Вінницький національний аграрний
університет
Галузі рослинництва відіграють винятково
важливу роль у формуванні продовольчої безпеки України, оскільки вони
забезпечують населення продуктами харчування, тваринництво - кормами, харчову,
переробну і легку промисловість - сировиною, зовнішню торгівлю - експортними
товарами. Рослинництво охоплює цілий ряд галузей: зернове господарство,
цукрово-бурякове виробництво, вирощування олійних культур, картоплі, овочів,
кормових та інших культур. Проте на сьогоднішній день багато рослинницьких
галузей перебувають у досить важкому стані, є низько прибутковими, що й
потребує опрацювання заходів і підвищення їх ефективності у
сільськогосподарських підприємствах [2].
Питанням аналізу виробництва продукції
рослинництва присвячені праці таких науковців, як: В.Г. Андрійчук,
П.М.Макаренко, О.Ю. Єрмаков, І.І. Лукінов, О.М. Онищенко, В.В. Юрчишин та ін.
З кожним роком значно зростає собівартість
сільськогосподарської продукції і в Україні, а особливо у рослинництві. Якщо у
2004 р. собівартість 1 т зерна пшениці озимої за наявної технології виробництва
була в межах 520 грн., то в 2008 р. вона вже становила 962 грн. Різке зростання
собівартості продукції зумовлено значним підвищенням ціни на технічні засоби,
паливно-мастильні матеріали, мінеральні та органічні добрива, засоби захисту
рослин, енергоносії, а також оплату праці. Тому для кожного
сільськогосподарського підприємства є актуальним аналіз виробництва продукції
рослинництва з метою виявлення існуючого стану та розробки планів на майбутнє [5].
В ринкових умовах економічна
нестабільність виробництва проявляється не тільки в результативній, але й у
витратній складовій ефективності виробництва. Тому важливе місце у вивченні
стабільності сільськогосподарського виробництва займає питання економічної
ефективності виробництва. Її необхідно розглядати з позиції досягнення вищих
кінцевих результатів з меншими витратами трудових, матеріальних і грошових
ресурсів. Обов’язковою умовою при цьому повинне бути дотримання екологічних
умов і факторів, у першу чергу, збереження ґрунтової родючості як основи
одержання високих врожаїв у майбутньому.
Для
оцінки ефективності стабільності варто спочатку визначити загальний коефіцієнт
стабільності всього землеробства або сільського господарства. Ефективність стабільності визначається
шляхом зіставлення отриманого результату з витратами. Тому його розрахунок
зводиться по суті до визначення отриманого ефекту й необхідних для цього витрат
і ресурсів [1].
Виробництво
продукції в регіональному сільському господарстві пов’язане з використанням
різних ресурсів – земельних, матеріально-технічних, фінансових і трудових.
Ефективність їх використання виражається різними показниками. Все це спричиняється
необхідністю застосування системи показників ефективності стабільності
виробництва.
Найбільш
важливим із цих показників є вихід продукції, розрахований на 1 га земельних
угідь; питомі витрати на одиницю зміни вимірюваного показника стабільності й
прибуток, отриманий від підвищення стабільності на одиницю її виміру. Всі
витрати на забезпечення стабільності, виражені в грошовій формі, являють собою
питомі витрати на одиницю підвищення стабільності. Однак цей показник не дає
вичерпного бачення ефективності. Для цього важливо знати не тільки витрати на
підвищення стабільності, але й дохід. Тільки зіставлення питомих витрат з
додатковими доходами дозволяє робити узагальнюючі висновки про ефективність
підвищення стабільності виробництва [1].
Отже,
нами пропонується у якості кількісного вимірника економічної стабільності
виробництва продукції рослинництва використовувати показники варіаційної
статистики: коефіцієнти варіації й стабільності врожайності й валових зборів
окремих сільськогосподарських культур, а також вартісних обсягів виробництва
продукції.
Список використаних
джерел
1.
Глінкіна Д.В.
Показники економічної стабільності виробництва продукції рослинництва // Вісник
Хмельницького національного університету. – 2010. - №1. С.217-220.
2.
Дещенко О.В. Розвиток
і ефективність виробництва продукції рослинництва у сільськогосподарських
підприємствах регіону // Економіка АПК. – 2009. - № 8. – С. 123-128.
3.
Ковальчук М.І. Економічний аналіз діяльності підприємств АПК:
Підручник. – К.: КНЕУ, 2005. – 390с.
4.
Лахтіонова Л.А.
Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2004. - 365 c.
5. Марченко В.В. Визначення витрат коштів на використання техніки при вирощуванні сільськогосподарських культур // Агроном. – 2009. – С.126-131.