Экономические науки/8. Математические методы в экономике

Пилипчук А.М., Пилипчук О.М.

науковий керівник к.п.н., доц. Клочко О.В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Оптимальне планування розвитку виробничих систем

Попереднє планування умов розвитку виробничих систем, цілей системи, стратегічне планування використання ресурсів, орієнтація на кон’юктуру ринку є особливо актуальним в умовах переходу до ринкових відносин. Дослідження варіантів можливих стратегій розвитку виробничих систем, кон’юнктури ринку, ефективності інвестиційних витрат, прогнозування розвитку систем в сучасних умовах високих темпів технічного прогресу є особливо важливим. Вказані вище параметри виробничих систем в цих умовах є нестабільними, вони змінюються у залежності від різних варіантів організаційно-технічного розвитку виробничої системи. Виявлення залежностей з урахуванням відповідних аспектів багатоваріантності розв’язку є необхідним, оскільки дозволяє виявити, закономірність цих змін, вплив того чи іншого варіанту розв’язку задачі формування інвестиційної політики на ефективність використання інвестицій.

Дослідженню інвестиційної діяльності, системи інвестиційного менеджменту, інвестиційної стратегії, формуванню інвестиційних ресурсів, розробці та обґрунтуванню реальних інвестиційних проектів, формуванню інвестиційного портфеля підприємства, аналізу використання інвестиційних ресурсів, економічній оцінці ефективності інвестиційної діяльності присвячені роботи багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених Александера Г., Алєксєєва І.В., Бейлі Дж., Бланка І.А., Бойка Є.І., Бочарова В.В., Гейця В.М., Завербного А.С., Кузнєцової А.Я., Кузьміна О.Є., Лапко О.О., Лівшиця В.Н., Пересади А.А., Рогожина П.С., Стадницького Ю.І., Черваньова Д.М., Шарпа У. та інших.

На базі розрахунків показників відповідного варіанту розвитку виробничої системи відносно ефективності затрат, можна заздалегідь визначати варіанти формування інвестиційної політики підприємства, виходячи з його цілей, специфіки, обмежувальних умов. Можна виділити основні напрямки розвитку промислового підприємства за рахунок інвестицій:

- впровадження передової технології;

- механізація виробництва;

- автоматизація виробництва;

- освоєння нових видів продукції;

- модернізація обладнання;

- та інші заходи.

Керуючись вказаними вище параметрами можна запропонувати економіко-математичну модель оптимального управління інвестиційною діяльністю в процесі інноваційного розвитку промислового підприємства, яка полягає в максимізації приросту продукції з урахуванням обмежень:

- умови не перевищення певного обсягу робіт;

- наявні інвестиції;

- нижня (верхня) межа інвестицій для певного напряму діяльності;

- обсяг введення устаткування на і-тих напрямках використання устаткування;

- обмеження мінімальної величини економічного ефекту певного виду від впровадження у виробництво відповідних заходів;

- умова, стосовно мінімальної величини приросту продукції у виробничій системі за весь розрахунковий період.

У якості критерію обрано показник економічного ефекту – приріст продукції у виробничій системі в цілому за відповідний період:

де d_pіeф – приріст продукції, D_ieф – шукана кількість техніко-технологічних заходів, X_мeф – шукана кількість організаційних заходів, d_pмeф – приріст продукції, який забезпечується впровадженням одного заходу, p – вид продукції, і – техніко-технологічний захід, м – організаційний захід, е – промислове підприємство, ф – рік.

У якості критерію також можна обрати інші показники економічного ефекту. Модель допускає варіацію обмежувальних умов і може використовуватись для розв’язку задачі виробничих систем різного рівня.

Таким чином, ефективність управління інвестиційною діяльністю підприємства залежить від організаційної структури управління цією діяльністю. Потрібно забезпечити взаємозв’язок між структурними підрозділами, що функціонально пов’язані з інвестиційною діяльністю. Удосконалення інвестиційної діяльності підприємств необхідно здійснювати шляхом використання системи техніко-економічного стимулювання даної діяльності. Управління інвестиційною діяльністю промислового підприємства доцільно здійснювати шляхом розробки і складання планів інвестиційної діяльності, прогнозування; створення необхідних служб та підрозділів, встановлення взаємовідносин між ним та іншим рівнями управління підприємством; стимулювання працівників; забезпечення перевірки отриманих результатів; усунення можливих відхилень. Обґрунтування управлінських рішень стосовно розвитку виробничої системи ускладнюється багатоваріантністю можливих розв’язків задач інвестиційного розвитку виробничих систем. Представлена економіко-математична модель дозволить за допомогою варіації можливих витрат ресурсів, напрямків розвитку виробничої системи економістам промислового підприємства розраховувати варіанти прогнозу розвитку виробничої системи.

Література:

1. Завербний А.С. Особливості планування інвестиційної діяльності підприємств // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Дніпропетровський національний університет. – Випуск 198 Том І. – ДНУ Дніпропетровськ, 2004. – С.11-17.

2. Завербний А.С. Формування сприятливого середовища для інноваційної та інвестиційної діяльності // Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції: Підприємництво в Україні: проблеми і шляхи розвитку, Львів-Дрогобич-Трускавець 2000. – С. 105-106.

3. Кігель В.Р. Математичні методи ринкової економіки: Навчальний посібник. К.: Кондор, 2003. – 158 с.