Экономические науки/8. Математические методы в экономике

Горбатюк В.І., Діхтярук О.С.

науковий керівник к.п.н., доц. Клочко О.В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Формування регіонального ринку інвестицій

На сучасному етапі однією з головних передумов ефективного регіонального соціально-економічного розвитку є формування регіонального ринку інвестицій.

Питаннями управління і регулювання інвестиційних ринків розглянуті в роботах відомих українських та зарубіжних вчених Л. Антоненко, В. Бабич, Г. Балабанов, В. Беседін, Б. Буркинський, А. Гальчинський, В. Геєць, Б. Данилишин, С. Дорогунцов, М. Долішний, Ф. Заставний, Т. Заяць, Б. Кваснюк, О. Лапко, Е. Лібанова, Ю. Павлов, М. Соколова, В. Поповкін, В. Куценко, І. Лукінов, В. Пила, Д. Стеченко, В. Точилін, М. Чумаченко, А. Федорищева та ін.

Проаналізувавши вказані вище роботи, зазначаємо, що формування ефективної комплексної системи управління регіональною інвестиційною діяльністю необхідно здійснювати відмовившись від розподілу бюджетних коштів між окремими районами та населеними пунктами на користь фінансування цільових високоефективних інвестиційних проектів на конкурсній основі, які забезпечують максимальний економічний ефект, а по-друге – впровадити дворівневу структуру адміністрування інвестиційної діяльності [1].

Можна запропонувати економіко-математичну моделі прийняття рішень у центральному та спеціалізованих органах управління регіональною інвестиційною діяльністю.

Критерій оптимальності діяльності центрального органу можна визначати як суму цільових функцій споживання:

де Y^t – вектор обсягів кінцевого споживання в році t.

Можливості всіх виробництв, що взаємодіють з управляючою системою, визначаються як:

Обмеження:

Уся сукупність продуктово-ресурсних обмежень, які визначають соціально-економічний розвиток регіону, може бути представлена у вигляді векторної нерівності:

,

де збігається з вектором Y^t тільки для тих компонентів, які складають критерій оптимальності. Для іншого складового кінцевого продукту вектор складається з нижніх заданих меж споживання. За проміжними продуктами компоненти дорівнюють нулю. Вказані вище залежності є зведеною моделлю прийняття рішень центральним органом управління.

У сучасних умовах більш широкими повноваженнями з обґрунтування напрямків використання інвестицій, у тому числі й за рахунок державного та місцевих бюджетів, необхідно наділити регіональні органи влади.

На основі конкурсної кредитної системи фінансування інвестиційних проектів повинні формуватись принципово нової методології створення, відбору та експертизи цільових комплексних інвестиційних проектів і програм. Доцільність створення і принципи діяльності регіональних комітетів з проведення інвестиційних конкурсів та експертної ради для відбору найбільш ефективних інвестиційних проектів, механізм взаємодії яких наведені на (рис. 1) [1].

Рис. 1. Структурна схема оцінки і відбору проектів для фінансування з фондів комітету

Отже, основним принципом визначення розмірів пайових внесків можна визначити наступний: інвестори мають компенсувати витрати місцевого бюджету на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури пропорційно до того навантаження, яке вони спричинятимуть унаслідок реалізації свого інвестиційного проекту.

Таким чином, науково-методичні підходи до розробки регіональних (територіальних) програм (стратегій) соціально-економічного розвитку регіону потрібно визначати у часі й просторі, погоджувати щодо ресурсів і виконавців комплекс економічних, соціальних, організаційних, науково-дослідних та інших заходів, які реалізуються за активної підтримки держави та забезпечують ефективне вирішення завдань загально-національного, міжрегіонального та регіонального значення у сфері економічного, науково-технічного, соціально-культурного та екологічного розвитку регіону.

Література:

1. Соколов М.О., Основні напрямки вдосконалення регіональної соціальної політики // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наук. пр. – Т. 6. – Суми: ВВП “Мрія-1”ЛТД, 2002. – С. 148-152.

2. Соколов М.О. Економіко-математична модель дворівневої системи управління інвестиційною діяльністю у регіоні // Науково-практичне видання “Агроінком”. – К., 2006. – № 1. – С. 46-48.

3. Кігель В.Р. Математичні методи ринкової економіки: Навчальний посібник. К.: Кондор, 2003. – 158 с.