Пльонсак О.Л., Постоюк І.О.

Вінницький національний аграрний університет

Аналіз цінової політики

Ефективність розвитку аграрного сектора економіки значною мірою залежить від організації ціноутворення на його продукцію. Ціна є грошовим виразом вартості продукції, яка визначається кількістю живої й уречевленої праці, необхідної для її виробництва. У ринковій економіці в ціні через пропозицію відображаються інтереси виробників, а через попит − потреби та можливості споживачів.

Проблемами цінової політики та управління цінами займаються багато вчених та фахівців як в Україні, так і за кордоном. До них можна віднести вітчизняних фахівців Васильєва Л.М., Горлачук О., Мороз С.І., Федорищева А.М. та інших.

Ґрунтуючись на загальних принципах цінової політики, підприємство обирає метод ціноутворення залежно від виду продукції і ринкової ситуації.

Цінова політика є важливою складовою маркетингової політики та економічної політики в цілому, яка підвищує рівень конкурентоспроможності підприємства та розвитку в умовах нестабільної економіки і світової кризи. Будь-яка цінова модель, щоб залишатися актуальною й ефективною, має переглядатися та змінюватися у разі вдосконалення чи створення нової продукції, зміни конкурентного середовища, стадії життєвого циклу товару, зміни витрат виробництва.

Роль цін в управлінні економікою, місце кожного виду цін у господарському механізмі, взаємозв'язок системи ціноутворення з іншими системами управління економікою проявляється через функції цін [2].

Питання про функції цін є також предметом дискусій По-перше, немає єдиної думки у визначенні числа функцій ціни. По-друге, завдання удосконалення економічного управління ставить конкретно питання про роль ціни в господарському механізмі як окремого підприємства, так і всієї національної економіки. Ціни пов'язані з багатьма економічними процесами на різних стадіях відтворення, тому вони виконують багаточисельні функції впливаючи на відтворювальний процес.

В умовах ринкової економіки ціна виконує три основні функції: забезпечує такий розподіл чинників виробництва, за якого досягається найбільш ефективне функціонування підприємства при конкретному рівні ціни на продукцію, вирівнює рівні попиту та пропозиції, унаслідок чого сукупний надлишковий попит дорівнює нулю; забезпечує прибуток підприємства від реалізації його продукції [2].

Визначальну роль у формуванні цін на сільськогосподарську продукцію мають ціни на продукцію паливно-енергетичного комплексу, металургії, машинобудування, хімічної та інших стратегічних галузей. Зміна рівня ціни на один будь-який вид продукції цих галузей досить швидко впливає на величину, структуру та динаміку всіх цін в економіці, в тому числі в аграрному секторі.

Взаємозв'язок і взаємозалежність цін обумовлені наступними обставинами: по-перше, всі ціни формуються на єдиній методологічній основі: по-друге, господарська діяльність усіх підприємств, сфер виробництв, галузей економіки взаємозв'язана та утворює єдиний господарський комплекс країни

При цьому необхідно враховувати особливості ціноутворення в сільському господарстві, а саме - виробництво тієї ж самої споживчої вартості в різних природно-економічних умовах супроводжується різними витратами і таким чином, має безпосереднє відношення до формування цін. В умовах планової системи управління економікою врахування природно-економічних відмінностей виробництва в сільському господарстві частково здійснювалося шляхом застосування зональної диференціації державних закупівельних цін Зональний підхід диференціації цін був досить прийнятний для врахування кліматичних різниць, але майже непридатний для врахування ґрунтових. Неоднаковість економічних умов (а частково і природних) при ціноутворенні в сільському господарстві враховувалась шляхом виплати доплат до державних закупівельних цін, встановлених для низькорентабельних і збиткових господарств введення таких доплат для конкретних господарств далеко не завжди супроводжувалось належним аналізом причин низької рентабельності чи збитковості, а їх відміна у зв’язку з переходом сільськогосподарських підприємств на самофінансування так І не призвела до покращення цінового механізму в АПК.

Вітчизняна та світова наука пропонує багато різноманітних методів ціноутворення, проте їх кількість ускладнює вибір підприємства.

Виробники сільськогосподарської продукції при певному дефіциті продукції не можуть пропонувати її за цінами, вищими за світові, тому що експортери цієї продукції запропонують її за нижчими цінами [1].

Якщо взяти до уваги те, що ціни на товари, які використовуються для сільськогосподарського виробництва, високі, то, природно, повинні бути високими ціни на сільськогосподарську продукцію. Якщо такого взаємозв’язку немає, то в країні, як наслідок, сільське господарство стає збитковим. Звідси висновок: треба перебудовувати в першу чергу економічний механізм ціноутворення, пристосувати його до вимог ринку.

У ринкових умовах регулятором виробництва виступає прибуток на весь авансовий протягом певного періоду капітал, незалежно від джерел його формування (власний чи позиковий).

Тому, найбільш адекватна ринковим економічним процесам є ціна, побудована за концепцією “ціни виробництва”. Остання базується на застосуванні норми прибутку, на основі якої слід визначати економічно обґрунтовану масу прибутку.

Отже, цінова політика є важливою складовою маркетингової політики та економічної політики в цілому, яка підвищує рівень конкурентоспроможності підприємства та розвитку в умовах нестабільної економіки і світової кризи. Будь-яка цінова модель, щоб залишатися актуальною й ефективною, має переглядатися та змінюватися у разі вдосконалення чи створення нової продукції, зміни конкурентного середовища, стадії життєвого циклу товару, зміни витрат виробництва.

Література:

1. Васильєва Л.М. Ціноутворення на продукцію АПК в умовах ринку // Наукові праці. Випуск 17 – 2009. – С. 117-119.

2. Горлачук О. Теоретичко-методологічні основи ціноутворення і ціни як інструменту ринковий відносин в аграрному сектору економіки // Наукові записки. Випуск 16. – 2006. – С. 32-36.

3. Мороз С.І. з методів ціноутворення в м’ясному тваринництві // Фінанси України. – 2008. - №7. – С. 41-46.

4. Федорищева А.М. Цінова політика та її вплив на формування цін // Держава та регіони. 2010. - №5. – С. 56-60.