
Гаврилюк
О.В. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України[Текст]/О.В.
Гаврилюк // Фінанси України. 2008. –
№3. – с. 81- 82.
2. Паламарчук Г.П.
Проблеми концентрації виробництва в Україні [Текст]/Г. П. Паламарчук//
Економіка України. – 2008. №11. – с. 38– 44.
3. Савєльєва Т.
Проблеми розвитку великих корпоративних структур в економіці України[Текст]/Т.
Савєльєва // Персонал. – 2007. – №2. – с. 22– 29.
4. Статистичний
щорічник України за 2007 р. [Текст]/Держкомстат України//К. – 2007. – с.
56, 65, 83.