Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Шипіло К.І.

Науковий керівник: Шаруга Л.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Ризик та невизначеність у бізнес-діяльності підприємства

Для успішного існування підприємств в умовах ринкової економіки необхідно зважуватися на впровадження технічних нововведень, а це підсилює ризик. Тому, ризик є невід’ємною частиною ділової активності в умовах ринкової економіки, зокрема, будь-якого підприємства, або проекту. Саме тому необхідно реально оцінювати ступінь ризику й вміти управляти ним, щоб домагатися більш ефективних результатів на ринку. Керівництву підприємства треба вміти швидко та гнучко реагувати на зміни як в зовнішньому так і внутрішньому економічному середовищі, що вимагає застосування методологічного й математичного забезпечення можливості прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Дослідженням фінансових та економічних ризиків займалися багато авторів, вчених та науковців, серед яких: І. О. Бланк, В. В. Вітлінський, П. І. Верчено, В. Н. Глазунов, А. С. Іванилов, Л. Н. Івин, М. С. Клапків, Л. Примостка, О. В. Романченко, І. Д. Сердюкова, О. С. Шапкін, та інші. Значна кількість досліджень з питань оцінки та зменшення ризиків в управлінні проектами і діяльністю підприємств, не вирішили всього кола проблем, що не дозволяє обґрунтовано визначати та оптимізувати ризик, який, зокрема, виникає в наслідок реалізації інноваційних проектів.

Економічна поведінка підприємства в ринкових умовах заснована на прийнятті індивідуальної програми діяльності, яку воно реалізує, приймаючи певний рівень ризик в межах своїх можливостей. Учасники ринкових відносин позбавлені наперед відомих параметрів, які гарантують успіх діяльності, наприклад, забезпеченої частки ринку, доступності до ресурсів, стабільної купівельної спроможності споживача, незмінності норм і нормативів та інших інструментів підприємницької діяльності. Це чинить суттєвий вплив на управління діяльністю підприємства і вимагає оцінки ризику.

У загальному вигляді ризик інноваційної діяльності підприємства визначають як ймовірність втрати, що може виникнути при вкладенні інвестицій у дослідження, розробку, виробництво нових товарів і послуг, які можуть не знайти очікуваних обсягів потреб на ринку, нову техніку, технології, а також при вкладеннях у розробку і впровадження управлінських інновацій, які не забезпечать очікуваного ефекту.

Серед ризиків, які можуть виникнути на підприємстві бувають: ризик недостовірної оцінки потреб ринку та невідповідність рівня потреб якості товарів і послуг, які виробляються застарілою технікою та недосконалими технологіями; ризик відсутності споживача; невідповідність рівня розробки технічному рівню, необхідних для виробництва і збуту нових товарів і послуг.

В процесі виконання інноваційного проекту виникають наступні види ризиків: ризик помилкового вибору альтернативного інноваційного проекту; ризик незабезпечення проекту достатнім рівнем фінансування; ризик невиконання контрактів; ризик невиходу на проектну потужність та на запланований обсяг виробництва і реалізації продукції; ризик виникнення непередбачених витрат і зниження доходів тощо.

Інноваційний ризик є різновидом фінансового ризику, тому напряму пов'язаний з ним, бо завжди існує вірогідність втрат, що виникають при вкладенні суб’єктом господарювання коштів у виробництво нових товарів і послуг, які, можливо, не знайдуть очікуваного попиту на ринку.

Типовою помилкою при оцінці проекту є недостовірна оцінка фінансового стану підприємства й його перспектив на ринку. Положення підприємства в результаті дій зовнішніх чинників може змінитися, тому поставленні в інноваційному проекті цілі треба корегувати. Якщо допущено помилку і майбутній фінансовий стан підприємства оцінений як стійкий, а метою проекту, обрано максимізацію отримання прибутку в короткостроковому періоді за рахунок збільшення обсягу продажів, то при зміни кон’юнктури на ринку фінансове положення підприємства суттєво погіршиться.Тому у таких проектах додатковою метою повинно стати освоєння ресурсозберігаючих технологій.

Методи зниження ризику ґрунтуються на повній відмові від проектів або рішень, які мають навіть незначний рівень ризику. Основним методом зниження ризику можна вважати страхування ризику. У цьому випадку виникає проблема визначення межі ефективних витрат на зниження рівня ризику. Доцільно постійно проводити аналіз постачальників і споживачів, відмовитися від послуг ненадійних постачальників і замовників, які не дотримуються термінів поставок та розрахунків за відвантажену продукцію.

Локалізацію ризику або наслідків його дій здійснюється шляхом створення малого проектного підприємства і зосередження на ньому діяльності, яка пов’язана з підвищеним ризиком.

Особливим напрямком управління фінансовими ризиками (у частині їх нейтралізації) є диверсифікація фінансових ризиків – фінансово-математична модель оптимізації прийняття управлінських фінансових рішень з метою зменшення сукупного фінансового ризику за рахунок його усереднення між складовими, що характеризуються різним рівнем фінансового ризику.

Таким чином, ризик є постійним супутником бізнес-діяльності будь-якого підприємства, тому необхідно розраховувати його рівень з урахуванням значущості настання кожної ризикової події, яка може супроводжувати кожний підприємницький проект. Тому результатами аналізу ризиків повинні бути: виявлення конкретних ризиків проекту, оцінка факторів які найбільшою мірою впливають на визначення рівню ризику та причин, які їх породжують, аналіз гіпотетичних наслідків можливої реалізації визначених ризиків, пропозиції заходів щодо мінімізації збитку та їх вартісна оцінка, визначення граничних значень можливої зміни всіх чинників проекту, які перевіряються на ризик. Використання такої оцінки ризиків ще на проектній стадії дозволить обґрунтувати характеристики управлінського рішення, а потім обрати оптимальний варіант розвитку підприємства для конкретних умов.