Економічні
науки/ 10. Економіка підприємства
Костунець Т.А., Гарбар
В.А.
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Умови
функціонування підприємства України під час кризи
Підприємство
– це самостійний суб’єкт господарювання, створений для виробництва продукції,
виконання робіт та надання послуг з метою задоволення суспільних потреб і
отримання прибутку [1].
Підприємство
являється важливою складовою сучасної економіки, яка сприяє функціонуванню
здорової конкуренції на ринку, постачає на ринок товари і послуги, цим самим
задовольняє потреби споживачів.
Актуальність
теми. В сучасних мінливих, економічних умовах функціонування підприємства
потребує розробку дієвих механізмів, які б забезпечували можливість ефективної
роботи в умовах кризи. Кризові явища постійно ускладнюють умови функціонування
підприємства, тому керівництву необхідно швидко і гнучко реагувати на ці явища.
Саме ефективна адаптація підприємства в
умовах кризи може забезпечити йому нормальне беззбиткове функціонування [5].
Аналіз останніх
публікацій свідчить про те, що
проблемам
діяльності підприємства в умовах ризового стану економіки виділено значну увагу. А саме у працях таких науковців
як О. В. Василенко, Л.О. Лігоненко, З. Є. Шершньова, А. Г.
Грязнова, В. Г. Кошкін, Р. А. Попов, А. Д. Чернявський, Е. А. Татарніков та інші [4].
Метою статті
є виділення актуальних методів управління підприємством у кризових умовах,
підходів до стратегічного планування, що дасть можливість функціонувати
підприємству в умовах кризи з найменшими втратами.
Основна
частина. Найгострішими наслідками фінансової кризи, з якими
стикнулися на сьогоднішній день українські підприємства та й уся економіка,
загалом є: по-перше, девальвація гривні, що унеможливлює повернення доларових
кредитів і сприяє загостренню проблем банківського сектору, тобто працюють
переважно в односторонньому порядку (без надання нових кредитів); по-друге, 70%
всіх товарів, що споживаються в Україні є іноземного походження, тому зростання
цін на ці товари є неминучим явищем, що лише призводить до подальшої
девальвації гривні; по-третє, сировина і матеріали, що використовуються в
українському виробництві, у значній мірі іноземного походження. Тим не менше,
українські підприємства працюють і під час фінансової кризи, поєднуючи свій
подальший розвиток з прийняттям наступних економічних рішень: виробництво
працює на склад аж до моменту сприятливої ціни реалізації; підняття цін на
продукцію; перехід на аналогічні види продукції з більшою рентабельністю;
скорочення витрат виробництва шляхом зменшення обсягу випуску.
Досвід роботи
вітчизняних підприємств вказує на те, що в умовах кризи підприємства діють не
системно, часто втрачають значний обсяг фінансових ресурсів і часу до тих пір
поки не визначаться з набором засобів, що дозволяють зменшити негативний вплив
криз на функціонування підприємства. Як
правило ці заходи є нелегальними і спрямовані на зменшення податкового
навантаження та зобов’язань перед контрагентами. Що в свою чергу погіршує
загальне становище у країні і не приводить до вирішення проблем ефективного
функціонування вітчизняних підприємств [5].
У
існуючих умовах ринку України успішний розвиток підприємства й саме його
існування залежать від розробленої стратегії і методів її впровадження.
Відповідно до вимог нової економічної
реальності методика стратегії розвитку підприємства має включати антикризові
заходи [3]. Антикризове управління підприємством включає
моніторинг фінансово-економічного стану, розробку нової управлінської, фінансової і маркетингової стратегій, скорочення
витрат, підвищення продуктивності праці і посилення мотивації персоналу.
Найпоширенішими
антикризовими заходами, які використовуються на підприємствах є скорочення
витрат, жорсткість кадрової політики,
перегляд організаційної структури підприємства, жорсткість контролю всіх видів
альтернативних витрат, оптимізація технологічних
процесів та ін.
Висновки: Виходячи з вище наведеного, можна
сказати, що ефективне функціонування підприємства в умовах кризового стану
економіки України потребує застосування ефективних методів управління, які
мають ґрунтуватися на таких основних принципах: рання діагностика кризових явищ
у фінансовій діяльності підприємства, терміновість реагування на різні кризові
явища, адекватність реагування підприємства на ступінь реальної загрози його фінансовому
добробуту, а також повна реалізація внутрішнього потенціалу для виходу з кризи.
Література:
1.
Сорокіна Л.В. Діагностика й регулювання стрибків економічного розвитку
підприємств // Економіка та управління підприємствами. – 2007. - №2. –
с.93-100.
2.
Економіка підприємства: Підручник / За ред. А.В. Шегди. – К.:Знання, 2006.
– 614с.
3.
Економічний розвиток підприємства в умовах фінансової кризи
[ Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=41130
4.
Поняття «кризи» на підприємстві та необхідність ідентифікації її причин як
визначальний фактор успішності підприємницької діяльності
[ Електронний ресурс]. – Режим доступу :
5.
Теоретичні основи поняття «адаптація підприємств» [ Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vchnu/Ekon/2009_5_2/172-174.pdf