Картовий О. П., Гудзенко Н. М.

Вінницький національний аграрний університет

ЕЛЕКТРОННА ЗВІТНІСТЬ ТА ПЕРЕВАГИ ЇЇ ПОДАННЯ

Завершальним етапом облікового процесу підприємства є складання звітності про діяльність суб’єкта господарювання, яка має відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [1], а також положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів, що регламентують питання формування звітності підприємства. Так для перевірки правильності і своєчасності сплати податків і обов’язкових платежів до державних цільових фондів виникає необхідність подання великого обсягу звітності, а саме: фінансової, статистичної та податкової. З метою спрощення процедури подання і подальшої обробки зазначених видів звітності в Україні було запроваджено електронну звітність.

Дослідженням питань щодо передавання звітності підприємства в електронному вигляді, зокрема податкової звітності, займаються такі вітчизняні науковці: М. Білуха, О. Кравчук, Г. Бондарчук, І. Солодченко.

Метою дослідження є визначення переваг використання системи приймання й обробки податкової звітності в електронному вигляді як засобу підвищення ефективності роботи бухгалтерської служби на підприємстві.

Більшість бухгалтерів погодяться з тим, що для складання звіту, раніше потрібно було заповнювати безліч паперів, реєструвати документи і все складати на полиці переповнених архівів.

Вирішення даної проблеми – перехід на електронну систему подання звітності. Вона не вимагає копіткої паперової роботи і громіздких архівів. Для забезпечення можливості передачі документів до податкової інспекції потрібний тільки комп'ютер, на якому мають бути встановлені спеціальна програма, а також вихід в Інтернет.

При переході на електронну звітність частина роботи, яка раніше віднімала багато часу, виконуватиметься одним натисненням кнопки. З упевненістю можна сказати, що електронна звітність заощаджує час платників податків.

Перехід на електронну систему звітності дає також багато нових можливостей самому бухгалтеру. Це і автоматичний розрахунок підсумкових або розрахункових рядків звітності, який зводить до мінімуму арифметичні помилки, і своєчасне оновлення програмного забезпечення при введенні нових звітних форм. Але найголовніше – подавати звітність до податкової інспекції можна, не виходячи зі свого офісу.

Відповідно до п. 7 розділу третього Наказу ДПА України № 233 від 10.04.2008 р. «Про подання електронної податкової звітності» після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються електронно-цифрові підписи (ЕЦП) посадових осіб платника податків у такому порядку: першим — ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим — ЕЦП керівника (директора), третім — ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим — ЕЦП керівника (директора), другим — ЕЦП, що є аналогом відбитку печатки платника податків.

Платником податків — фізичною особою — суб'єктом підприємницької діяльності електронні цифрові підписи накладаються у такому порядку: першим — ЕЦП платника податків — фізичної особи, другим — ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (за наявності) [3].

Інформація, яка передається засобами Інтернет в електронному вигляді, надійно захищена та зашифрована. Це майже стовідсотковий захист від несанкціонованих переглядів та втручань. Окрім платника податків та податкового органу, ніхто не має доступу до податкової звітності.

Деякі помилково стверджують, що електронна звітність – процес складний і непотрібний. Але, спробувавши один раз звітувати в електронному вигляді, платник податків вже ніколи не повернеться до паперового документообігу.

Слід зазначити, що провідні країни світу мають значний досвід і практику представлення звітності в електронному вигляді. Україна також намагається враховувати передовий досвід.

Перевагами представлення звітності в електронному вигляді є:

- приведення до єдиних стандартів документообігу в органах ДПС і платників податків щодо ведення обліку податкових накладних, реєстру отриманих і виданих податкових накладних та податкової декларації з ПДВ при одночасному здійсненні оподатковуваних та неоподатковуваних ПДВ операцій;

- автоматизація та упорядкування документообігу при нарахуванні ПДВ по операціях з основними фондами (придбання, продаж, ліквідація);

- упорядкування податкового обліку по операціях з придбання товарів та послуг у нерезидентів;

- автоматизована обробка та аналіз реєстру отриманих і виданих податкових накладних в єдиній базі даних, обмеження та контроль доступу до реєстру що не дасть можливості зловживання протизаконними схемами відшкодовування коштів ПДВ з державного бюджету;

- уникнення (або обмеження) необґрунтованих виїзних перевірок;

- перехід від адміністративного до функціонального методу управління процесами оподаткування.

Таким чином, підсумувавши все вищесказане можна зазначити, що використання такого способу представлення звітності дасть змогу не тільки спростити процедуру її подання, але й значно зекономить час платників податків, що в свою чергу підвищить рівень їх обслуговування.

Література:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІУ зі змінами та доповненнями.

2. Офіційний веб-сайт Державного комітету статистики України – www.ukrstat.gov.ua.

3. Наказ ДПА України № 233 від 10.04.2008 р. «Про подання електронної податкової звітності»