К.т.н. Ліщинська Л.Б., Милятинська Л.В., Путь М.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Вдосконалення контролю виконання місцевих бюджетів

Анотація. Сьогодні система міжбюджетних відносин в Україні потребує розроблення чіткого контролю за цільовим й ефективним використанням бюджетних коштів. Не здійснення такого процесу може призвести до погіршення стану фінансово-бюджетної дисципліни у державі та загострення ситуації з невідповідністю системи управління місцевими бюджетами та міжбюджетних відносин системі внутрішнього фінансового контролю.

Постановка проблеми. Однією з проблем створення та розвитку муніципального та фінансового контролю в Україні є те, що переважна частина установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, не піддаються зовнішньому фінансовому контролю, який охоплював би використання коштів, достовірність показників фінансової звітності, дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку та якість управління майном. Сьогодні існує не сформованість інституцій, які могли б забезпечувати ефективний і дійовий фінансовий контроль у кожному окремому регіоні. Це призводить до виникнення малоефективного фінансового контролю за витрачанням коштів місцевих бюджетів. Мало уваги приділяється проведенню спеціальних перевірок, спрямованих на виявлення та ліквідацію схем розкрадань бюджетних коштів, а існування впродовж тривалого часу різноманітних схем та механізмів відволікання і розкрадання коштів бюджетів всіх рівнів свідчить про неоптимальність методів та програм перевірок, недостатню професійну підготовку спеціалістів, які здійснюють контрольно-ревізійну діяльність. Заходи з посилення внутрішнього фінансового контролю застосовуються в неповному обсязі, не здійснюється підвищення відповідальності посадових осіб за дотриманням законності та забезпеченням ефективного використання бюджетних ресурсів. Разом з тим, виникають умови для різного роду зловживань та розкрадань. Це стосується, в першу чергу, механізмів і джерел формування спеціального фонду.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам державного фінансового контролю на місцевому рівні приділяли увагу такі вітчизняні й російські дослідники, як Білуха М.Т., Бутинець Ф.Ф., Кравченко В.І., Рубан Н.І., Степашин С.В., та інші.

Метою статті є дослідження стану державного фінансового контролю виконання місцевих бюджетів, визначення основних проблем контролю та шляхів його вдосконалення.

Викладення основного матеріалу. Особливістю здійснення державного фінансового контролю місцевих бюджетів в Україні є те, що суб’єктом такого контролю є держава, яка здійснює його за централізованою організаційною побудовою. Це обумовлюється унітарним державним устроєм України, тоді як при федеративному державному устрої суб’єктами контролю місцевих бюджетів, як правило, виступають регіональні представники місцевої влади (суб’єкти федерації) [1].

Функцію контролю за використанням коштів місцевих бюджетів покладено на Міністерство фінансів України, Державну контрольно-ревізійну службу, органи Державного казначейства України, місцеві державні адміністрації. Але на практиці такий контроль здійснює Державна контрольно-ревізійна служба та Державне казначейство України. Практика подальшого фінансового контролю, яку на рівні місцевих бюджетів показує наявність системних порушень і проблем у виконанні місцевих бюджетів та, зокрема, у використанні коштів. Порушення, які виявлені державними контролерами при виконанні місцевих бюджетів були такими:

- планування та здійснення видатків, не віднесених відповідно до вимог статей 88, 89 та 90 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів відповідного рівня, а також проведення впродовж бюджетного періоду видатків на фінансування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів;

- недотримання вимог бюджетної класифікації, здійснення видатків, сутність яких не відповідає напрямам, визначеним законодавством, меті, на виконання якої ці кошти виділяються розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів;

- порушення норм бюджетного законодавства щодо зарахування окремих доходів до місцевих бюджетів відповідного рівня;

- недотримання вимог законодавства в частині формування та використання коштів резервного фонду місцевих бюджетів;

- затвердження в кошторисах установ видатків, не передбачених законодавством та не підтверджених відповідними розрахунками;

- порушення законодавства з питань закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти;

- недотримання законодавства з питань оплати праці;

- завищення вартості та обсягів виконаних робіт із будівництва, реконструкції та капітального ремонту, інших послуг;

- заниження в обліку вартості активів унаслідок неоприбуткування земельних ділянок, будівель, споруд, матеріальних цінностей [1].

Одним із шляхів підвищення ефективності розвитку державного фінансового контролю на місцевому рівні є адаптація системи фінансового контролю до європейських вимог. Система контролю повинна бути спрямована на виправлення порушень та недопущення їх у подальшому. Також система фінансового контролю на місцевому рівні повинна мати постійний характер. Побудувати ефективну систему фінансового контролю в Україні можливо лише при наявності ефективно функціонуючої системи внутрішнього контролю в органах місцевої влади на всіх рівнях (області, міста, села тощо), тобто системи муніципального фінансового контролю. З цією метою необхідно розробити та схвалити на законодавчому рівні оновлену сучасну модель системи фінансового контролю в Україні.

Найоптимальнішими рисами моделі системи фінансового контролю, що відповідала б вимогам ЄС, на місцевому рівні в Україні можуть бути :

1) зовнішній незалежний фінансовий контроль за надходженнями до бюджетів усіх рівнів та витрачанням бюджетних коштів, у тому числі й місцевих бюджетів та трансфертів повинен здійснюватися Рахунковою палатою, а також її регіональними представництвами;

2) внутрішній фінансовий контроль за своєчасним та в повному обсязі надходженням податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів усіх рівнів - Міністерством фінансів України, зокрема Державною податковою адміністрацією, Митною службою України у складі міністерства, а також іншими уповноваженими органами влади;

3) внутрішній фінансовий контроль, у частині контролю за витрачанням коштів місцевих бюджетів та трансфертів з місцевих бюджетів – внутрішні служби контролю та аудиту у складі місцевих органів влади (муніципальні органи контролю) і аудитори у бюджетних установах.

Висновки. Удосконалення контролю за виконанням місцевих бюджетів зумовлене багатьма зовнішніми і внутрішніми чинниками, зокрема розвитком євроінтеграційних процесів в Україні, наявністю системних порушень і проблем у виконанні місцевих бюджетів. Отже, сьогодні контроль виконання місцевих бюджетів потребує вдосконалення, що передбачає внесення змін і доповнень до існуючих законодавчих актів, впровадження відповідних заходів органами влади щодо системи фінансового контролю та аудиту на регіональному та місцевому рівнях, посилення відповідальності керівників на всіх рівнях управління, створення умов для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів відповідно до нових кваліфікаційних вимог та методик.

Література:

1. Валентирова О.М. Актуальні проблеми виконання місцевих бюджетів в сучасних умовах – [Електронний ресурс]. - Режим доступу - http://www.confcontact.com/2009reform/2_valentirova.htm

2. Олійник Д.С. Питання вдосконалення контролю виконання місцевих бюджетів // Фінансовий контроль. – 2008. - №7. – С.84-91.