Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Шипіло К.І, Козлюк В.О.

Науковий керівник: Михайленко Т.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Основні проблеми фінансового стану підприємства та шляхи його оптимізації

В умовах ринкової економіки основою стабільного положення підприємства служить його фінансова стійкість. Вона відображає такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперебійний процес виробництва і реалізації продукції.

Визначення меж фінансової стійкості підприємства належить до найбільш важливих економічних проблем в умовах переходу до ринку, оскільки недостатня фінансова стійкість може привести до відсутності в підприємства засобів для розвитку виробництва, його неплатоспроможності, та до банкротства, а «надлишкова» стійкість перешкоджатиме розвитку, обтяжуючи витрати підприємства зайвими запасами і резервами.

Вивченню проблеми оптимізації фінансового стану підприємств присвячено багато робіт відомих авторів, вчених, робітників, серед яких А.І. Ковалев, Л.І. Кравченко, М.Н. Крейнина,  В.П. Привалов, А.Д. Шеремет тощо. У дослідженнях сучасних зарубіжних вчених відокремлюється Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - це стабільність діяльності фірми в довгостроковій перспективі. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, мірою його залежності від кредиторів і інвесторів.

 Для оцінки фінансової стійкості підприємства необхідний аналіз його фінансового стану. Фінансовий стан є сукупністю показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Це здатність підприємства фінансувати свою діяльність.

    Фінансовий стан характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення і ефективністю використання, фінансовими відносинами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю. Здатність підприємства своєчасно виробляти платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його хороший фінансовий стан.

Головна мета діяльності підприємства – проаналізувати, де, коли і як використовувати фінансові ресурси для ефективного розвитку виробництва і здобуття максимуму прибули. Процес проведення фінансового аналізу повинен мати свою технологію — послідовність кроків, направлених на виявлення причин зміни стану підприємства і важелів його оптимізації.

Основні проблеми, які з’являються у фінансовому становищі організації мають три основні напрямки прояву, до яких відносяться:

1. Низька платежеспроможність та дефіцит грошових коштів. Проблема полягає у тому, що підприємство у певний момент свого існування може не мати достатніх коштів для своєчасного погашення поточних зобов’язань. Індикаторами низької платоспроможності є нижчі за нормативний рівень показники ліквідності, прострочена кредиторська заборгованість, заборгованості перед бюджетом, персоналом і організаціями, які кредитують.

2. Низька рентабельність, недостатнє задоволення інтересів власника, недостатня віддача на вкладений у підприємство капітал. Все це свідчить про те, що власник капіталу отримує значно менші кошти ніж він вклав у розвиток підприємства. Як наслідок цього – вихід власника з підприємства.

3. Низька фінансова стійкість. На практиці це передбачає можливі проблеми в погашенні обов’язків у майбутньому, залежність від кредиторів, втратою фінансової автономії.

Можливо виділити дві основні причини проблем і труднощів, що виникають у фінансовому стані підприємства:

· відсутність потенційних можливостей зберігати прийнятний рівень фінансового стану (або низькі об'єми отримуваного прибутку);

· нераціональне управління результатами діяльності (нераціональне управління фінансами).

Потенційна можливість підприємства зберігати прийнятний фінансовий стан визначається об'ємом отримуваного прибутку. Основні складові, від яких залежить сума прибутку підприємства, — це ціни і об'єми продажу продукції, рівень виробничих витрат і доходи від інших видів діяльності.

Таким чином можна виділити два основних напрямки оптимізації фінансового стану — оптимізація результатів діяльності (підприємство повинне більше заробляти прибутки) і раціональне розпорядження результатами діяльності.

Для запобігання банкротству потрібно приймати, перш за все, наступні міри:

· позбавлятися від збиткової продукції і підрозділів;

· розробляти і здійснювати програму скорочення витрат;

· покращувати управління активами.

 У кризисній ситуації підприємству можна порекомендувати капіталовкладення позиковим шляхом. Необхідне проведення роботи, направленої на запобігання банкротству, збільшення власного капіталу, проведення правильної маркетингової політики, і забезпечення швидкої оборотності капіталу. Одна з поширених причин підприємств, які отримує невисокий прибуток, полягає в тому, що велика сума коштів є нерухомою. Не використовується устаткування на усі виробничі потужності, дуже великий запас сировини, все це означає недіючий капітал. Цінність устаткування залежить від його використання, а не від того, скільки воно стоїть. Вища швидкість оборотності капіталу допоможе уникнути банкротства та стати фінансово незалежним від інших.